Вчені знайшли пояснення таємниці магнітного поля на Місяці
Вчені знайшли можливе пояснення однієї з головних загадок американської місії "Аполлон". Деякі зі зразків місячних порід утворилися всередині потужного магнітного поля, хоча супутник Землі не міг мати настільки сильного геомагнітного поля. Цей феномен довгий час намагалися розгадати вчені.
Про абсолютно нову теорії появи намагнічених порід на Місяці, розповіло видання Live Science. Роки досліджень вчених говорять про те, що магнітні поля генеруються ядрами планет, а космічні тіла розміром з Місяць просто не можуть створювати поле, яке було б здатне конкурувати з Земним.
Виходячи з цього дослідники намагаються знайти причину того, чому деякі з каменів, вилучених під час місій NASA "Аполлон", виглядають так, ніби вони були створені в потужному геомагнітному полі, тоді як інші взагалі не мали жодних магнітних сигнатур.
Протягом останніх 50 років, було вигадано безліч можливих пояснень цього феномену. Однією з найреалістичніших була думка про те, що після свого утворення Місяць не замерз так швидко, як вважалося спочатку. Інші дослідники вважали, що гравітаційна взаємодія Місяця з Землею дала йому збільшене коливання, перемішуючи охолоджені надра, а це посилило магнітне поле. Ще однією розповсюдженою думкою є те, що через відсутність атмосфери, астероїди так сильно бомбардували Місяць, що поштовхи викликали активізацію місячного ядра.
Проте планетарний учений з Університету Брауна Олександр Еванс та його співавтор геофізик зі Стенфордського університету Соня Тіку-Шанц, знайшли абсолютно нове пояснення, яке було опубліковано в журналі Nature Astronomy .
"Замість того, щоб думати про те, як безперервно живити сильне магнітне поле протягом мільярдів років, можливо, є спосіб періодично отримувати поле високої інтенсивності", – заявив Еванс.
Відзначається, що протягом перших кількох мільярдів років існування Місяця, задовго до його замерзання, супутник Землі був справжнім океаном розплавленої породи. Тобто у цей період існування стійкого геомагнітного поля там було неможливим.
Але дослідники кажуть, що Місяць міг створити сильне переривчасте поле. Оскільки космічне тіло з часом охолоджувалося, а мінерали, що містяться в його гарячій магмі, втрачали тепло з різною швидкістю. Тобто найщільніші з мінералів – олівін і піроксен – охолонули б і затонули першими, а менш щільна магма, що містить титан поряд із елементами, що виробляють тепло, такими як калій , торій та уран , піднялася б під земну кору й пізніше втратила б тепло.
Порода, наповнена титаном, буде важчою за багато твердих речовин під нею, що змушує її повільно, але невідворотно опускатися до розплавленого зовнішнього ядра після застигання на поверхні.
Кожного разу, коли один із цих холодних шматків титану вдарявся об гаряче зовнішнє ядро супутника Землі, різниця температур знову активізувала сплячі конвекційні струми ядра, ненадовго запускаючи магнітне поле Місяця. Вчений пояснив, що це можна порівняти з краплею води, яка падає на гарячу пательню.
"У вас є щось дуже холодне, що торкається ядра, і раптом може вийти багато тепла. Це спричиняє посилення збивання в ядрі, що створює у вас ці періодично сильні магнітні поля", – розповів Еванс.
Якщо магнітосфера небесного тіла справді була такою непостійною, то навіть коротких спалахів активності було б достатньо аби пояснити різну магнітну сигнатуру порід, знайдених на Місяці.
Далі вчені кажуть, що продовжать досліджувати зразки, які доставив на Землю "Аполлон" аби знайти закономірність – слабкий магнітний гул, який час від часу переривається гігантським полем. Якщо серед слабких магнітних сигнатур будуть виявлені сплески сильних магнітних сигнатур, це може розкрити таємницю магнетизму Місяця раз і назавжди.
Як повідомляв OBOZREVATEL, вчені розглядають варіанти збереження життя у разі катастрофи Землі. Серед інших ідей – "Ноїв Ковчег", який планують розмістити на поверхні Місяця та який вміщатиме генні матеріали мешканців нашої планети.