Альтернативна енергія для приватного будинку: що необхідно знати

На Житомирщині приватні домогосподарства встановили 53 сонячні електростанції, з яких 22 вже отримали відшкодування з обласного бюджету більше ніж на 1 млн гривень. З 2018 року мешканцям Львівщини компенсуватимуть 10% тіла кредиту на встановлення сонячних станцій. Умілець із Запоріжжя суттєво економить на опаленні будинку завдяки саморобним сонячним повітряним колекторам. Такі і сотні подібних повідомлень, позначених тегом "#перемога", за останні декілька місяців публікували українські медіа.

В країні триває нехай і дещо повільна, проте невідворотна енергетична революція. Вже тисячі прикладів свідчать: інвестиція в енергоефективні заходи та "альтернативку" у власному домі, попри те, що є довгостроковою, майже одразу дає свободу дій, а часто й стабільний додатковий прибуток.

Альтернативна енергетика в приватному секторі – тренд для України

У III кварталі 2017 року іще 688 українських родин зробили вибір на користь сонячної енергії, що на 42% більше порівняно з II кварталом і втричі більше за аналогічний період 2016 року, адже тоді лише 195 домогосподарств встановили сонячні панелі. За цей же період 2015 року таких родин взагалі було лише 38. Загалом з початку 2017 року сонячні електростанції встановили 1200 домогосподарств, що в півтора рази більше, ніж за увесь минулий рік. Звісно, ці цифри складно порівняти із відповідними європейськими показниками (чого вартий лише той факт, що німецька програма "100 сонячних дахів" стартувала аж у 1990 році для приватних господарств і майже одразу показала високий результат). Однак у державі, де про підтримку енергоефективності не дбали десятиліттями, вже й такий прогрес здається вагомим.

Наразі, станом на ІІІ квартал 2017-го, в Україні налічувалося 2323 домогосподарства, що мали сонячні електростанції. Їхня загальна потужність складала 37 МВт, а для їх спорудження залучили майже 35 млн євро інвестицій.

Сонячні електростанції, як і сонячні колектори, стають популярнішими практично щокварталу. Проте різниця між цими пристроями суттєва: якщо колектори дозволяють суттєво економити на підігріві води, то електростанції приносять значний прибуток для їхніх власників.

Значний попит на сонячні електростанції експерти пояснюють, передовсім, вигідним "зеленим тарифом", що в Україні прив’язаний до курсу євро і дозволяє порівняно швидко повернути кошти, вкладені у сонячні панелі. Для домогосподарств, які встановили обладнання потужністю до 30 кВт в минулому році, чинний тариф складає 18,09 євроценти/кВт*год до 2030 року. Мінус у тому, що практично щороку "зелений тариф" знижується, що також стимулює щонайшвидше введення приватних СЕС в експлуатацію. Окрім того, "зелені тарифи" на енергію вітру для домогосподарств мало не вдвічі нижчі, аніж на СЕС – тож встановлювати приватні ВЕС менш вигідно, аніж видобувати енергію сонця.

Місцева влада також всіляко стимулює встановлення "домашніх" СЕС: наприклад, на Львівщині з обласного бюджету домогосподарству повертають 22% річних за кредитом на сонячні панелі, а на Житомирщині – 20% суми кредиту. До того ж, іще у березні Укргазбанк почав надавати фізичним особам кредити на купівлю і встановлення "домашніх" сонячних електростанцій, сонячних колекторів та теплових насосів під 0,01% річних. Тобто державний банк додав стимулів для потенційних власників таких станцій.

"Домогосподарство може не лише задовольнити власні енергопотреби, а й продавати надлишки у загальну електромережу за "зеленим тарифом", який сьогодні [2017 рік, - ред.] для сонячних електростанцій складає 0,18 євро за 1 кВт*год. Встановивши на даху будинку СЕС, можна забезпечити додатковий щомісячний дохід у 10 тис. гривень", – прокоментувала заступник голови правління Укргазбанку Інна Тютюн.

У селі Підгірці на Київщині розташований приватний будинок із повним набором джерел альтернативної енергетики. Щоглу вітряка на 23 метри тут видно здалеку, як і два трекери з сонячними панелями.

Стати енергетично незалежним власника цієї садиби змусили критичні обставини: вирішив підключити будинок до електрики, однак обленерго запропонувало такі умови, що змушений був відмовитися. Тож господар вирішив жити автономно і насампочаток, як альтернативу, встановив вітряк. Однак його потужності катастрофічно не вистачало: у київських широтах сила вітру не достатня. Тому вирішив поступово під'єднувати до своєї автономної системи сонячні панелі та встановив трекер, що змінює положення сонячної панелі відповідно до положення сонця для максимального вироблення енергії.

