Сповідь емігрантки: як живеться українці в найбагатшій країні Європи

Любов до подорожей у українки Ольги Скрипник почалася давно. Вона вивчала країни колишнього СРСР, а в 25 років вперше відкрила для себе Європу.

Бажаючи і далі відвідувати нові країни, вони з хлопцем переїхали до Варшави. А коли їм стало тісно і там, молоді люди прийняли запрошення на роботу в Люксембург, де живуть вже рік.

Оля працює фахівцем в сфері цифрового маркетингу і вдало поєднує роботу з подорожами. Про те, як живеться українці в Люксембурзі - в її розповіді "Обозревателю".

Історія переїзду

Подорожувати можна по-різному. Хтось йде в найближчий агентство і замовляє путівку "все включено", хтось вирушає в поїздку галопом по Європах з п'ятьма країнами за тиждень, а хтось з рюкзаком на плечах відкриває нові країни.

Читайте: Исповедь емігрантки: як живеться українці в найдорожчому місті світу

Я ж вибрала свій спосіб подорожей - життя в іншій країні. Адже складно пізнавати зсередини культуру, людей і особливості за короткий час. Моя історія переїзду в Люксембург почалася ще тоді, коли я перший раз вирішила спробувати пожити в іншій країні. І це була Польща.

Я переїхала туди завдяки роботі. Багато подорожувала, їздила на велосипеді і раділа життю майже два роки. І якби моєю метою була імміграція, я б на цьому зупинилася. Але нові країни звали і чекали. Я не могла встояти, тому вирушила на пошуки роботи в іншу країну.

Люксембург не був моєю мрією і не здавався раєм, просто з усіх пропозицій - ця виглядала найбільш спокусливо з огляду на географічне положення.

Перші враження

У Люксембурзі близько 45% експатів, що є найвищим показником по Європі. Тому тут дуже розвинена інфраструктура саме для емігрантів. Починаючи від державних інститутів, де всі говорять англійською, і закінчуючи доброзичливістю місцевих, якщо ти раптом не можеш відповісти їм на одній з офіційних мов (а їх в Люксембурзі три: французька, німецька та люксембурзька).

У перший раз в житті я стала отримувати таку кількість пошти. Не електронної, а звичайнісінької! Абсолютно вся комунікація ведеться листами. Проблема одна - всі офіційні листи французькою. Добре, що є перекладачі з фотографії!

Читайте: З України в Китай і назад: сповідь емігранта, який повернувся на батьківщину

Після переїзду ми з хлопцем зняли квартиру на два місяці не в найкращому районі міста Bonnevoie, але зате було близько до залізничного вокзалу. У перші місяці я не працювала, тому відвідували думки все кинути і знову переїхати.

Сервіс

Дуже складно звикнути до того, що в Люксембурзі ніхто і нікуди не поспішає. Хочете підключення до інтернету? Чекайте, будь ласка, місяць. Поламався інтернет? Цілком можливо, що полагодять через той же місяць.

А найцікавіше, що ніхто не поспішає виставляти тобі рахунок. Звичайна процедура: спочатку надається послуга, в кінці місяця приходить рахунок. Але іноді з рахунком вони не поспішають так само, як і з інтернетом. При цьому продовжуючи надавати послугу без оплати. Наприклад, через місяць після отримання прав, ми до сих пір чекаємо рахунок за додаткові уроки водіння.

Оренда житла

Жити в Люксембурзі - це ще не означає жити в місті Люксембург. Більшість населення живе за межами міста. І хоча я продовжувала за звичкою шукати квартиру якомога ближче до центру і до роботи, в результаті живу на кордоні з Німеччиною і в 20 км від роботи. Мало того, тепер вважаю це місце одним з кращих в Люксембурзі для життя.

Читайте: Исповедь емігранта: як живеться українцю в Боготі

Ціни на квартири досить високі, потрібно розраховувати на бюджет в 1500 євро в місяць за квартиру з однією спальнею, хоча, звичайно, можна знайти як дешевше, так і дорожче.

Розраховуйте також на депозит в 2-3 місяці орендної плати та оплату послуг ріелтора в вигляді одного місяця орендної плати.

