Межа домовленостей

У селі Чапаєвка, яке нині належить до Голосіївського району, вперше відбулися громадські слухання з подальшого розвитку місцевої інфраструктури і відведення земельних ділянок мешканцям. У загальноосвітній школі № 151 ( доволі сучасному закладі, спорудженому коштом районного бюджету) зібралися жителі Чапаєвки, представники новообраної законодавчої влади, профільних муніципальних управлінь, служб та комунальних підприємств, які надають послуги з енерго-, водо- й теплопостачання. Діалог вийшов непростим, бо проблеми нагромаджувалися тут давно.

Видео дня

Часто пристрасті вихлюпувалися через край, і сторони не чули одна одну: далося взнаки десятирічне “мовчання” громади. Люди, наче натхнені кінообразом легендарного комдива, легко розрубували найзаплутаніші гордієві вузли місцевої комунальної сфери, інколи доводячи ситуацію до абсурду. Вдавалися й до відвертого шантажу: або робіть так, як ми хочемо, або повертайте село назад до Обухівського району. Зрозуміти їх можна: адже й досі місцеві стандарти якості життя далекі від київських (якщо не звертати уваги на розкішні котеджі та особняки “нових українців”). Зрештою зійшлися на тім, що ця зустріч — не остання, попереду непочатий край спільної роботи. Тож шукатимуть компромісні рішення, які б, з одного боку, влаштовували громаду, а з іншого не суперечили законам. Третього шляху не дано.

Загальна телефонізація Києва не оминула й околицю

Спочатку представники районної влади відзвітували перед місцевою громадою, як виконують її доручення. Дорікнути старій (а тим паче новій) команді, мовляв, вона не переймалася проблемами Чапаєвки, не можна. Проте у деяких випадках самі мешканці (через власну необізнаність або й недбальство) зводили нанівець уже реалізовані соціально-економічні проекти. Скажімо, торік “Київгаз” проклав мережу труб різного діаметра завдовжки понад три кілометри. У травні 2006-го було підписано офіційний документ, який дозволяє увести систему в експлуатацію.

За словами виконувача обов’язків голови Голосіївської райдержадміністрації Олександра Незнала, труби вже лежать у землі “під газом”, але технічні умови мають лічені власники осель, проектну документацію для врізання у центральну магістраль розробили понад десяток осіб. Тому зі 130 садиб блакитне паливо подано лише до дев’ятьох, ще чотирнадцять будівель отримали технічні умови і незабаром там теж буде газ. Решта ж осель лишається без нього: господарі або не мають права власності (лише почали переоформлювати спадщину), або вчасно не замовили технічні паспорти на будинки. Без цих документів під’єднання до магістралі неможливе, адже йдеться про елементарну безпеку.

Село електрифікували, знову ж таки, за гроші з районного бюджету. Потужностей вистачить з розрахунком на перспективу розвитку усієї території. Енергетики чимало зробили, але не все, бо закінчилися кошти на цей рік. Тільки-но вони з’являться — дадуть світло у найвіддаленіші куточки. Після кількох випадків загибелі людей на швидкісній трасі до Обухова і неодноразових звернень громадян з цього приводу було збудовано два ажурних мости на в’їзді та виїзді з села. А ось внутрішні дороги, на незадовільний стан яких багато років нарікають мешканці, районна влада поки не чіпатиме: асфальтуватимуть їх після того, як прокладуть усі інженерні комунікації. Виняток буде хіба що для розбитого шляху через село, яким удень і вночі потужні вантажівки завозять будівельні матеріали для дачного кооперативу “Огородник”, що росте наче на дріжджах. Керівника цієї фірми тут же, на громадських слуханнях, зобов’язали якнайшвидше засипати вибоїни, а транспорт пустити в обхід.

