Коли ж грошей вистачатиме й на цукерки?

...з гіркотою в голосі каже тридцятитрьохрічна багатодітна мати і показує свої «апартаменти», які навряд чи можна назвати дитячою кімнатою.

У кімнаті для шістьох дітей лише два спальні місця та один письмовий стіл, за яким четверо школярів роблять уроки по черзі. Мама розповідає, що цього року піде до першого класу ще й шестирічна Тетянка. У помешканні сиро, шпалери повідставали від стін, задуха така, що хочеться вискочити на свіже повітря. Настраждалися діти в морозну зиму, адже батарея ледь тепліла лише на кухні. Гарячу воду, аби помитися, гріють на плиті або беруть у сусідів, бо газова колонка зламалася. А в стелі - нашвидкуруч залатана дірка. «Сусід три роки тому прямо над дитячою кімнатою облаштував туалет. Під час ремонтних робіт стеля провалилася, адже будинку вже понад шістдесят років, усе тут тримається на «чесному слові». Обіцяв залатати дірку так, як треба, але руки, видно, не дійшли...» - пояснює Олена.

Тож не дивно, що діти ростуть тут нездорові. Шестирічна Таня та п'ятирічний Валерик стоять на обліку в тубдиспансері, у восьмирічного Колі часто бувають астматичні напади, не кажучи вже про застудні захворювання.

Будинок, що раніше належав взуттєвій фабриці, жодного разу не ставили на капітальний ремонт. Сім'я не має коштів, щоб довести своє житло до ладу. Олена Базленко працює сестрою-хазяйкою харчоблоку в психоневрологічній лікарні №1 і отримує всього 450 гривень зарплатні. її тридцяти-семирічний чоловік Валерій Петрович, робітник в установі зв'язку, отримує 700 гривень. Чи можна прогодувати за ці гроші шестеро дітей? Від держави сім'я вже кілька років не отримує жодної копійки, бо батькові на роботі не дають довідок про зарплатню, оскільки працює за угодою. «Коли працював у державній організації, довідки брав без проблем, тоді на кожну дитину ми отримували допомогу», - уточнює Олена. -Щоправда, діти мають безплатні обіди в школі, щоліта їм надають путівки до санаторіїв, не платимо за дитсадок. І за це спасибі...

- Мама каже, що в неї немає верстата, який би друкував гривні. Як отримує зарплату, то всі гроші витрачає на шкарпетки, колготки, труси, олівці та зошити для нас, а на цукерки та морозиво нічого вже не залишається, - втручається в розмову дорослих Таня.

Звичайно, багатодітна сім'я має право на першочергове отримання квартири. Але через нашу невмирущу бюрократію Базленки навіть не стоять на черзі на житло. У жеку відмовляються надати сім'ї необхідну для цього форму №3, посилаючись на чималий борг за комунальні послуги. А в Базленків немає грошей, аби погасити борг. Виходить замкнене коло. Та найприкріше те, що заручниками непростої ситуації є діти.

- Куди тільки не зверталася, до жеку, до депутатів, писала навіть президенту, але ніхто нам не допоміг, - розповідає Олена. - Восени приходив начальник РБУ Ганжа, склав акта. Перед виборами завітав кандидат в депутати, похитав головою і сказав: «Який жах! Як же тут живуть діти!» Та й по всьому...

Хто ж допоможе багатодітній сім'ї?

- Будинок на Копиловсього, 2-а, звичайно, в занедбаному стані. Зазвичай така доля майже у всіх колишніх відомчих помешкань. Попередній власник - взуттєва фабрика - довела його до такого стану, жодного разу не ремонтуючи, і передала жеку № 703 чотири роки тому. Для того, аби поставити будинок на капітальний ремонт, треба його відселити, а такої змоги поки що немає, - розповів по телефону начальник РБУ Подільського району Володимир Ганжа. - А в квартирі №3, де мешкає багатодітна сім'я, ми здійснимо косметичний ремонт тоді, як будуть кошти. Можливо, їх надасть якийсь депутат...

У жеку №703 теж немає коштів для ремонту.

- Будинок, про який ви кажете, ще довоєнний, лише під однією його частиною є підвал. У нас є кілька подібних будинків, де умови ще гірші, - розповів головний інженер жеку. - В перспективі всіх їх мають знести. А Базленки мають великий борг за комунальні послуги, тому їм передусім треба хоча б укласти угоду про його реструктуризацію...

Хтозна, скільки ще чекати малим Базленкам, поки з'являться кошти в ремонтників, поки в столиці будуватимуть соціальне житло, поки, зрештою, держава буде по-справжньому опікуватися багатодітними сім'ями, а тато й мама отримуватимуть зарплатню, якої вистачало б ще й на цукерки. Хто дасть відповідь на ці запитання?.. Може, якийсь депутат?

Ольга ВОВК, «Вечірній Київ»