УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Право на ліво

Право на ліво

Отже, сталося те, про що оглядачі говорили ще весною: регіонали намагаються відібрати у комуністів їхню "золоту акцію" та знайти у парламенті нових союзників. Задля цього "біло-блакитні" планують змінити законодавчі правила парламентської гри.

Видео дня

Днями голова регламентного комітету ВР, регіонал Володимир Макеєнко зареєстрував законопроект про зниження до 15 осіб порогу, необхідного для формування депутатських груп.

Процедура формування фракцій, нагадаємо чітко виписана у 58 і 59 статтях закону про регламент . У даних пунктах чорним по білому написано: число депутатів у групі , яка прирівнюється до фракції , не може бути менше , ніж у самій нечисленною фракції.

У парламенті нині діючого скликання найменшою в кількісному плані фракцією є Компартія, яка налічує 32 нардепа. Таким чином , з тим, щоб створити нову фракцію, необхідно, щоб автори даної ідеї зібрали не менше 32 - х "багнетів" , готових вступити в нове фракційне об’єднання .

Навіщо регіонали ініціюють регламентні зміни – питання риторичне. Очевидно, що голосування за європейські законопроекти оголило тріщини у взаєминах між регіоналами і комуністами. Тому потрібні союзники на стороні.

Зрозуміло, що розраховувати в майбутньому на стовідсоткову підтримку спадкоємців Ілліча безглуздо. Тим більше, коли попереду голосування за цілу низку важливих соціальних законопроектів. Плюс до цього – невдовзі на порядку денному постане вічно болюче бюджетне питання. А комуністи, як відомо, при розгляді питань подібного штибу, традиційно стають в позу і критикують своїх же партнерів по парламентському цеху з ПР .

Голосування за європейські законопроекти оголило тріщини у взаєминах між регіоналами і комуністами. Тому потрібні союзники на стороні

Саме тому регіоналам і потрібна опора у вигляді нових союзників. Ядро цієї опори - позафракційні нардепи , яких на сьогоднішній день налічується 33. Щоправда, троє з них ні за яких обставин у нову фракцію не ввійдуть , оскільки це забороняє закон. Йдеться про спікера Володимира Рибака та двох його заступників - "свободівця" Кошулинського і комуніста Калетника.

Таким чином, людський ресурс для створення нової фракції на сьогодні становить 30 осіб. В усякому разі, поки 30, адже не виключено, що в недалекому майбутньому ряди "Батьківщини" залишить не менше десятка парламентаріїв.

Хто може використати регламентні зміни для створення нового фракційного об’єднання?

Перший і ключовий кандидат на лідерство у новій фракції - екс - литвинівець , а нині позафракційний народний депутат Ігор Єремєєв. У кулуарах подейкують, що Ігор Миронович вже домовився про входження у нову фракцію з десятьма нардепами . Тобто для досягнення заповітної мети йому необхідно загітувати ще, як мінімум, п’ятьох володарів депутатських значків . Мета, погодьтеся, цілком досяжна .

До речі, напередодні літніх парламентських канікул, в інтерв’ю "Обозревателю" Ігор Єремєєв висловлював сумніви у тому, що в парламенті вдасться створити окрему фракцію чи групу: "Якщо сьогодні позафракційні будуть мати права і зможуть об’єднатися в групу, це об’єднання буде примагнічувати до себе всіх тих, хто незадоволений внутрішньофракційної погодою. А незадоволені, повірте, є у всіх фракціях. Саме тому і опозиція, і влада не зацікавлені у зміні регламенту".

Сьогодні ж, ситуація, як бачимо, змінилася. В усякому разі "більшовики" точно зацікавлені у створенні нових фракцій.

Ще одним потенційним лідером нового фракційного об "єднання називають колишнього регіонала Ігоря Рибакова. У Раді минулого, VI скликання він очолював депутатську групу "Реформи заради майбутнього". Представники даного депутатського об’єднання , як правило , голосували в унісон з членами правлячої парламентської більшості - регіоналами і комуністами.

"В парламенті незабаром і справді може виникнути буферна фракція з числа мажоритарників. До речі , туди можуть мігрувати і потенційні "тушки". І вони, таким чином , зможуть зберегти обличчя , адже їм вже не треба буде вступати в провладну більшість", - відзначає політолог Вадим Карасьов.

Тепер коротко про резервні кадри , які можуть підкріпити нові фракції ВР. Ходять чутки , що вже найближчим часом фракцію "Батьківщина" можуть покинути Денис Дзензерський, Леонід Сергієнко , Андрій Павелко, Сергій Фаєрмарк .

Денис Дзензерський раніше входив до "Єдиного Центру" Балоги. Леонід Сергієнко на президентських виборах -2004 був довіреною особою кандидата Віктора Януковича. Андрій Павелко в Раду пройшов за квотою покійного нині "Фронту Змін" , а Сергій Фаєрмарк вважався одним із спонсорів партії Яценюка. До числа потенційних "тушок " зараховують також Володимира Шкварилюка , Олександра Фещука , Валерія Лунченка , Геннадія Зубка , а також Ігоря Брінченка .

У зоні ризику - представниці "Батьківщини" Ірина Купрейчик та Тетяна Донець. Пані Купрейчик до приходу в парламент була депутатом Сумської облради, куди пройшла за списками "Фронту Змін". Тетяна Донець – колишня гьорлфренд екс-регіонала Василя Горбаля, має дуже гарні стосунки з багатьма представниками "ворожої" фракції ПР.

Потенційні "тушки" присутні й у фракції "УДАР". Подейкують, фракційний корабель, який очолює всесвітньо відомий боксер, можуть залишити близько 15-ти нардепів. Сьогодні ж, "ударна" фракція нараховує 42 парламентаря і жоден з них не ризикнув змінити політичну прописку.

І "тушки", і мажоритарники-бізнесмени дуже добре вміють тримати ніс за вітром

Між тим, очевидно, що потенційних "тушок", які можуть поповнити лави нових парламентських фракцій, вистачає. Але є одне важливе питання: "Чи далекоглядною є влада, заручаючись підтримкою цих людей напередодні надважливих президентських виборів?". Скоріше ні.

Адже і "тушки", і мажоритарники-бізнесмени дуже добре вміють тримати ніс за вітром. І якщо ближче до 2015-го чинна влада втратить позиції, сьогоднішні соратники ПР з нових фракцій оперативно перейдуть на бік сильніших гравців. Так, до речі, було й перед президентськими виборами – 2004, коли провладні нардепи, відчувши кон’юнктуру, стрімголов помчали купувати помаранчеві шалики.