Недавно в Чапаєвці з’явилася ще одна з вигод цивілізації: укртелекомівці встановили чотири розподільчі шафи, телефонізували 172 будинки, серед яких 31 — на пільгових умовах (інвалідам, ветеранам війни та праці). Треба було облаштувати ще кілька каналізаційних ям (спеціальних з’єднувальних вузлів зв’язку) в напрямку до Столичного шосе, але з’ясувалося, що там — городи мешканців, тобто приватна власність. Справа застопорилася. Тож на слуханнях ініціативна група зобов’язалася зібрати підписи власників садиб про їхню згоду на земельні роботи з прокладання кабелів на території їхніх обійсть.

Після спорудження центру самоврядування дійде черга до облаштування захисної дамби і очищення річки Віти

Мешканців також поінформували про найближчі плани Голосіївської райдержадміністрації щодо облаштування в Чапаєвці сучасної інфраструктури. До згаданої вище школи за два роки хочуть прибудувати амбулаторний медичний пункт, спортивний зал, їдальню. До кінця 2006-го спорудять модульну котельню, оснастять її німецьким обладнанням. Узимку вона обігріватиме не лише цей навчальний заклад, а й дитячий садочок.

Неподалік влада запропонувала звести поліклініку і церкву. Найближчим часом фахівці почнуть проектувати водогінну і каналізаційну мережі, на прокладання яких у бюджеті міста передбачено майже дев’ять мільйонів гривень. Робота ускладнюється тим, що селище підтоплюють весняні води. Тому треба владнати питання щодо гідротехнічних споруд, а також так званих червоних ліній, які вимагають розширення доріг не менше, ніж до десяти метрів. Керівники Голосіївського району попросили ініціативну групу визначитися із земельними ділянками, де можна поставити гідровузол і дев’ять насосних станцій, а також дати “згоду” на резервування цих територій.

— Нам треба спільно вирішити кілька питань,— зауважив директор комунального підприємства “Плесо” Микола Щепець.— Перше — убезпечити місцевість від негативного впливу Канівського водосховища під час повені. Свого часу громада просила спорудити захисну греблю. Будівництво її вже передбачено у програмі соціально-економічного розвитку Києва на цей рік. Фахівці розробляють відповідний проект. Друга проблема — річка Віта.

Оскільки фільтрат з полігону твердих побутових відходів № 5 потрапляє у грунтові води, а потім — у водоймище, тут зосереджуються чи не всі елементи таблиці Менделєєва. Сьогодні ми працюємо над концепцією оздоровлення річки. Вона почне самоочищуватися, а інженерні комунікації не доведеться прокладати по коліна у багнюці, якщо рівень грунтових вод опустити на два метри. Однак усі ці заходи треба ув’язати з проектом детального планування території. За існуючими ж нормативами греблю можна звести за дванадцять місяців. На очищення Віти знадобиться щонайменше три роки.

Нарешті в селищі з’явиться і громадський центр, де працюватимуть майбутній орган місцевого самоврядування, медичний пункт, пошта, магазин, відділення “Ощадбанку”. Футбольний клуб “Динамо-Київ”, тренувальна база, якого розташована на території Чапаєвки, недавно ще раз підтвердив свою згоду фінансувати будівельні роботи. Земельну ділянку вже визначено. Проект погоджено з усіма відповідними муніципальними управліннями. Документи незабаром передадуть на розгляд профільної комісії Київради, а згодом питання винесуть на сесійне обговорення. Загалом підготовка тривала півтора року.

Пообіцяла районна влада розібратися і з “червоними лініями”, які на представленому плані-схемі розбудови селища часто проходили буквально по ліжках у домівках. Річ у тім, що чиновники-мудрагелі, розбиваючи територію на зони, мабуть, не виходили за поріг своїх кабінетів і, економлячи час, за основу взяли старі дані. А село за цей час, як живий організм, розросталося з кожним роком: господарі тихенько привласнювали “нічийні” клаптики землі, обробляли їх, садили городину або зводили підсобні приміщення. І тепер, коли розпочався “великий переділ”, горою стали на захист майна. Однак, за словами заступника начальника Головного управління земельних ресурсів Юрія Мосійчука, у столиці, на жаль, діють дещо інші нормативи, ніж у Київській області. Тому фахівцям треба пройти, як кажуть, по лезу бритви: з одного боку, не порушити чинного законодавства, з іншого — врахувати побажання старожилів.

