Учені вказали на планету, яка неминуче зіткнеться із зіркою

Одна з найбільших загадок Всесвіту для вчених – це питання, чим все закінчиться? І саме зараз вчені спостерігають один із сценаріїв загибелі планети.

Як пише CNN, астрономам вдалось встановити, що планета під назвою Kepler-1658b рухається по спіралеподібній орбіті до своєї батьківської зірки, що неминуче закінчиться для неї загибеллю. Цю екзопланету (планету з-за меж Сонячної системи) було ідентифіковано у 2019 році – через десять років після того, як космічний телескоп "Кеплер" виявив її як кандидата у планети.

За своїм типом Kepler-1658b є "гарячим Юпітером". За своїм розміром вона співставна з нашим гігантом Юпітером, але на відміну від нього розжарена до величезної температури. Планета обертається навколо своєї старіючої зірки, роблячи один оберт за 3,85 дня.

Причому цей період дедалі скорочується, орбіта зменшується і такий рух неминуче призведе до зіткнення та знищення планети. Результати розрахунків учених були опубліковані у журналі Astrophysical Journal Letter.

За словами провідного автора роботи, наукового співробітника Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру Шреяса Віссапрагада, раніше вчені уже виявляли дані про планети зі спіралевидною орбітою, що наближає їх до зірок. Але таке відкриття їм вдалось зробити вперше.

"Теорія передбачає, що зірки, що еволюціонували, дуже ефективно поглинають енергію з орбіт своїх планет, і тепер ми можемо перевірити ці теорії спостереженнями", – розповів він.

Після багатьох років спостережень за допомогою космічних та наземних телескопів дослідники підрахували, що орбіта планети зменшується зі швидкістю 131 мілісекунда на рік. Телескопи спостерігали за падінням яскравості зірки, коли планета проходила перед нею. Інтервали між цими падіннями, які називають транзитами, неухильно зменшувалися в міру того, як її орбіта втрачала висоту.

Припливна взаємодія, або як її ще називають гравітаційний зв'язок між Kepler-1658b та її зіркою, винна у тому, що орбіта екзопланети понижується. Астрономи перебувають у процесі вивчення гравітаційної взаємодії між орбітальними тілами, такими як Земля та Місяць, але ця планетна система може пролити світло на таку динаміку.

Нове дослідження також допомогло дослідникам потенційно пояснити, чому Kepler-1658b здається навіть гарячішим і яскравішим, ніж очікувалося. З’ясувалось, що гравітаційне тяжіння між планетою та її зіркою може, окрім іншого, звільняти додаткову енергію від планети.

Схожа взаємодія спостерігається між Юпітером та його вулканічним супутником Іо. Сильне гравітаційне вплив Юпітера плавить внутрішню частину Іо, викликаючи виверження лави із сотень вулканів на її поверхні. Місія "Юнона" проведе кілька обльотів Іо протягом наступних півтора року, щоби дізнатися більше про цей нестабільний зв'язок.

Тим часом зірка, навколо якої обертається Kepler-1658b, старішає, розширяється і входить у фазу субгіганта, перш ніж стати червоним гігантом – останньою стадією життя зірки. Отримані дані потенційно можуть передбачити долю планет у нашій Сонячній системі, які одного разу можуть виявитися надто близько до Сонця.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, коли така ж доля спіткає Сонце і як при цьому буде гинути Земля.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!