Чи бояться депутати покарання гривнею?

З подачі Кабміну в інформаційному середовищі розгорілися неабиякі дискусії про "вічну" тему депутатських пільг та привілеїв. Річ у тім, що уряд днями не включив до порядку денного запропонований Мінсоцполітики законопроект про обмеження пільг парламентарів, але це питання може бути розглянуто на засіданні КМУ 31 серпня.

Найбільше дискусій викликала законодавча норма про покарання гривнею нардепів за прогули пленарних та комітетських засідань. За інформацією видання "Коммерсант", саме цей пункт автори законопроекту чомусь вирішили вилучити з документу.

Раніше ж пропонувалося наступне: "У разі відсутності народного депутата на робочому місці на засіданні Верховної Ради або комітету без поважних причин з його заробітної плати вираховується сума денного заробітку, а також стягується штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати".

Експерти, опитані "Обозревателем", вважають "анти пільгову" законодавчу ініціативу міністерства, очолюваного Наталею Королевською, нічим іншим, як піаром. Мовляв, у соціальній сфері проблем – віз і маленький возик, а міністр переймається депутатськими буднями. До того ж, переконані фахівці, половина депутатського корпусу – це мільйонери та мільярдери, яких штраф у розмірі кільканадцять тисяч гривень злякає приблизно так само, як кота молоко.

З одного боку – це дійсно так. У будівлі під скляним куполом на Грушевського справді засідає чимало багатіїв. Але в цій історії, як і в будь-якій, є й інша сторона медалі. Як з’ясувалося, лише 19 (!) народних депутатів відмовилися від матеріальної допомоги. За інформацією Тиждень.ua станом на 16 липня мат допомогу отримали 406 парламентарів. І лише 36 нардепів перерахували отримані кошти в благодійні фонди.

У парламенті не повідомляють суму матеріальної допомоги, яку так охоче отримують народні обранці. Але встановити цю цифру не так вже й складно. Згідно з законом, кожному нардепу надається щорічна оплачувана відпустка з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати. На сьогодні зарплата нардепа – члена комітету становить дещо більше 17 тис. грн. Отож, в середньому розмір матдопомоги становить 34 тис. грн..

Тож, чи може все-таки покарання гривнею дисциплінувати депутатський корпус Верховної Ради? Це питання "Обозреватель" адресував колишньому нардепу Борису Безпалому та політологу Ігорю Жданову.

Борис Безпалий:

Для того, щоб навести порядок саме в частині відвідуваності, ніяких законів непотрібно. Чому? Тому що існує спеціальне Положення, затверджене головою Верховної Ради "Про порядок табелювання депутатів". У дні пленарних засідань депутати ставлять підпис біля столів реєстрації, а в тижні, коли немає пленарних засідань, облік ведуть голови комітетів. Пояснюю. Зарплату депутати отримують в комітетах і голова комітету щомісячно подає табель. І це питання до того, як працює голова комітету.

Коли я був у Верховній Раді Vскликання, Ілляшов, який зараз очолює Службу зовнішньої розвідки, не просто формально підписував табель відвідуваності пленарних засідань, а вів реальний облік. І тоді не всі депутати, в тому числі і я, отримували за місяць повну зарплату. Так само було і у IV скликанні, коли головою комітету з питань місцевого самоврядування був Матвієнко, а я секретарем. Тому я думаю, що у цьому напрямку нічого додаткового вигадувати непотрібно. Все залежить виключно від голови комітету, який подає табель на депутатів. Тому усілякі нові ініціативи, що стосуються відвідуваності пленарних засідань – це намагання відрегулювати те, що вже відрегульовано.

Але я вважаю існуючу систему неправильною. Тому що депутат працює не тільки у сесійній залі ВР. Правильно було б, якби на рік діяльності (з поквартальною виплатою) депутатові виділяли б певну суму і він працював би на окрузі і самостійно розпоряджався цими коштами. Тому що неправильно, коли одні депутати табелюють інших. Для виборців немає старшого депутата і молодшого, для людей усі парламентарі рівні. Ось якби в такому плані провели реформу і заодно скоротили витрати, це було би більш ефективно, ніж займатися бозна чим.

Ігор Жданов:

Будь-які обмеження депутатських пільг або введення санкцій за пропущення пленарних засідань можливі лише за умови, якщо відповідний законопроект буде народжено безпосередньо в парламенті. Більше того, важливо, щоб подібного роду законопроект був підтриманий не лише опозицією, яка вже пропонувала скасування певних пільг, а й представниками провладної більшості.

Чи можливо таким чином примусити депутатів відвідувати пленарні засідання? Я думаю, навряд чи, оскільки половина депутатського корпусу – мільйонери або мільярдери. Тому мінус одна мінімальна заробітна плата за неявку, гадаю, не дуже їх засмутить. Пам’ятаєте, коли Ахметов у минулому скликанні ВР взагалі не ходив на засідання? Давайте, подумаємо, якою буде ефективність застосування штрафних санкцій по відношенню до такого умовного Ахметова? Нульовою.

Яким чином можна добитися того, щоб сесійна зала була не порожньою, щоб парламент був дійсно парламентом, а не клубом в який заходять мільйонери для того, аби стати мільярдерами і вирішити всі свої політичні або інші питання? Сьогодні сам по собі законодавчий процес, якщо він не торкається конкретних лобістських питань, депутатів цікавить мало. Тому очевидно, що чим менше лобізму та корупції буде в парламенті, тим менше там буде людей, які приходять для вирішення власних проблем. І, відповідно буде більше професіоналів, яким дійсно небайдужі інтереси країни, як би не пафосно це звучало б.

Як цього досягнути? Зрозуміло, що парламент – лише один із органів державної влади. Тому змінювати потрібно всю систему. Боротися з корупцією і т.п. Варто також подумати над тим, що можна зробити для того, аби для мільйонерів та мільярдерів парламент був би не таким привабливим статусним клубом.