Блог | Фото- и видеофиксация нарушений ПДД сохранит жизнь украинцам

Вчора, разом з командою юристів МВС, виступив в Конституційному суді України на захист системи фото- і відеофіксації порушень Правил Дорожнього Руху.

Видео дня

До Конституційного суду надійшли три скарги на те, що законодавством про фотовідеофіксацію порушень ПДД порушуються права заявників.

Зокрема:

1. Права на презумпцію невинуватості в частині не нести відповідальність за те, кому вони дають в користування авто, на якому потім скоюються порушення ПДД.

2. Право на отримання правової допомоги.

3. Право на індивідуальну юридичну відповідальність.

По всім пунктам скарг заявників я і мої колеги з МВС - Денис Горбась та з Нацполу - Олексій Білошицький, надали вичерпні пояснення.

Ми вважаємо що фотовідеофіксація порушень ПДД і відповідальність власника за те, кому він дає в користування своє авто - це повністю обґрунтована необхідність, спрямована на збереження Життя та Здоровья Українців на дорогах.

Нижче я публікую текст свого виступу на засіданні КСУ для тих, хто глибоко цікавиться цією проблематикою.

Я не знаю і не можу знати яким буде рішення Конституційного суду, але мене дуже тішить, що в Україні працює дієвий механізм захисту конституційних прав громадян через конституційну скаргу.

ТЕКСТ Виступу Радника Міністра МВС Антона Геращенко на засіданні КСУ 9 вересня 2021 рок:

Шановний Головуючий!

Шановні судді найвищого суду

Справедливості України!

Сьогодні ми говоримо в цьому залі не про гроші, не про пільги чи соціальні виплати. Сьогодні ми будемо говорити про найважливіше конституційне право громадянина України - право бути живим та здоровим.

Питання, які порушені заявниками в цьому конституційному провадженні, торкаються всіх без винятку громадян України - від новонароджених до тих, кому зараз вже більше 100 років.

Адже кожен з нас за своє життя обов’язково стає учасником дорожнього руху в якості або водія, або пасажира, або пішохода, або велосипедиста, або користувача персонального електротранспорту.

Коли в березні 2020 року ми в МВС презентували суспільству та Президенту України Володимиру Зеленському систему автоматичної відеофксаціі порушень Правил дорожнього руху, я попросив керівництво патрульної служби порахувати статистику - скільки ж українців загинули на дорогах з моменту отримання Незалежності. Кількість смертей на дорогах за майже 29 років Незалежності вразила всіх, хто її почув, в самісіньке серце. Станом на березень 2020 року на дорогах України загинули 175 000 людей. Станом на сьогодні ця цифра, на жаль, вже наближається до 180 000.

Крім ризику втратити життя на дорогах, багато українців втрачають там своє здоров’я. За роки Незалежності більше 1,5 мільйонів українців отримали поранення різного ступеню тяжкості, стали інвалідами внаслідок ДТП.

В Україні не має такого громадянина, який не знав би когось, чиї рідні та близькі загинули в ДТП чи отримали тілесні ушкодження.

Від початку 90-х є і певні позитивні зрушення в справі зменшення смертності на дорогах. Так, автомобілі та дороги стали безпечнішими, патрульна поліція розпочала безкомпромісну боротьбу з водінням у нетверезому стані, суттєво збільшені штрафи за порушення ПДР. Попри те, що автопарк в Україні зріс за 30 років майже втричі, статистика показує хоча і не таке швидке, як би нам хотілося, але неухильне зменшення смертності та травматизму на дорогах.

Втім, страшна доля загинути або тяжко травмуватися на дорозі може спіткати кожного з присутніх у цьому залі суду. Кожного українця.

Нагадаю, що минулого року в Україні загинуло 3454 особи, в тому числі 169 діточок.

Смертність на дорогах є загальною світовою проблемою, вирішенням якої опікуються як уряди країн, так і Організація Об’єднаних Націй.

В лютому 2020 року ми разом з присутнім тут Олексієм Білошицьким були делегатами Світового Конгресу з питань Безпеки Дорожнього Руху, який проходив у Швеції - одній з найбезпечніших країн, приклад яких нам варто наслідувати.

Цей конгрес відкривав Король Швеції Карл XVI Густав. В своїй промові він сказав, що 40 років тому в Швеції також багато людей гинуло на дорогах. Але після того, як держава зробила одним із найголовніших свої пріоритетів боротьбу за життя людей на дорогах, прийняла програму "Vizion Zero", ціль якої - нульова смертність на дорогах, почала вкладати мільярди крон в поліпшення дорожньої інфраструктури, ще зі школи виховати повагу до правил дорожнього руху, встановлювати на дорогах найсучасніші системи контролю за перевищенням швидкості та іншими порушеннями дорожнього руху - ситуація значно покращилась.

