Господар імперативного мандата: хто реально буде вирішувати долю народного депутата

1,7 т.

Імперативний мандат — правило, згідно з яким депутат представницького органу влади зв'язаний наказами виборців і протягом усієї своєї діяльності відповідальний перед ними. При цьому законодавчо закріплена можливість дострокового відкликання депутатів, що не виправдали довіри виборців.

У державах ліберальної демократії імперативний мандат, як правило, не застосовується через його протиріччя принципу національного представництва. Імперативний мандат застосовувався у Франції при виборах депутатів Генеральних штатів ще у 1789 році, за часів правління Людовіка XVI. Зараз в більшості країн світу імперативний мандат відсутній, декларується, що депутат керується тільки совістю і своїми внутрішніми переконаннями, а процедура відкликання депутата відсутня.

Одним з винятків є імперативний мандат в одній з палат парламенту Німеччини — Бундесраті, що формується не виборцями, а урядами земель федерації: депутати зобов'язані дотримуватися рекомендацій своїх урядів.

Крім того, використання імперативного мандата неможливо при пропорційній виборчій системі: виборці голосують за партійними списками, тому зв'язати якогось одного депутата особистою відповідальністю не представляється можливим. Взагалі історія не знає випадку, коли депутат будь-якого рівня був відкликаний своїми виборцями, хоча спроби такі були.

Які наслідки можуть чекати парламентаризм в Україні через введення в дію процедури відкликання народних депутатів, чи стане це засобом політичного впливу, та яку реакцію це може викликати у Європі розповів Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України.

Дивіться з понеділка по п'ятницю о 9:00 на ObozTV ранкове шоу "О, Крапівіна!"

Долучайтесь до нашої Viber-спільноти "О, Крапівіна!"

Топ відео