"Не хвилюйтесь, у вас бультер'єр": як українці зимували в Таїланді з собакою

Щоб не мерзнути в холодному Києві, блогери Марія та Іван зі своїм бультер'єром Жорою дві зими провели на тайському острові Самуї.

Відео дня

Про те, хто такі "зимівники" і як ними стати, чому саме Таїланд, як летіти, шукати житло і орендувати машину, якщо у тебе собака, - в ексклюзивній розповіді для OBOZREVATEL.

Про першу подорож

Коли ми ще не були одружені, планували відпустку, працювали на стаціонарних роботах (Марія була лікарем, а Іван займався оснащенням медичних клінік, - Ред) і хотіли кудись подалі. Обрали Таїланд і поїхали туди на три тижні.

І оскільки ми тоді ще не всю Азію знали, вирішили мандрувати Таїландом, В'єтнамом, Малайзією та Індонезією на Балі. Ось тоді і зрозуміли, що Таїланд - це наше. Тому останні два роки проводили зиму на острові Самуї з Жорою і ведемо наш "Блог для розумних собачників", а влітку повертаємося до Києва. Цього разу прожили на Самуї вісім місяців.

Про подорож із собакою

Тоді, коли поїхали надовго вперше, в нас уже був бультер'єр, його звали Валера. Він був нам другом, але оскільки ми багато переїздили в тій подорожі, то залишили його з батьками, і він трагічно загинув. Тоді вирішили, що якщо заведемо собаку, то ніколи його не залишимо. І коли взяли Жору - вирішили, що він їде з нами.

З Жоркою подорожуємо разом і по Україні, але це, звісно, складно.

Як перевезти собаку до Таїланду

Довелося чипувати собаку і отримати ветпаспорт, оформлений належним чином. Отримати всі документи на виліт навіть простіше, ніж до Європи, оскільки там вимагають ще й антитіла до сказу. В Таїланд цього поки не треба.

Житло

Житло важко знайти не лише у Таїланді, але і в нас, в Україні. Навіть коли ми повернулися, то не змогли цього зробити. Думали не виселяти зі своєї квартири квартирантів, оскільки все одно наступного року їдемо до Таїланду. Хотіли знайти приватний будинок, але так і не вийшло.

Дуже часто, коли люди чують, що ми з собакою, ще ставлять питання, але коли дізнаються, що з бультер'єром, просто кидають слухавку. У Таїланді - так само як і в Україні. Але там це не пов'язано з породою. Там дуже багато собак, і часто вони невиховані. Їхніх господарів більше лякає, що прийде інший собака, і вони почнуть гризтися. Або люди не можуть виховати своїх собак і вони гавкають, і орендодавці уявляють, що це ж прийде ще один пес і теж створюватиме гармидер.

Читайте: Як побачити світ і не розоритися: топ-5 лайфхаків для туристів

Ми в Таїланді живемо на острові Самуї. Там зазвичай житло - це окремий будинок на загальній території. Труднощі з житлом є завжди, тому доводиться іти на поступки.

Ми знімали будинок без дивана і практично без зручностей. Самостійно домовлялися, що купимо диван і привеземо його. Без собаки, звісно, набагато простіше - будь-яке житло твоє.

Оренда житла в Таїланді на тривалий термін дешевша. Ціни там як у Києві. Навіть за 200 доларів на місяць можна зняти будинок.

Зазвичай ми дзвонимо і практично по 20 разів домовляємося про те, щоб можна було заселитися з собакою. І будуємо розмову правильно. Кажемо, що у нас маленький, тер'єристого типу, добрий, білий собака до коліна. Доводиться хитрувати. Ну а коли приїздиш на місце, то вже демонструєш, що Жора добрий, вихований. Головне - без вказування породи. Але скрізь беруть додаткову плату.

Реакція людей на Жору

Люди в Таїланді, практично всі, до бультер'єрів ставляться так само, як і до інших собак. Крики були лише від росіян та українців.

Ставлення до собак добре видно по європейцях. Британці, наприклад, відразу лізуть обійматися, навіть не питаючи дозволу, оскільки це британська порода, і дітей вони не бояться підпускати. Європейці дуже відповідальні за своїх собак. Якщо твій собака без намордника - отже ти гарантуєш безпеку.

Але в Таїланді заборонені до ввезення пітбулі і стафи. Дуже дивно, ми раніше чули про це, і думали, що це вигадка. Але в аеропорту побачили брошуру, що дійсно ввезення цих порід заборонене. Ми навіть спробували дізнатися, чому, але там дуже погано говорять англійською. Нам зі сміхом відповіли: "Ви не хвилюйтеся, у вас бультер'єр".

(Заборона на в'їзд американських стаффордширських тер'єрів і американських пітбультер'єрів пов'язана з їхнім неспокійним характером і бійцівськими якостями, - Ред.)

У Таїланді ми навіть не питали, заходячи до кафе, чи можна туди з собакою. Зрозуміло, що якщо він комусь заважає, нам би зробили зауваження. Точно так само там ставляться до дворняжок. У кафе на пляжі вони заходять абсолютно спокійно і можуть там собі лежати. Але якщо собака починає поводитися неналежно, на нього відразу виливають відро холодної води і лають його.

Перевезення собаки в літаку

Якщо правильно підготувати собаку, то він навіть краще, ніж люди, переносить політ. Перший раз нам, звісно, було дуже страшно. Багато хто запитує: "Як же він, бідний, без туалету?", але зазвичай ми говоримо, що вночі ж він якось спить. Вдруге летіти - вже було спокійніше.

До речі, ми подорожуємо МАУ (Міжнародні Авіалінії України) і там є таке дивне обмеження - вага собаки разом із переноскою не повинна перевищувати 30 кг.

Всі прокатні машини забороняють перевозити тварин - і Жорку доводиться ховати. Ми перевозимо його в боксі на задньому сидінні.

Читайте: Бюджетна відпустка: 18 дешевих європейських курортів

Якось ми взяли напрокат машину, і нам здалося, що ми від'їхали чимало кілометрів. Ми встали біля травички, щоб Жора погуляв. Раптом зупиняється авто компанії, в якій ми орендували машину. І виходить тайка, вказує на Жору і лається. А депозит десять тисяч гривень, коли ти береш автомобіль.

Ми зробили вигляд, що не розуміємо англійської, і показали їй, що Жора їде в боксі, і все нормально. Тоді було байдуже на ті гроші, аби доїхати. Коли здавали машину, було страшно, але все обійшлося.