«Найгуманніший» суд: 11 пенсіонерів влетіли на 400 000

Трохи осторонь лежать арматурні сітки. Лінія Мажино, поставлена забудовниками, не оборонна споруда на часи третьої світової та не захисна на випадок катаклізму планетарного масштабу. До танкових дивізій київські забудовники прирівняли пенсіонерів, що протестують проти новобудови під вікнами власного будинку. Але не лише запобіжні заходи вжили після заворушень, що сталися біля будівельного майданчика влітку – а й подали на «протестантів» до суду.

Складається враження, що столичні будівельні компанії винайшли непоганий засіб раз і назавжди покінчити з будь-якими спробами опору їх зазіханням. Метод старий, але непогано себе зарекомендував в Україні ще за часів другої світової. Зазвичай використовували його каральні підрозділи вермахту. Якщо підтримка партизанів у місцевості була надто високою, то з мешканців випадково обиралася певна кількість людей і показово вішалася. Щоб решті неповадно було підтримувати опір. Схоже, що саме таким чином вирішила поступити з 11 мешканцями будинку на Малишка, 3 «Українська будівельна компанія». Нещодавно Дніпрянський суд виніс рішення про відшкодування збитків нанесених діями активістів будинку компанії «УБК». У розмірі понад 400 000 гривень. Переважна більшість засуджених до стягнення – пенсіонери. Щоправда, серед «підстаркуватих бандпідрозділів» по справі проходила й п‘ятнадцятирічна дівчинка.

Звичайно, зрозуміти позицію будівельної компанії, що кожен день втрачає гроші та строки теж можна. Але чи не краще було для збереження миру та спокою перед тим, як планувати та узгоджувати будівництво, провести громадські слухання з мешканцями?

Але найприкріше, що столиця отримала судовий прецедент, який у перспективі може повністю розв’язати руки забудовникам. І лишити й без того не надто захищених законом мешканців міста навіть права на протест. Адже якщо будівельні компанії візьмуть на зброю технологію непомірних взисків зі звичайних людей, то навіть за ситуації, коли громада цілком права, люди десять разів подумають, чи не краще буде тихенько сидіти у «хаті з краю».

«За освітою я будівельник. Перше, що нас збурило – те що вони вдень поставили швиденько паркан та відразу перегородили основну пішохідну доріжку. До того ж до початку будівництва не було жодних громадських слухань. Звичайно, ми розібрали паркан, а не поламали, як звинуватили нас на суді. Он він лежить (неподалік від загородженої залізними щитами будівельного майданчику акуратно складені у штабелі лежать викрашені у зелений дерев‘яні огорожі) нікуди не дівся. Ми нічого не розкрадали – зняли й склали, а якщо будівельникам так потрібні огорожі, то чому б не занести їх на огороджену територію? Охорона там є. Не охороняти ж нам їх уночі?» - розповідає пенсіонер Віктор Кабановський.

«Найбільш цікаве те, що у знятті – а не знищенні та розкраданні, як звинуватила нас компанія- брали участь сотні людей. Але звинувачували лише 22. Якими методами вони їх брали – мені невідомо. Якби суддя був непідкупний, то перше, що він би запитав у них – де вони взяли ці фамілії. На суді наш адвокат запитав у позовника – звідки вони взяли цей список фамілій. Вони кажуть: «Ми їх питали». Уявіть: йде боротьба за будинок, а ми розказуємо їм фамілії та адресу. Це ж курям на сміх. Вони надали рахунок на 400 000 гривень. Окрім того, суддя приєднала до справи касету будівельників та їх знімки, а наші чомусь не схотіла. За нашою думкою, процес був явно притягнений за вуха. Я навіть написав у райраду відповідне письмо. Ми будемо подавати касацію, і ми маємо виграти» - продовжує він.

«Взагалі у цьому проекті величезна кількість помилок. Ми взагалі проти будування під вікнами – цьому будинку тут не місце, і це наша принципова позиція. Мало того, що об‘єкт будується з порушенням норм, так вони ще й захопили наші спортивні майданчики під територію будівництва. Усі вони будувалися за наші гроші, адже наш будинок – кооперативний. Але Омельченко нам сказав, що він як голова прийняв рішення і 17 листопада Київрада має заборонити будівництво» - відзначив пан Кабановський наприкінці розмови.

«Я взагалі не була присутня на жодному мітингу і була засуджена Дніпровським судом до сплати компенсації «Українській будівельній компанії». Чому вони вибрали саме мене, я не знаю. Але мешканці казали, що незадовго до суду хтось ходив та виписував дані про пенсіонерів. На час мітингів я жила на дачі. І це можемо сказати не лише я, а й свідки. Коли я повернулася, то отримала навіть не виклик на суд, а телеграму. Чому мене судять, коли мене навіть не було?» - розповідає інша відповідачка, Наталія Лозовицька.

Інша мешканка будинку поділилася своїми сумнівами стосовно безпеки будівництва нового дому у кількох метрах від власної квартири: «Наш будинок стоїть на стрічковому фундаменті, бо під низом пливуни та підземна річка, яка виходить за парк і там вже болотяна місцевість. За часів будівництва кооперативу біля нашого будинку вже був один обвал – але не нашому домі, а у зведеній будівлі. Саме завдяки пливунам. Будинки поряд збудовані вже на сваях, а наш будувався раніше. Але 22 поверховий будинок, який все щезбираються будувати, буде включати й підземний паркінг глибиною близько 15 метрів, та ще й мало не впритул до нашого будинку. Ви гадаєте він витримає? А я вважаю, що він відразу «попливе». Моя квартира- якраз над аркою і вонаможе рухнути першою. Хіба ми не маємо право захищати своє житло?» - розказує Інна Шевко.

Свою думку стосовно екологічних перспектив будинку додала ще одна мешканка, Тетяна Пащенко: «У судовому позові нам поставили у вину знищення заборів та розкрадання матеріалів. Он вони лежать. Якби вони були потрібні будівельникам, то вони б занесли їх за свій паркан. А так ми маємо ще й охороняти їх дерево. Хто завгодно може вночі прийти та забрати їх собі хоч на розтопку. А ми маємо відповідати. Нещодавно на зборах, які влаштували забудовники, вони пообіцяти усе нам влаштувати, і єдиною вадою будівництва вони вважають те, що будинок закриє нам вікна. Ані світла, ні сонця вже не буде. А нижні поверхи автоматично перетворяться на підвали. І це якщо не враховувати паркінг на 250 машин. А уся ця кількість автомобілів будуть ганяти через наш двір. Нових під’їзних шляхів будівельники прокладати не збираються – ані готель «Братислава, ні «Дитячий світ» їм цього зробити не дадуть на своїй території. Отже, їздити будуть через наш будинок»

Отже доля будівництва 22-х поверхового будинку «бізнес-класу» має розрішитися на найближчій сесії Київради. А от долю пенсіонерів, які «влетіли» на 400 000 гривень, буде вирішувати Апеляційний суд. Вердикт суду ще невідомий, але на чиєму боці будуть симпатії киян – можна сказати напевно. Можливо, саме тому забудовники пообіцяли «лимон» на благоустрій п‘яти тисячам мешканцям будинку на бульварі Малишка, 3. Хоч переважна більшість не хоче ані грошей, ні будівництва.