"Пуголовок із пекла", який наводив жах на Землі задовго до динозаврів, уперше показав свою морду

Вченим уперше за майже століття досліджень вдалося реконструювати череп Crassigyrinus scoticus (у перекладі – товстий пуголовок) – тварини, що схожа на сучасних крокодилів і 330 мільйонів років тому була одним із найстрашніших хижаків. Вчені неофіційно називають її пуголовком з пекла.

Про дослідження, яке дозволило відтворити зовнішній вигляд Crassigyrinus scoticus, йдеться у науковому журналі Journal of Vertebrate Palaeontology. Свою роботу дослідники присвяти

и професорці та палеонтологині-першовідкривачці Дженні Клак, яка зробила революцію в розумінні людьми еволюції ранніх тетрапод. Клак теж була співавторкою дослідження, але померла в 2020 році.

Проблема з відтворенням зовнішнього вигляду прадавнього хижака полягала в тому, що майже всі знайдені фрагменти його скелету знаходилися у дуже поганому стані.

Crassigyrinus – відноситься до групи чотириногих тварин, які були одними із перших, що вийшли із води на сушу. Однак, коли інші тварини відкрили для себе новий світ, предки Crassigyrinus чи то повернулися у воду, або ж взагалі ніколи не виходили на сушу. Так з'явився хижак, який жив у кам'яновугільних болотах на території сучасної Шотландії та в деяких частинах Північної Америки.

"Ці тварини збереглися в дрібнозернистій породі, яка забезпечує чудовий контраст при комп'ютерному скануванні. На жаль, вона не забезпечує великої структурної цілісності, тому, коли на поверхню Crassigyrinus нагромадилося більше матеріалу, він розчавив скам'янілості", – розповіла докторка Лаура Порро з Університетського коледжу Лондона.

Це призвело до того, що на руках у вчених було багато кісток однієї істоти, але відновити її цілісний вигляд було досить складно. Як пише SciTechDaily, попри те, що деякі знайдені зразки були досить цілісними, вони були або деформовані, або ж зламані. То ж вчені витратили багато часу аби просто зрозуміти, що і з чим єдналося.

Попри це вченим вдалося встановити, що мова йде про чотирилапу, низькорослу істоту. Суперечки не вщухали лише щодо того, яким насправді був череп істоти.

Порро розповідає, що спершу вчені припустили, що тварина мала вузький та високий череп, як у мурени. Таке припущення зробили на основі зразка в Единбурзі, який був сплюснутий з боку в бік.

"Однак, коли я спробувала імітувати цю форму за допомогою цифрової поверхні з комп'ютерної томографії, це просто не спрацювало. Не було жодного шансу, що тварина з таким широким піднебінням і таким вузьким склепінням черепа могла мати таку голову", – пояснила дослідниця.

Подальші спроби відновити реальний вигляд істоти призвели до отримання черепа, схожого за формою на череп сучасного крокодила.

"З величезними зубами і потужними щелепами, що дозволяли б їй з'їдати практично все, що траплялося на шляху", – розповіла Порро.

Справжній вигляд черепу вдалося відновити завдяки комп'ютерній томографії чотирьох зразків Crassigyrinus.

"Після того, як ми ідентифікували всі кістки, це було схоже на складання 3D-пазла", – розповіла докторка.

Вона зазначила, що оскільки відскановані зразки мали зламані, але не деформовані шматки, череп вдалося реконструювати з високим ступенем достовірності.

Вченим також вдалося дізнатися і певні особливості цієї істоти.

Дослідники цілком переконані, що попри назву, товстий пуголовок був небезпечним хижаком.

Розміри його тіла сягали 2-3 метрів ,що було досить великим для того часу. Порро вважає, що поведінка Crassigyrinus була подібною до сучасних крокодилів, тож він переховувався у каламутній воді, нападаючи на інших тварин, у яких не було жодного шансу на втечу, зважаючи на потужну щелепу "пуголовка".

У істоти були великі очі, а також бічні лінії на тілі, які дозволяли вловлювати вібрацій у воді.

Також у передній частині морди було виявлено загадкову щілину, про застосування якої вчені не здогадуються, але припускають, що це було ознакою того, що у істоти були й інші органи чуття.

"Ніздрі були в інших місцях, тому було багато припущень щодо того, чим міг бути цей отвір", – пояснила Порро.

Одна з версій полягає в тому, що цей отвір допомагав істоті виявляти електричні поля або ж різні хімічні речовини, як це можуть робити зараз деякі риби та змії.

Вчені не можуть бути впевненими у цьому питанні, оскільки жодна з живих істот "не є настільки близьким родичем Crassigyrinus, щоб знати точно".

"Очевидно, що ці тварини мали дуже добре розвинені органи чуття, тому цілком логічно, що у них міг бути ще один орган чуття в передній частині морди", – резюмувала вчена.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про таємницю загадкової тварини монстра Таллі (Tullimonstrum gregarium), яка існувала на Землі близько 300 мільйонів років тому. Її дивна анатомія 70 років ставила вчених у глухий кут.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.