Битва за ЦВК

Неабиякі пристрасті з подачі Віктора Януковича розгорілися довкола кадрового складу Центрвиборчкому. Нагадаємо, не далі як тиждень тому Президент запропонував парламентарям достроково припинити повноваження чинного глави ЦВК Володимира Шаповала та обрати членом комісії Олександра Копиленка.

Не можна сказати, що ініціатива глави держави стала громом серед ясного неба, адже 25 травня пану Шаповалу виповнилося 65 років. Це – граничний вік для держслужбовців. Згідно з законом, термін роботи у виключних випадках може бути продовжений на рік, але гарант цією нормою користатися не став.

52-річний Копиленко з 2002-го й понині очолює Інститут законодавства Верховної Ради. Ця структура, до речі, фінансується з бюджету парламенту. Олександр Копиленко є членом-кореспондентом НАНУ, академіком Національної академії правничих наук, доктором юридичних наук, професором та заслуженим юристом.

Але попри усі ці регалії кандидатура Копиленка може виявитися лише пішаком у грі-багатоходівці. Чому? Тому що без підтримки опозиційних фракцій регіонали та комуністи навряд чи зможуть провести результативне голосування за призначення нового члена ЦВК. Очевидно, що це кадрове питання буде предметом переговорів і замість Копиленка може "спливти" досить несподівана персона.

А компромісний знаменник у питанні кадрових ротацій у ЦВК знайти буде нелегко. В таборі опозиції вже заявили, що президентське клопотання щодо призначення нового члена Центрвиборчкому подано до парламенту з порушенням законодавства.

Опоненти чинної влади зокрема наголошують: перед тим, як внести подання, гарант, згідно з законом, зобов’язаний врахувати побажання та зауваження депутатських фракцій та груп, створених у чинній Раді. Саме те, що Віктор Янукович не проводив подібних консультацій і обурило представників опозиційних фракцій ВР.

Проте цим пунктом перелік претензій опозиції не вичерпується. Представники парламентської меншості вимагають повністю змінити склад Центрвиборчкому. Для цього опозиціонери пропонують внести суттєві зміни до закону "Про Центральну виборчу комісію". Зокрема пропонується скоротити кількість членів комісії з 15 до 6: по одному від п'яти фракцій ВР. Ще один член ЦВК, за задумом опозиції, має представляти групу позафракційних парламентарів. Посада ж глави Центрвиборчкому має почергово переходити до кожного члена ЦВК шляхом щорічної ротації.

Представники "Батьківщини", "УДАРу" та "Свободи" заявляють, що готові заблокувати роботу єдиного законодавчого органу країни у разі, якщо законопроект, який змінює принцип формування ЦВК не буде прийнятий.

До речі, опоненти чинної влади мають в активі вагомий джокер: чинний склад ЦВК був призначений напередодні дострокових парламентських виборів-2007 саме за наполяганням регіоналів, які на той час перебували в опозиції. Але у владному таборі, схоже, на поступки йти не збираються. Юрій Мірошниченко, постійний представник Президента у парламенті, вже заявив: підстав для зміни закону, який регламентує діяльність ЦВК, наразі не існує. Постпред глави держави у ВР також підкреслив, що необхідності проведення великого кадрового "прання" у ЦВК також немає.

"Термін повноважень членів Центрвиборчкому не прив’язаний до каденції парламенту. Головна ідея полягає в тому, щоб об’єктивно і неупереджено сформувати склад ЦВК. Але в подальшому члени комісії не повинні представляти ту чи іншу політичну силу. Вони мають діяти у відповідності до Конституції і своєї совісті", - переконаний Юрій Мірошниченко.

Варто зауважити, що семирічний термін повноважень чинного складу ЦВК спливає 1 червня 2014-го. Діючі члени комісії були призначені у 2007році. До складу комісії їх делегували фракції, які діяли у Верховній Раді п’ятого скликання: Партія регіонів, КПУ, СПУ (8 членів ЦВК), БЮТ і "Наша України" (7 членів ЦВК).

В лютому 2010-го нардепи призначили членом ЦВК керівника секретаріату фракції Блоку Литвина Олександра Осадчука замість звільненого Анатолія Писаренка у зв’язку з досягненням останнім 65-річного віку.

Таким чином, фракції "УДАР" та "Свобода", сформовані у Раді чинного скликання, не мають своїх представників у Центрвиборчкомі. Саме цей факт і обурює представників парламентської меншості.

Депутатський корпус, як відомо, призначає лише членів ЦВК за поданням Президента. Главу, його заступників та секретаріат комісії обирає сам Центрвиборчком зі складу своїх членів. За словами наших джерел у комісії, сьогодні існує велика вірогідність того, що ЦВК може обрати собі керівника неповним складом. Іншими словами, діючі члени комісії шляхом таємного голосування можуть визначити кандидатуру свого керманича ще до введення Олександра Копиленка до складу Центрвиборчкому.

Подейкують, що найбільший шанси очолити ЦВК наразі має Михайло Охендовський. Саме він під час буремних виборчих подій 2004-2005 років відстоював у ВСУ позицію Центрвиборчкому. А позиція полягала в тому, що президентські вибори виграв Янукович, а не Ющенко.

Михайло Охендовський тричі входив до складу Центральної виборчої комісії. При голосуваннях, які відбуваються у ЦВК, підтримує позицію правлячої Партії регіонів.

Також на провладному полі грає й Тетяна Лукаш, яку також "сватають" у керівники ЦВК. На даний момент пані Лукаш обіймає посаду секретаря Центрвиборчкому. Вона - молодша сестра Олени Лукаш, яка наразі є міністром Кабінету міністрів.

Представники трьох опозиційних фракцій ВР переконані, що влада затіяла кадрові рокіровки у Центрвиборчкомі з прицілом на вибори-2015, намагаючись заздалегідь отримати в ЦВК лояльну та "слухняну" більшість. У провладному таборі звинувачення опозиціонерів вважають безпідставними, мовляв, зміни у ЦВК – це необхідність, продиктована законом.

Та як не крути, але факт залишається фактом: термін повноважень 14-ти з 15-ти членів ЦВК закінчується у наступному році. Тож очевидно, що справжні "бойові дії" за вплив над Центрвиборчкомом розгорнуться у 2014-му, коли доведеться призначати нових членів комісії. Тому нинішні перипетії навколо ЦВК – лише розминка перед запеклими боями без правил. Не більше й не менше.