Якщо в 1989 році, як сказав Король Швеції, на дорогах загинуло біля 200 дітей, то в 2019 році їх загинуло лише 16.

Вирішення проблеми зменшення смертності та травматизму на дорогах є пріоритетом в роботі як діючого Міністра внутрішніх справ Дениса Монастирского, так і попереднього Міністра - Арсена Авакова.

Зменшення смертності на дорогах не можливо без втілення найсучасніших, перевірених на практиці електронних систем контролю як порушень ПДР (перевищення швидкості, проїзд на червоне світло тощо), так і порушень правил паркування, зупинки та стоянки автомобіля.

У 2015 році був розроблений та прийнятий Парламентом Закон, який дозволив фіксувати в режимі автоматичної фіксації перевищення швидкості та інші порушення ПДР. А в 2017 році було прийнято Закон, який делегував органам місцевого самоврядування право фіксації та притягнення до відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, парування.

Ці закони мали певні революційні риси для українського адміністративного права.

Поліцейські та співробітники ОМС вперше отримали можливість не чекати, коли водій, який порушив ПДР, прийде до свого автомобіля (який, до речі, міг стояти прямісінько на пішохідному переході чи під світлофором, заважаючи іншим учасникам дорожнього руху), а просто, як в усьому цивілізованому світі, залишити документи про притягнення до відповідальності під склом автомобіля порушника.

Інша новація полягала в тому, що власник авто або відповідальна особа, на яку зареєстровано право керування, можуть миттєво отримувати електронне повідомлення про те, що хтось, хто користується цим авто, скоїв на ньому певне адміністративне правопорушення.

Але не тільки отримати повідомлення, але і понести відповідальність за порушення ПДР особою, якій дозволено керувати авто.

Саме ця новація, що відповідальність може понести не той хто, керував авто в момент порушення, але і власник, у випадку якщо він не вкаже, хто саме був за кермом в момент порушення ПДР, прогнозовано викликала обурення у частини українського суспільства.

Зокрема, заявники в своїх скаргах посилаються на факт порушення базового конституційного права - презумпції невинуватості, яка також охороняється пунктом 2 статті 6 Європейської конвенції з прав людини.

Але ж ми перед прийняттям цих змін до законодавства уважно вивчили європейський і світовий досвід, зокрема досвід розгляду скарг в цій галузі права Європейським судом з прав людини.

В основу було положення два рішення ЄСПЛ – "Фальк проти Нідерландів" та "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства"

У обох справах заявники скаржились на порушений, на їхню думку, принцип презумпції невинуватості через те, що до відповідальності за адміністративне правопорушення були притягнуті саме вони, а не особи, яким вони дали керувати своїми автівками, а ті, в свою чергу, скоїли невелику ДТП та перевищили швидкість відповідно.

І в обох випадках Судом заявникам було відмовлено в захисті їхніх прав, оскільки ЄСПЛ справедливо вирішив, що відповідальність за дотримання правил безпеки на дорогах заради збереження життя і здоров’я людей є надважливою базовою цінністю, яка охороняється Правом да Державою.

Щодо зауважень заявника Артура Мартиросян про часто неефективні дії органів місцевого самоврядування щодо організації робіт по виділенню зручних місць для паркування, зупинки та стоянки, то тут я не можу з ним не погодитись. Дійсно, як користувач транспортного засобу та пішохід я і сам часто незадоволений роботою ОМС.

Але, вибачте, питання ефективності діяльності органів місцевого самоврядування не є предметом нашого сьогоднішнього розгляду в Конституційному Суді України.

Це питання виборців, яких саме мерів міст та депутатів місцевих рад вони обирають, і як вони після того виконують свої передвиборчі обіцянки.

Щодо репліки шановного заявника скарги Артура Гагіковича Мартиросяна, щодо його думки, як її зрозумів, що порушення правил зупинки, паркування, стоянки є несуттєвими, то я з цим не погоджуюсь категорично.

Припаркований або зупинений з порушеннями ПДР автомобіль становить небезпеку для інших учасників дорожнього руху, обмежуючи їх в можливості безпечно рухатись за своїм планом, для пішоходів, особливо дітей, яких можна не побачити через запарковане з порушенням ПДР авто, для інших водіїв, які через обмеження в русі можуть порушити ПДР, створюючи аварійні ситуації, які, в свою чергу, призведуть до тяжких ДТП із загибеллю та травмуванням людей.