Нашу квартиру ми шукали більше місяця. Коли тобі подобається житло, ти подаєш свої документи (копія контракту на роботу, копії резидентських карток всіх мешканців), а власник вирішує підходиш ти йому чи ні. Якщо претендентів на житло кілька, то орендодавець просто вибирає найбільш платоспроможних.

З сусідів у нас тільки один люксембуржец, є також француженка, португалець і іспанець. З сусідами спілкуємося, вітаємося і часто один одниому допомагаємо по дрібницях. До речі, найчастіше спілкуємося саме з люксембуржцям.

Робота

У Люксембурзі розвивається ринок IT, тому досить багато вакансій з цієї сфери. При цьому Люксембург досить відкритий для експатів, через це влаштуватися досить просто. Навіть якщо ви шукайте роботу з іншої країни.

Я приїхала в Люксембург, тому що мій хлопець знайшов тут роботу. Через це перші місяці моїм головним завданням було організовувати побут. В принципі, удвох-утрьох цілком можна жити на одну зарплату, але мені попалася на очі вакансія моєї мрії.

Я не шукала роботу довго і методично, просто відправила резюме на одну вакансію і через кілька етапів співбесіди отримала її. Я не мала дозволу на роботу, тому деякий час пішов на його отримання.

Ініціатива виходила від компанії, вони надавали контракт на роботу, довідку про те, що вони не можуть закрити цю вакансію серед місцевого населення, мій диплом, резюме, довідку про несудимість з Люксембургу та документ про те, що у мене є дозвіл на проживання в цій країні. Рішення видали через місяць і обміняли на резидентську картку з доступом до ринку праці.

Читайте: Исповедь емігрантки: як живеться українці в Ізраїлі

З досвіду моїх друзів можу сказати, що пошук роботи на місці виглядає більш оптимістичним. Правда, для цього у вас вже повинні бути підстави для дозволу на проживання в Люксембурзі (приїхали з сім'єю, наприклад). В іншому випадку, краще шукати віддалено.

Медицина

Якщо ви платите податки, то 80% медичних витрат вам і вашій родині покриваються державною страховкою. Єдина проблема, що вам потрібно самим оплатити рахунок, а потім відправити документи на відшкодування. Але проблема не сильно велика, так як рахунки толерантні: похід до терапевта 50 євро; до фахівця - 80 євро. Більшість компаній оплачує додатково приватну страховку, яка покриває решту 20%.

Мені довелося зробити в Люксембурзі невелику операцію, за яку я практично нічого не заплатила. При цьому рівень обслуговування в лікарнях дуже високий. І не потрібно чекати місяцями записи, якщо у тебе ангіна.

Місцеві жителі

Знайти місцевих в Люксембурзі вже непросте заняття. Вони рідко працюють в приватному секторі, живуть переважно не в місті і не мають відмітних особливостей. Але якщо вам пощастило їх зустріти, ви будете вражені їх доброзичливістю і відкритістю по відношенню до приїжджих. Історично на них впливали відразу дві країни: Франція і Німеччина. Тому я б їх охарактеризувала як більш м'яких німців або більш організованих французів.

Коли я лежала в лікарні після операції, до мене підселили бабусю років 90. Вона все намагалася зі мною поспілкуватися на люксембурзькому, а мої спроби пояснити, що я не говорю ні її мовою, ні французькою погано сприймалися. До тих пір, поки їй не пояснив персонал, що я знаю тільки англійську.

Так ось, ця бабуся 90 років почала намагатися говорити зі мною англійською, питати, де я працюю і наскільки мені тут подобається. Вона, звичайно, засмучувалась, що я не говорю на її мові, але ніякого негативу не проявляла, а навпаки радісно згадувала англійські слова і намагалася мене щось запитати.

Читайте: Як живеться українці в Міннесоті: сповідь емігрантки

Їжа

Коли мене запитують про страви люксембурзької кухні, я завжди гублюся. Тому що історично тут були розмазані кордони, і більша частина страв дуже сильно нагадує французьку і німецьку.

До речі, люксембурзькі продукти майже не експортуються, але вважаються відмінної якості. Молоко, масло, яйця я намагаюся купувати люксембурзького походження. Тоді як решту продуктів вся країна їздить купувати в Німеччину, так як це зовсім не далеко, а ціни відрізняються іноді в два рази.