Апетити місцевої громади зростають

“Як незаможній людині, котра виживає за рахунок пенсії і присадибної ділянки, під’єднатися до газової магістралі, коли відповідні служби виставляють рахунки за це у 12—14 тисяч гривень, незалежно від довжини траншеї — три чи десять метрів?” — допитувалися мешканці у представників районної влади. Тоді як у деяких селах Обухівського району за такий самий обсяг робіт беруть лише дві-три тисячі гривень. Свого часу чапаєвці погодилися на виділення земельної ділянки під будівництво столичного авторинку. В угоді чітко було записано: фірма зобов’язана надати фінансову допомогу в газифікації селища. Минув час, керівництво авторинку змінилося, і нові власники “забули” про обіцянки попередників.

Люди нарікали і на часте відключення електричної енергії, особливо увечері. А на деяких вулицях напруга взагалі не перевищує 120 — 130 вольт, тому не працюють телевізори, течуть холодильники. Крім того, з’явилося чимало підприємливих громадян, які неофіційно займаються ремонтом автомобілів, зварюванням, тож забирають частину електричної енергії.

“Розім’явшися” на цих питаннях, ініціативна група, окрилена тим, що влада йде на зустріч, зажадала більшого. Однак серед слушних вимог (без згоди громади нікому не відводити жодного метра землі, встановити межі Чапаєвки по захисній дамбі, яку збираються будувати), були не зовсім реальні з точки зору швидкого втілення їх у життя. Скажімо, перенести вже спроектований громадський центр в інше місце, спорудити неподалік Столичного шосе магазин з кав’ярнею для дітей. Облаштувати великий стадіон, обов’язково з тенісним кортом. А біля водоймища зробити ще й баню з сауною. Однак, коли хтось з представників виконавчої влади натякнув, що непогано було б десь у затишному місці звести будинок для самотніх літніх людей, обурена громада відхилила цю пропозицію — місцевий егоїзм переміг.

Протокол не панацея, а план подальших дій

Попри те, що в Чапаєвці й досі немає легітимного органу місцевого самоврядування (є лише кілька ініціативних груп, котрі “воюють” між собою за право представляти інтереси громади), більшість пропозицій зафіксовано у протоколі зборів. Найближчим часом на розгляд Київради винесуть питання і про зменшення розцінок за під’єднання осель до газової труби, і про виділення додаткових коштів на завершення електрифікації селиша. Голова Голосіївської районної ради Сергій Садовой також пообіцяв звернутися до нових власників столичного авторинку, аби вони не ухилялися від зобов’язань попередників. Попросив мешканців телефонувати до районної оперативної служби (529-66-66) і сповіщати про усі факти, так би мовити, безлімітного використання електричної енергії та про інші негаразди.

— Депутати Київради попереднього скликання ухвалили рішення про виділення мешканцям 30 гектарів території, але його не підписав колишній мер столиці Олександр Омельченко, бо не було позитивних висновків деяких служб,— пояснив пан Сергій кореспондентові, чому вирують пристрасті довкола земельного питання.— До того ж частину ділянки зарахували до охоронної зони. Нині ми працюємо над тим, щоб довести справу до логічного завершення.

Крім того, кілька кооперативів (правдами й неправдами) отримали тут без погодження з районною владою і місцевою громадою чималі наділи й швидко почали забудовувати їх котеджами на заздрість іншим. Не дивно, що вони вимагають якнайшвидше узаконити їхнє право власності на старі земельні ділянки і виділити нові під індивідуальну забудову дітям. За чинним законом, без проекту детального планування території (який на наше замовлення вже розробляють відповідні структури) зробити це надто проблематично. Тож вирішуватимемо ці питання, так би мовити, індивідуально.

Володимир ГАЛЕГА, “Хрещатик”