Що станеться із Землею після загибелі Сонця: вчені знайшли обнадійливу підказку

Загибель Сонця і подальша доля Землі – це питання вельми віддаленої перспективи, яку оцінюють приблизно у 5 мільярдів років. Але воно все одно непокоїть учених. Астрономи досліджують різні типи зірок та зіркових систем, щоби спрогнозувати подальший розвиток подій.

Найбільше інформації наразі можуть надати спостереження за білими карликами, адже це малояскраві зірки (приблизно 1% від яскравості Сонця), біля яких можна спробувати розгледіти планети. Вчені, які вивчають чотири таких зірки в межах 75 світлових років від Землі, уже можуть висловити деякі припущення. Як пише видання Science.org, вони опублікували свої дані на сервісі попередніх публікацій, і ці дані обнадіюють.

За оцінками сучасної науки, коли Сонце почне перетворюватись на червоного гіганта за 5 мільярдів років, воно поглине Меркурій і, ймовірно, Венеру і навіть Землю. Решта планет, якщо їх не спіткає та ж доля, можуть бути виштовхнуті за межі Сонячної системи. Але є ймовірність, що деякі все ж можуть уціліти.

Використовуючи космічний телескоп NASA JWST, астрономи вперше отримали прямі зображення планет поза межами Сонячної системи. Вони обертаються саме навколо білих карликів – мертвих зірок, які залишились після того, як ті пройшли стадію червоних гігантів. З’ясувалось, що орбіти цих планет нагадують орбіти планет-гігантів із зовнішнього краю нашої системи. Наразі ці дані ще потребують перевірки та уточнення, але потенційне відкриття може бути дуже захопливим, переконана Мері Енн Лімбах із університету Мічигану.

Наука дійшла висновку, що стадія червоного гіганта закінчується для зірки, коли вона скидає свою оболонку, тоді об’єкт перетворюється на білого карлика. Розміри таких зірок співставні з розміром Землі. Раніше астрономи фіксували ознаки існування планет навколо них. Наприклад, атмосфера деяких білих карликів видається забрудненою кам'янистим матеріалом. Це дозволяє припустити, що невидимі для телескопів планети, що обертаються навколо них, відштовхують комети та астероїди. Інші білі карлики періодично тьмяніють, що дозволяє припустити, що їх затьмарюють планети, що обертаються навколо зірок. А у 2011 році космічний телескоп NASA "Спітцер" безпосередньо виявив потенційну планету поблизу білого карлика. Однак орбіта цієї планети є величезною, відстань від її зірки десь у 2500 разів перевищує відстань Земля-Сонце. Ближчі планети, орбіти яких більше схожі на орбіти Юпітера та Сатурна, досі залишалися непоміченими.

Астроном Сьюзан Маллаллі з Наукового інституту космічного телескопа, та її колеги використали JWST для вивчення чотирьох найближчих білих карликів у межах 75 світлових років від Землі. І біля двох білих карликів їм вдалось помітити об’єкти, які можуть бути планетами. Один з цих об’єктів у 1,3 рази більший за масу Юпітера і обертається навколо своєї зірки по орбіті, подібній до орбіти Сатурна. Інший у 2,5 рази важчий за Юпітер і має орбіту трохи більшу, ніж у Нептуна. За словами Маллаллі, якщо інформація підтвердиться, вона стане першим доказом того, що планети типу Юпітера та Сатурна здатні пережити еволюцію свого Сонця в білого карлика.

Дослідники поки що не впевнені, що виявлені об'єкти є планетами, а не фоновими галактиками. Це ще потрібно переконливо довести. Однак ймовірність помилки оцінюють в 1/3000. Тепер команді вчених потрібно знайти докази того, що планетоподібні об'єкти пов'язані зі своїми зірками. Тобто, вони мають рухатись разом у космосі.

Для цього астрономам потрібно провести більше часу на JWST. Якщо їм вдасться довести своє припущення, це означатиме, що JWST може спостерігати безліч таких планет. Оскільки такі планети яскравіші порівняно зі своїми зірками, їхню атмосферу має бути відносно легко вивчати, щоб виявити їхню схожість із планетами-гігантами Сонячної системи або встановити ключові відмінності від них.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому вчені досі не можуть переконливо довести наявність дев’ятої планети у Сонячній системі.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.