Земля рясно вкрита людською ДНК, і нікому не сподобається, що вчені можуть із нею зробити

Технологія секвенування ДНК розвинулася настільки, що її зразок можна виявити фактично у будь-якому середовищі – воді, льоді, піску, ґрунті чи навіть у повітрі. Це суттєво спрощує роботу дослідників, які вивчають популяції диких тварин, але ставить під загрозу право людей на захист особистих даних.

Про відкриття розповіли у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Ecology & Evolution. Науковці, які шукали ДНК зелених черепах, виявили не зовсім те, що очікували, і це їх стурбувало.

Так звана екологічна ДНК (еДНК) дозволяє вченим проводити неінвазивні дослідження диких тварин, вивчаючи їхні хвороби, а також те, як на цих тваин впливає навколишнє середовище. Однак виявилося, що зразки еДНК також можуть містити значну кількість людських генів. У деяких випадках слідів ДНК було достатньо, щоб визначити стать, а також ймовірне походження людини.

Це відбулося через те, що кожна лусочка шкіри, волосяний фолікул, вія чи крапля слини, фактично є "кресленням" людини, яке записане в її унікальному хімічному коді.

Джессіка Фаррелл, Девід Даффі та їхні колеги з Університету Флориди використовували еДНК, досліджуючи вірусні інфекції герпесу, які викликають пухлини у морських черепах. Вони використовували особливо потужний метод секвенування для ідентифікації ДНК у зразках піску з місць гніздування черепах, а також у воді з приливних лиманів і резервуарів університетської лікарні морських черепах. На їхній подив, виявити вдалося не лише вірус та черепашачу ДНК, але й довгі ділянки людської ДНК. Вони були достатньо неушкоджені, щоб за допомогою приладів можна було легко розпізнати X і Y хромосоми.

"Впродовж усього проєкту ми постійно дивувалися тому, як багато людської ДНК ми знаходимо, а також якості цієї ДНК. У більшості випадків якість майже така ж, як якщо б ви взяли зразок у людини", – заявив Даффі.

Отримавши такий несподіваний результати, вони звернулися до етичної комісії за дозволом на пошук людської ДНК у різних інших середовищах. Наступні дослідження показали, що ДНК людей присутня у зразку з річки в Ірландії, морській воді біля узбережжя штату Флорида (США), піску зі сліду ноги та повітрі в приміщенні, де працювали люди.

При чому у зразків було стільки генетичного матеріалу, що за його допомогою можна визначити стать і ймовірне походження людини, а також дізнатися, які хвороби загрожують цій людині.

Як пояснила дослідниця права і біоетики з Університету Меріленда Наталі Рам, наявність геному людини у зразках еДНК викликає занепокоєння, оскільки це може призвести до зловживань з боку поліції або інших державних органів, збору даних комерційними компаніями або навіть масового генетичного нагляду.

Дослідники зазначають, що якщо таким чином ДНК з місця злочину отримуватимуть криміналісти, це нормально, але проблема у тому, аби такий аналіз не призводив до винесення помилкових вироків.

"Розкриття злочинів - це добре. Але використання генетичної інформації, яку ми мимоволі втрачаємо, в слідчих цілях ризикує поставити всіх нас під вічний генетичний нагляд", – пояснила Рам.

До того ж, той, хто матиме доступ до державних чи приватних баз даних ДНК, які збиралися з дозволу людей,зможе співставити ці дані із даними отриманими зі зразків еДНК та ідентифікувати будь-кого. А це вже стане дуже схожим на сюжет із фільма про будь-яку поліцейську державу.

Науковці вважають, що поки недобросовісні люди не отримали доступу до технології секвенування і не почали полювати за ДНК інших людей, світова спільнота має розробити правила, які б забороняли або обмежували використання зразків еДНК для збору даних щодо інших людей.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, як виглядало перше в історії фото ДНК та хто його зробив.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.