Також дозволю собі прокоментувати порівняння відповідальності власників транспортних засобів з власниками сокир, які звучали під час запитань та відповідей.

Власник сокири, звісно, не відповідає за те, що хтось, взявши сокиру, нанесе комусь травму або вб’є. Адже за це законом непередбачена відповідальність. Якщо законодавець визначить правила збереження сокир, та встановить відповідальність власників сокир за їх збереження, то тоді органи влади будуть мати право притягати до відповідальності за порушення правил збереження та користування сокирами.

Але, швидше за все, цього ніколи не станеться. Бо із загальної кількості умисних вбивств, яких за рік вчиняється біля 1000, невелика частина скоюється саме з використанням сокир. Більшість людей гине від завдання ударів з використанням фізичної сили рук та ніг, використання яких ми точно не зможемо передбачити нормативними актами. Та й не треба цього робити, тому що за нанесення тілесних ушкоджень настає кримінальна відповідальність, що, як раз, на відміну від адміністративної відповідності, прямо передбачає і презумпцію невинуватості, і особисту відповідальність для кривдника, і право на безоплатну правову допомогу.

Щодо порівняння корупційних правопорушень з порушеннями в сфері правил дорожнього руху, то це порівняння, на мій погляд, не є коректним, тому що під час корупційного правопорушення завжди зрозуміло, хто саме скоює таке правопорушення своєю дією. До того ж порушення ПДР кожен рік вимірюється сотнями мільйонів випадків, з яких ми, нажаль, фіксуємо лише декілька мільйонів. А корупційних правопорушень фіксується в тисячі разів менше!

Водночас я ще раз нагадаю, що саме через порушення ПДР власниками та користувачами транспортних засобів за часів Незалежності на дорогах загинуло 180 000 людей.

Підсумовуючи, хочу наголосити, що прийняті Парламентом положення законів, які дозволили фіксувати в автоматичному режимі порушення правил дорожнього руху, не порушують базові конституційні права заявників на отримання кваліфікованої правової допомоги, право оскаржити в суді рішення адміністративних органів про притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення та принцип презумпції невинуватості.

Також хочу додати, що у власника транспортного засобу, який постійно надає іншим особам право користуватись його транспортним засобом на постійній основі, законодавством передбачена можливість зручно і швидко в електронному кабінеті водія вказати ту особу, якій органи внутрішніх справ або ОМС будуть надсилати повідомлення про порушення ПДР. Так само і керівники юридичних осіб можуть вказувати, хто саме керує тим чи іншим транспортним засобом, який належить цій юридичній особі, або стягнути штраф саме з того працівника – водія, який порушив ПДР.

Наголошую, що нашою метою є не збір коштів від штрафів за порушення ПДР, а зменшення смертності та травмування на дорогах.

Водночас статистика показує, що дії останніх років по впровадженню сучасних електронних систем контролю за недопущенням перевищення швидкості, фотофіксації правил порушення зупинки, стоянки та паркування демонструє тренд на зменшення загибелі і травмування наших співгромадян на дорогах.

Наведу один приклад ефективності використання сучасних електронних систем контролю за швидкістю - це зміна умов дорожнього руху Південним мостом міста Києва - однією з найбільш напружених магістралей столиці.

До моменту встановлення на ньому камер контролю швидкості, через перевищення швидкості там постійно траплялись ДТП, в яких гинули і травмувались люди. А від середини проспекту Валерія Лобановського до Південного мосту тягнулись багатокілометрові затори, в яких годинами витрачали час мільйони кияни та гостей міста.

З початку роботи там камер кількість ДТП тільки в цьому місці зменшилась в 6 разів !

І, взагалі, Міністерство внутрішніх справ України ставить перед собою амбіційну і, головне, вкрай суспільно важливу мету – за найближчі п’ять років вдвічі знизити смертність на дорогах, зокрема і завдяки максимальному поширенню використання електронних систем контролю за дорожнім рухом.

Тому, прошу Вас прийняти справедливе і виважене рішення, яке дозволить продовжити підтримувати безпеку на дорогах України, запобігати загибелі та травмуванню українців, не порушуючи при цьому права, гарантовані Основним Законом нашої Держави.

Мій виступ у письмовій формі я прошу долучити до матеріалів цього Конституційного провадження та врахувати при винесенні справедливого рішення.

Дякую за увагу!

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...