Людей просто не існувало б: наднова ледь цілковито не знищила Сонячну систему

Близько 4,6 мільярдів років тому, коли наше Сонце і планети активно формувалися в хмарі газу та пилу галактичний інцидент ледь не поставив крапку на усій системі, яка лиш мала сформуватися. Йдеться про вибух наднової (колапсуючої зірки), яка лише дивом не знищила майбутню домівку людства.

Відео дня

Про це йдеться у дослідженні вчених, яке опубліковано у The Astrophysical Journal Letters. Як зазначає Universe Today, порятунком від неминучого знищення стала оболонка з молекулярного газу.

Докази цього процесу були знайдені у метеоритах командою астрономів з Національної астрономічної обсерваторії Японії. Як розповіла астрономиня Доріс Арзуманян, стародавні метеорити фактично є скарбницею, яка містить інформацію про умови в хмарі народження нашої системи.

Зокрема, в метеоритах було виявлено "неоднорідну концентрацію" радіоактивного ізотопу алюмінію. Це свідчить про те, що ізотоп був "введений" у хмару народження системи під час її формування. Таке могло статися під час раптової події на кшталт спалаху наднової, адже ці величезні зоряні вибухи утворюють ізотоп алюмінію-26 (26Al), який і міститься в метеоритах.

Зараз від первісно хмари, де була утворена наша система, нічого не залишилося. Однак докази її хімічного складу є всередині небесних тіл та уламків Сонячної системи. Саме вони підтверджують теорію про те, що молода Сонячна система пережила ударну хвилю наднової і продовжила формувати Сонце та планети, які існують сьогодні.

Порятунком від глобальної катастрофи стала циліндрична молекулярна ниткоподібна оболонка. Арзуманян та її команда описують ці нитки, як місця народження сонцеподібних зірок. Коли кілька ниток перетинаються одна з одною – вони утворюють "вузли". Саме в цих вузлах формуються великі зорі, тоді як сонцеподібні зорі – утворюються вздовж ниток.

Великі зорі в результаті вибухають надновими, збагачуючи навколишнє середовище важчими елементами. Але вони також здатні подрібнювати хмари, що утворюють зорі, припиняючи їхнє майбутнє зростання та пошкоджуючи існуючі зорі та їхні протопланетні диски.

Вчені припускають, що вибух наднової не мав такого критичного впливу, оскільки Сонце та первісні планети сформувалися в одній з таких щільних молекулярних газових оболонок, яка виступила в якості захисного бар'єру, коли зоря вибухнула. Саме ця оболонка прийняла на себе найгіршу частину ударної хвилі, а також допомогла вловити радіоактивні ізотопи з вибухової хвилі наднової і спрямувати їх у Сонячну систему, яка ще тільки формувалася. Саме так у метеоритах з'явився 26Al.

Вчені вважають, що тепер потрібно більш детально вивчити оболонки в молекулярних хмара і зрозуміти, як саме вони формуються і який мають вплив на саме зореутворення.

Раніше OBOZREVATEL також розповідав про те, що у Сонячній системі може існувати прихована Суперземля.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.