Блог | Тот, кто сказал "нет"

В многолетней политической карьере Джозефа Байдена для меня главным навсегда останется "нет", которое он сказал Путину перед нападением на Украину. Если честно, мне всегда было интересно хотя бы одним глазом посмотреть, как бы развивалась ситуация в мире, если бы "нет" сказали в 1938 году. Если бы Чемберлен и Даладье не согласились на условия Гитлера, не отдали ему Судеты, но пообещали бы защищать Чехословакию от немецкого нашествия, пишет Виталий Портников для "Збруч".

Видео дня

Далее текст на языке оригинала.

За іронією долі якраз в ті дні, коли Байден ухвалював останнє принципове рішення у своїй політичній карʼєрі, біограф Черчилля Борис Джонсон якраз запропонував Україні своєрідний "план Чемберлена". Так що ворота у пекло точно ще не закриті й буде чимало політиків, як колишніх, так і чинних, що прагнутимуть туди потрапити. Але найважливішим досі залишається саме рішення Байдена, а не їхні химерні плани.

Прихильники "підходу Чемберлена" в історії та політиці продовжують обстоювати правильність його позиції тим, що він виборов для Великої Британії час для підготовки до війни. Це не відповідає дійсності. Кому Чемберлен дійсно дав час, кураж і можливості – то це Гітлеру. Чехословаччина, до речі, активно готувалася до того, щоб протистояти агресії. Але у Празі були впевнені, що здолають ворога тільки якщо будуть мати підтримку союзників. І коли замість "ні" почули від цих союзників "так", довго не вагалися – і не тільки щодо Судет, а й щодо перетворення своєї держави (тобто того, що від неї залишилося) на німецький протекторат. І Гітлер, який тільки починав розгортати німецьку воєнну промисловість після майже двох десятиріч обмежень, отримав у своє розпорядження військово-промисловий комплекс країни, що затято готувалася до оборони. Скоро вся ця зброя буде спрямована проти Польщі, Франції, Великої Британії, проти Радянського Союзу… До речі, щодо Радянського Союзу. Чемберлен дав Гітлеру час і можливості знайти спільну мову зі Сталіним. Щастя Великої Британії та інших демократій було саме в тому, що Гітлер був мегаломаном, та й Сталін від нього недалеко пішов. А якби Берлін і Москва не розсварилися б, символом чого був би Мюнхен 1938 року? Символом загибелі Чехословаччини – чи все ж таки Франції й Великої Британії? Еге ж.

Якби Чемберлен і Даладьє сказали Гітлеру "ні", вони могли б й не утримати його від нападу на Чехословаччину, це факт. Я допускаю, що фюрер міг би окупувати сусідню країну чи хоча б її частину. Але невідомо, скільки часу на це знадобилося б. І найголовніше – я не виключаю, що військова промисловість і Німеччини, і Чехословаччини виявилася б виснаженою цією війною. У Гітлера могло би просто не бути ресурсів для подальших нападів, він не виглядав би переможцем, Італія і Японія могли би спостерігати за його планами, а не брати у них участь, а Радянський Союз утримався б від підписання акту про ненапад хоча б тому, що в разі західного втручання на боці Чехословаччини й сам міг би – як Сталін обіцяв Бенешу – підтримати Прагу. Можливо, зруйновану Прагу, але Прагу. Й нагадаю натомість, що фактична поразка Сталіна у Фінляндії стримала Радянський Союз від широкомасштабних експансіоністських планів – новий поштовх цим планам дадуть тільки союз із Гітлером та розвиток подій у Другій світовій. Але, може, якби Чемберлен і Даладьє сказали "ні" у Мюнхені, не було би Другої світової?

Так, цілком можливо. Чемберлен – наймасштабніший політичний діяч своєї епохи, ніякого Черчилля, Чехословаччину зруйновано, але не знищено, а Гітлер зупинений буквально на початку амбіцій. Але що було би далі? Можливо, наступник померлого від раку Чемберлена на посаді британського премʼєра лорд Галіфакс почав би шукати нових домовленостей із фюрером в обмін на ті ж самі Судети… В будь-якому разі це історія не про Другу світову війну, це історія про Чехословаччину.

Як зараз ми живемо не в історії про Третю світову війну, а в історії про Україну.

Тепер я знаю, що буває, коли ти говориш "ні". Так, це не зупиняє війну й не перетворює вовка на ягня. Але це дозволяє тобі побудувати барʼєр, який рятує світ. Барʼєр, який примушує агресора застрягнути у своєму першому наступі, витрачати сили, втрачати техніку і людей і забувати про те, що він мав бути підкорювачем світу. Барʼєр, який мир і спокій всім тим, хто за барʼєром.

У 1938 році таким барʼєром не стала Чехословаччина. У 2022 році таким барʼєром стала Україна.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...