Дуже важко дається відсутність доступних ягід, фруктів і овочів. У магазині дорого, а на нечисленних ринках ще дорожче. Влітку особливо сумно купувати 125 грам малини по ціні українського кілограма.

До речі, існує неперевірена теорія про те, що популярні тістечка макаруни були винайдені в Люксембурзі, а не у Франції. Те, що в Швейцарії ці тістечка називаються люксембургелі лише підтверджують цю теорію, але я остаточних доказів так і не знайшла.

А ось близькі до рідних продукти можна зустріти в російському магазині (правда, там більше німецького виробництва і рідний смак відчувається лише віддалено). Також в одному з сусідніх німецьких міст є супермаркет з широким вибором польських та українських продуктів.

Я взагалі велика любителька їсти те, що приготувала не сама. Але в Люксембурзі з цим не складається. Через рік у мене так і не з'явилося ні ресторану, ні кафе, куди хочеться повертатися знову і знову. Та й ціни залишають бажати кращого: за скромну вечерю на двох вам викотять рахунок від 50 євро і вище. А ось каву з десертом можна випити в булочній, тоді вийде не дорожче 10 євро навіть в найвідомішій кондитерській.

У ресторанах ж завжди не проштовхнутися. А тип відвідувачів залежить від району країни і дня тижня.

Машина і водійське посвідчення

Якщо у тебе є українські права, то їх можна легко обміняти на люксембурзькі. Це безкоштовно, платиш тільки за прийом у лікаря і ще якісь дрібниці. А ось отримання прав на території Люксембургу вже може влетіти в копієчку.

Читайте: Исповедь емігрантки: як українка розчарувалася в Єгипті

Все залежить від кількості уроків, але починається ціна від 1400-1500 євро. Якщо ти живеш за межами України більше півроку, то права отримані у нас в в цей період не котируються. Будь ласкавий, отримуй права на місці поточного проживання.

Можна здавати англійською, але так як ніхто нікуди в Люксембурзі не поспішає - це може зайняти тривалий час. У нас на все про все пішло близько дев'яти місяців. Спочатку ти відправляєш свої документи в міністерство (довідку про несудимість з країн, де жив останні п'ять років, довідку від лікаря, фотографію). Через деякий час отримуєш дозвіл, що ти можеш здавати на права. Без цього дозволу ти не можеш почати навіть теорію. Потім мінімум 12 годин теорії.

Можеш ходити більше безкоштовно, якщо відчуваєш, що до іспиту не готовий. Потім йдеш на екзамен з теорії. Якщо здав, то з цього моменту тобі дозволяють відвідувати практику (але зазвичай проходить кілька місяців, поки до тебе підійде твоя черга). Якщо не здав, то плати знову за теорію і відвідуй ще 12 годин.

Практики мінімум 16 годин. Можеш ходити скільки хочеш, поки не відчуєш впевненість. Але кожен додатковий урок - платний.

А ось купити машину, особливо б/у, досить просто. Дуже багато пропозицій за смішні, по люксембургським мірками, гроші. А ось якщо хочеться нову і в потрібній тобі комплектації, то знову-таки доведеться чекати. Місяці чотири. Або погоджуватися на варіанти в наявності. Зате можна купити автомобіль в кредит всього під 1,5%.

А взагалі в Люксембурзі наявність машини є необхідною умовою для комфортного життя. Незважаючи на зручний і добре розвинений громадський транспорт, машина дуже сильно тут виручає і скорочує час на дорогу в рази.

Дозвілля

У Люксемубрга є репутація нудного місця, що мені абсолютно незрозуміло. Кожні вихідні тут відбувається маса заходів по всій країні, тому потрапити навіть на всі тобі цікаві - не представляється можливим.

Всі фото з Instagram Ольги Скрипник

Це маленька, але дуже різноманітна країна, яку можна продовжувати досліджувати і після декількох років життя тут. Тому багато людей гуляють по спеціальним пішохідним маршрутам, які оперізують країну немов павутина. Також Люксембург славиться своїм вином, що теж тягне на відмінне проведення часу.

Резюме

Я живу в цікавій і повній сюрпризів країні. Вона вас точно здивує при знайомстві і продовжить вражати ще довгий час потім. При цьому життя тут комфортне і спокійне. Іноді навіть занадто. Але близькість інших країн дозволяє легко змінити обстановку, а потім із задоволенням повернутися сюди додому.