Блог | Газовий гачок: Росія завойовує нові позиції

Прем'єр Польщі вважає, що Європі потрібна незалежність від російського газу, ще й Дональд Трамп розкритикував "Північний потік-2". Як зараз йдуть справи цього газового проекту Росії, на якому він етапі і чи буде він реалізований? – Ред.

Важко на сьогоднішній день сказати, чи буде реалізований "Північний потік-2", тому що фактично залишилась позиція Данії, яка має надати дозвіл по тому маршруту, який вказаний на закладеній проектній документації, на його прокладення по її території. Цього дозволу ще немає, але чи довго датчани зможуть упиратися позиції Німеччини і інших країн ЄС, які підтримують цей проект, незрозуміло. Скоріш за все, недовго.

Були дуже серйозні розрахунки на позицію американців. Трамп заявляв, що цей газовий проект протирічить інтересам Сполучених Штатів Америки, оскільки це надає можливість транспортувати додаткові обсяги природнього газу, які будуть конкурувати з існуючими можливостями поставки з США.

І фактично на це покладала свою надію і Україна, і Польща, яка проти "Північного потоку-2". Але як бачите, Трамп робить багато цікавих заяв проти газового російського проекту, а в кінці кінців про санкції поки що не йдеться.

Тому прогнозувати зараз модель поведінки Данії і інших країн важкувато. Будемо бачити розвиток цих подій, і від цього буде залежати, як буде завантажена українська газо-транспортна система - це для нас найважливіший момент.

В першу чергу лобістом цього газогону є Німеччина. Оскільки якщо він буде реалізований, Німеччина стане дуже потужним хабом по транспортуванню і продажу природного газу в країни Європи. Це можна порівнювати з тими можливостями, які на сьогоднішній день має Австрія, через яку транспортуються великі обсяги природнього газу, і це приносить великі доходи тим компаніям, які торгують природним газом і самому уряду країни.

Тому сказати, що є великий інтерес тих країн, які отримують зиски, наприклад, як Україна або Польща від транспортування через існуючі газогони, звісно не можна. Це протирічить нашим інтересам.

Проект "Північний потік-2" потрібно розглядати не тільки в економічному плані, а ще й в політичному, тому що він збільшує залежності європейського бізнесу, європейської економіки від енергоносіїв з Росії. А це протирічить стратегії диверсифікації поставок енергоносіїв. Тому що в стратегію диверсифікації поставок енергоносіїв Європейського Союзу закладений принцип поставок з різних джерел, а не різними маршрутами.

Читайте: На шантаж "Газпрому" Україна більше не ведеться

А що значить залежність від енергоносіїв? Це значить залежність бізнесу, який фінансує політичні партії, залежність чиновників від тих грошей, а це складові залежності прийняття політичних рішень від тих економічних переваг, які дають взаємовідносини з Росією.

Тут цілий ряд аспектів, на які можливо і звертають увагу європейські лідери, які підтримують "Північний потік-2", але вони вважають їх другорядними в порівнянні з економічними перевагами. А це в майбутньому означає фактичну часткову стратегічну залежність від позиції російської сторони.

Німеччина вже і так є країною, яка дуже сильно прислухається до російських інтересів. Ця позиція змінюється, особливо - канцлера Німеччини, яку в нас жартівливо, але жарт має під цим свої основи, називають Фрау Ріббентроп. Вона однією рукою "говорить" про санкції і про неприпустимість російської агресивної політики, а іншою рукою підписує рішення, які підтримують російську експансію в Європу.

Тому звісно, в майбутньому буде більша залежність від позиції Росії, якщо такі газогони будуть реалізовані. Не тільки цей, бо зараз розмова йде про потенційне відгалуження турецького потоку і проходження його через Угорщину, про що нещодавно заявили і президент Путін, і прем’єр Орбан на конференції після зустрічі. А Угорщина і так залежить від позиції Росії і підтримує її.

Крім того, фактично проросійські політики прийшли до влади в Італії, не кажучи вже про Австрію, про таку виважену позицію до дій Росії з боку Франції і декількох інших країн. Болгарія з-під впливу РФ не вийшла, хоча і не дала згоду на проходження по її території газогону.

Тому зараз можна говорити, що російські позиції відновлюються після відходу від тісної співпраці з Росією. РФ завойовує свої позиції в Європі. І такі газогони є підвалинами цієї політики, тому що вони надають додаткові важелі впливу, і фінансові, і економічні, і політичні на позиції європейських країн.