Блог | Дванадцять пунктів
1. НАТО не прийме Україну навіть тоді, коли Україна ухвалить рішення про вступ до НАТО. Кувейт чи Косово не були і не є в НАТО, але Захід бомбардував Багдад і Белград. Отже, справа не у членстві в НАТО.
2. Захід недвозначно дав зрозуміти, що військового втручання у наш конфлікт з Росією не буде. "Війна – ваш, а не наш, вибір", - говорить Захід, закликаючи як Київ, так і Москву, до припинення вогню.
3. Не є військовою таємницею, що українська армія має лише 4 місяці від народження. На кордоні з Україною Раша має більше за чисельністю, за озброєнням і за військовим досвідом (Чечня, Осетія, Дагестан) військо. Плюс – стратегічна перевага: москалі можуть наступати з трьох боків, з Донбасу, Криму і Сум. Військового вирішення у Донбасі не буде.
4. Якщо є бодай найменша можливість припинити війну з тим, щоби залишити Донбас у складі України, то це треба зробити. При всій нелюбові до Порошенка, я б його в цьому підтримав.
"Диванна" або "фейсбучна" сотня, звичайно, проти миру. Але 57% українців (дослідження "Соціального моніторингу" та Інституту ім. Яременка) – за.
5. Чомусь під час усіх "переговорів" наша влада обирає як візаві олігархів (Новінський, Тарута), чиновників від Партії регіонів (яких люди у Донбасі давно не празнують), ЛНР і ДНР, а не шахтарські організації, ГО Донбаса. Тоді б, напевне, ми зрозуміли, що головне питання на Донбасі – не мова і "російськість", а соціальні проблеми.
6. Якщо припинимо вогонь за тиждень, загинуть сотні наших хлопців. Якщо за місяць – тисячі. Якщо у листопаді – десятки тисяч. Найкращих хлопців з Франківська, Луцька, Чернівців, Сум, Черкас…
Насправді війну можна було припинити раніше. Або й взагалі не допустити. Тоді б ми мали кращі можливості на переговорах. Але замість соціальних реформ, які вимагав Майдан, наш уряд обрав інтереси олігархів.
7. На виборах буде боротьба між Порошенком, Коломойським, Фірташем, Ахметовим за те, хто матиме найбільшу фракцію. І хто буде де факто експлуатувати Україну. Представництва інших соціальних груп у новому парламенті за цієї Системи не буде. Поки хлопці гинуть під Іловайськом та Сауркою, в Києві ділять місця у списках та вирішують, хто приватизовуватиме державне майно, щедро виставлене Яценюком на продаж.
8. Україна стрімко скочується до авторитаризму. За поданням уряду парламент ухвалив закони про 30-денне затримання, безпрецедентні "права" міліції. Проштовхують закони про право закривати ЗМІ, партії та громадські об’єднання. Всі ці обмеження прав та свобод протирічать Конституції. Вони не обмежені часом проведення АТО. Уряд хоче, щоб поліцейська держава була в Україні назавжди. Пани завжди ховаються від протестів людей за поліцією.
9. Весь тягар війни уряд поклав на громадян – підвищення комунальних і транспортних тарифів, "військовий податок" - а не на олігархів, які саме зараз безконтрольно заробляють свої надприбутки.
Усі протести проти такої політики уряду заздалегідь оголошені ворожою пропагандою. Нам пропонують мовчати і вмирати.
10. Нажаль, і цей Майдан не змінив Систему. Систему соціальних, економічних і політичних відносин. Тому соціальні причини, які виводили людей на Майдани з часів "України без Кучми", продовжують діяти.
Сьогодні ми отримали "любих друзів -2" в купі з "сім’єю-2". Президент і уряд нездатні забезпечити національні інтереси України. Новий Майдан неминучий.
11. Прогресивне оподаткування доходів фізичних осіб і націоналізація стратегічних галузей економіки. Скасування "пенсійної" і "медичної" реформ.
12. Хто це зробить? Добровольчі батальйони, солдатські матері і громадяни Києва, Дніпропетровська, Львова, Донецька…
