А тепер — Зелені свята

Свята, що ми їх називаємо Зеленими, мають ще кілька назв -Трійця, П'ятдесятниця... Як слід їх відзначати? На ці та інші запитання відповів отець Іван Швець, доктор богослов'я, професор Київської духовної академії-семінарії.

Видео дня

ВИТОКИ

—  Зелені свята або П’ятидесятниця, — пояснив доктор богослов'я, — релігійне свято, яке сягає корінням у глибоку давнину.

Тоді, готуючись до святкування, люди прикрашали свої домівки зеле­ними гілками дерев, квітами і травами, які цієї пори буяли на горі Синай. Це був час збирання перших плодів, і працьовиті землероби приносили Богу подяку за щедрий урожай.

МОЛИТВИ

–Цьому дню, — розповідає про­фесор, — передує Суботня поминальна служба, де моляться за всіх, хто переступив поріг вічності, навіть за самогубців. Християни згадують своїх рідних та близьких, просять Господа про прощення гріхів та спасіння їхніх душ. У всіх християнських храмах на Зелені свята священики закликають до звеличування Святої Трійці.     

ЗВИЧАЇ

—  Крім традиції прикрашати храми і свої оселі квітами, зеленню (а таким чином люди створюють навколо радісну атмосферу, засвідчують, що вони вірять у божественність Трійці), — розповідає отець Іван Швець, — є звичай ходити в гості до рідних, друзів чи кликати їх до себе.

У багатьох місцевостях у ці дні прийнято ходити на могили близьких. Колись на Трійцю прощали ближнім їхні борги і навіть відпускати на волю злочинців.

ЗАБАВИ

Не гріх в цей день,—запевняє отець Іван, — почастуватися вином, бо цей напій, як відомо, благословили Христос і апостоли. Але пити слід стільки, щоб нікому не зіпсувати свята.

Зрештою, це не означає, що весь тиждень можна проводити в застіллях і не працювати. Треба пам'я­тати, що за Трійцею настає Петрів піст і стихають усі забави, навіть весілля, аж до свята Петра і Павла.

Ірина КОНТОРСЬКИХ, «Експрес»