Спочатку такий режим життя вносив у побут чимало обмежень. Наприклад, довелося відмовитись від електрочайника та посудомийки, а пральною машиною та пилососом користуватися тільки в сонячні дні. Однак, прийняття закону про "зелений тариф" стало стимулом до збільшення потужностей сонячної станції та приєднання будинку до електромережі. Цього разу умови обленерго власника будинку влаштовували, а працівники компанії перепон не робили, тож з'явилася ідея встановити ще один трекер з сонячними панелями та приєднатися до "зеленого тарифу". На той час він становив 19 євроцентів за кВт. Стільки й зараз отримує власник сонячної станції за продаж "зеленої" енергії в мережу.

Спеціальний двонаправлений лічильник фіксує, скільки електроенергії передано у мережу, а скільки отримано ззовні. Наприклад, з початку 2017-го року будинок у Підгірцях не спожив ззовні жодної кВт*год, зате власник продав 11 мегаватт та отримав чистий дохід у 47 тисяч гривень. Це орієнтовно складає понад 1500 євро.

Цікаво, що у цій енергосистемі брак сонця взимку компенсується наявністю постійного, бодай і не надто сильного вітру. За рахунок такого резервного джерела вирівнюється сезонний енергобаланс.

Що іще важливо знати про "альтернативку" для приватних будинків?

Сонячна та вітрова електроенергія – далеко не вичерпний список усіх альтернативних засобів підвищення енергоефективності будинку та заощадження на оплаті комуналки. Експерт із енергоефективності Олексій Соломаха розповів редакції програми ТВІЙ ДІМ про негазові системи опалення у приватних будинках, що у поєднанні із альтернативною енергетикою стануть чудовою підвалиною енергонезалежності таких садиб.

Зокрема він наголосив, що газове опалення є найбільш зрозумілим для кінцевого споживача, адже воно використовується в системах опалення приватних будинків довгий час – більше 100 років. Сьогодні вартість традиційних газових котлів, ККД яких становить близько 90%, – 8 тис. грн., а з ККД до 98% ціна починається від 24-25 тисяч гривень за котел. Проте вартість газу стабільно зростає, тож споживачі активно шукають альтернатив газовому опаленню.

Однією із таких альтернатив є твердопаливні котли, до плюсів яких варто віднести певну автономність (котел споживає дуже мало електроенергії, або й взагалі її не використовує) та компенсацію з боку держави за кредит на такий котел. Серед недоліків – витрати часу та коштів на складування матеріалів, встановлення котла тощо. Проте, якщо йдеться про твердопаливні котли на дровах з ручним навантаженням, то це на 30% дешевше в експлуатації в порівнянні з газовим опаленням. Однак якщо ми використовуємо пелетні котли з автоматичною подачею палива, то при сьогоднішній вартості пелет їх експлуатація порівняна з газовими.

Привабливість інших котлів – електричних – у можливості використання, крім тарифу на електричне опалення, іще й нічного тарифу. "Відповідно, таким чином споживачі можуть у нічний час більше використовувати енергії, накопичувати в певних акумулюючих ємностях цю теплову енергію і потім протягом дня її використовувати", – зазначив Олексій Соломаха.

Вартість електрокотлів починається від 4-5 тис. гривень за пристрої українського виробництва, проте якщо говорити про німецьких чи європейських виробників, то ціна становить уже 15-18 тисяч грн.

Тепловий насос – альтернативний прилад, популярний в європейських країнах, - також відноситься до електричного опалення. Тож споживачі можуть підключити тариф на опалення та використовувати переваги 2-зонного лічильника. Принцип роботи теплового насосу абсолютно такий же, як і в кондиціонера. Тільки кондиціонер працює на охолодження, а тепловий насос – на підігрів.

Однак теплові насоси – задоволення не з дешевих, адже вартість їх починається від 5-6 тисяч євро, а вартість системи на основі ґрунтового теплового насосу становитиме 8-10 тисяч євро "під ключ". Строк окупності теплонасосу становитиме від 5 до 15 років.

Про ці та інші енергоефективні заходи та прилади ми зробили таку інфографіку:

Стаття підготовлена в рамках спільного проекту "Обозревателя" та Проекту USAID "Муніципальна енергетична реформа в Україні" "Комфортні ЖКГ-лайфхаки".