УкраїнськаУКР
русскийРУС

Керована демократія Єгипту

993
Керована демократія Єгипту
Google Subscribe

Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google

Подписаться

За п’ять тижнів до президентських виборів в Єгипті сталося неочікуване: троє головних претендентів вибули з гонки. Залишили вони перегони не з власної волі: їх та ще сімох кандидатів ЦВК дискваліфікувала з різних технічних причин. Таким чином список висуванців у президенти скоротився з 23 осіб до 13, а беззаперечним фаворитом перегонів став екс-міністр зовнішніх справ Єгипту та колишній генсек Ліги арабських держав Амр Мусса.

Рішення про дискваліфікацію кандидатів ЦВК Єгипту приймали у повній відповідності з виборчим законодавством. Однак є кілька моментів, які ставлять під сумнів справедливість та незалежність рішення членів комісії. Вибуття з перегонів радикальних ісламських політиків перетворює президентську кампанію на боротьбу поміркованих, маловідомих політиків, що цілком відповідає інтересам військового керівництва країни. Після того як ісламістські партії перемогли на парламентських виборах, військова рада Єгипту намагалась мінімізувати їхній вплив на прийняття вирішальних для країни рішень. У цьому контексті дуже важливим є те, що персональний склад ЦВК визначає саме військова рада.

Підстави дискваліфікації теж викликають питання. Лідеру ісламістської «Партії свободи і справедливості" ("Братів-мусульман") Хайрету аль-Шатеру заборонили брати участь у виборах через судимість. На цій же підставі ЦВК дискваліфікувала ще одного кандидата від ісламістів. У період правління Хосні Мубарака ісламісти були чи не єдиною опозиційною силою в країні і часто потрапляли за грати через свою політичну діяльність. Після повалення Мубарака Шатеру, як і інші ув’язнені ісламісти, був звільнений, однак норма про судимість фактично закривала йому шлях до вищих державних посад. Примітно, що закон про заборону балотуватись на державні посади представникам колишнього режиму, який проголосувала ісламістська більшість у парламенті, військова рада досі не затвердила.

Несподіваною стала причина дискваліфікації другого потужного кандидата, лідера салафітів Хазема Салаха Абу Ісмаіла. Виявилось, що мати одного з найрадикальніших антизахідних політиків Єгипту мала американське громадянство. Виникла парадоксальна ситуація, адже сам Ісмаіл активно підтримував прийняття закону, що забороняє займати вищі державні посади особам іноземного походження. Після повалення режиму Мубарака таким способом революціонери сподівались убезпечити країну від засилля лібералів, яких вони підозрювали у зв’язках із західними урядами.

Абу Ісмаіл заявив, що документи про американське громадянство його матері сфальсифіковані. Його прибічники вже погрожують єгипетській владі протестами. За даними соцопитувань Ісмаіл займав друге місце в рейтингу кандидатів в президенти (перше - Амр Мусса).

Окрім ісламістів “червону картку” від ЦВК отримав віце-президент і колишній шеф розвідки Мубарака Омар Сулейман. Офіційним приводом для його дискваліфікації стало те, що він не зібрав необхідної кількості підписів на свою підтримку. Однак, як зазначає Wall Street Journal, рішення ЦВК по Сулейману, швидше за все, - це певна противага виключенню ісламістських кандидатів. Його учать у виборах викликала особливе обурення в ісламістів. На відміну від інших представників режиму Мубарака, Сулейман відкрито заявляє про те, що Єгипет не готовий до демократії, а отже, необхідно відновити старий порядок. В очах ісламістів Сулейман є таким собі альтер-его Хосні Мубарака, силою контрреволюції. У п’ятницю в Каїрі десятки тисяч активістів вийшли на демонстрацію проти його участі у президентській гонці.

Всі три кандидати, дискваліфіковані з президентської гонки, заявили, що збираються опротестувати рішення ЦВК. Однак паралельно їхні політичні сили обговорюють, хто ж з лави запасних може їх замінити. В умовах сучасної єгипетської ситуації президентські вибори – це не змагання персоналій, а черговий етап боротьби за владу між політичними силами, що мають абсолютно різні погляди на майбутнє країни.

Для «Братів мусульман» не так важливо, щоб президентом став їхній лідер, головне, щоб не переміг «ворог революції». В передвиборній гонці Шатеру замінить Мохамед ель-Мурсі, підтримати якого погодились і салафіти. Однак оглядачі скептично оцінюють його шанси на перемогу. Він не має такої харизми, як Шатеру, а тому нарвяд чи зможе скласти серйозну конкуренцію головному світському кандидату – Амре Муссу.

Хоча президентська кампанія в Єгипті обіцяє бути гарячою, вибуття ряду харизматичних кандидатів суттєво знизить рівень боротьби. Схоже, демократії у Єгипті «допомагають» не звернути з правильного шляху. Вища військова рада, яка наразі керує Єгиптом, в інтересах миру та стабільності намагається не допустити посилення ісламістів та консерваторів, в тому числі виводячи з гри найбільш радикальних осіб.

На минулому тижні сталась ще одна знакова подія: ісламісти були відсторонені від написання нової конституції. Справа в тому, що ісламістські партії, маючи більшість у парламенті, сформували конституційну комісію, в якій домінували їхні представники. На думку ісламістів, комісія повинна була відображати розклад сил в парламенті країни, однак їхні опоненти вимагали більш широкого представництва для інших партій, а також релігійних меншин і жінок. Суперечку вирішив суд, який 10 квітня заблокував постанову парламенту.

У неділю, після зустрічі з лідерами провідних політичних партій Єгипту, глава Вищої ради збройних сил Єгипту, маршал Хусейн Тантаві заявив, що нова конституція має бути написана до президентських виборів. Разом з тим, він висловив впевненість, що члени нової конституційної комісії не мають бути депутатами парламенту. Передача влади від військових має відбутись 30 червня, до цього часу Вища рада збройних сил має намір «допомогти» прийняти світську конституцію та обрати поміркованого президента.

Демократичний досвід Єгипту - показовий для інших арабських держав, які теж після «арабської весни» опинились на політичному роздоріжжі. Перші демократичні вибори продемонстрували силу ісламістських партій на фоні роз’єднаних ліберальних сил. Ісламізація Єгипту призведе до спалаху релігійних конфліктів та завдасть непоправної шкоди найдохіднішій галузі економіки країни - туризму. Наразі військове керівництво Єгипту з допомогою різних правових інструментів намагається запобігти такому сценарію, але чи довго вони діятимуть виключно в правовому полі? Демократія знову може бути принесена в жертву збереженню світського характеру єгипетської держави.