Китай відкрив новий кристал із Місяця та підтвердив джерело потенційної нескінченної енергії

Китай виявив на Місяці кристал раніше невідомого мінералу, а також підтвердив, що поверхня супутника Землі містить ключовий інгредієнт для ядерного синтезу – потенційної форми фактично безмежної енергії, яка використовує ті ж сили, які живлять Сонце та інші зірки.

Кристал був знайдений у партії місячних зразків, зібраних китайською місією "Чан'є-5" у 2020 році, пише Vice. Близько чотирьох кілограмів ґрунту було доставлено на землю у грудні того ж року. Це були перші зразки місячної породи, доставлені на Землю з 1976 року.

Після ретельного вивчення зразків вчені з Пекінського науково-дослідного інституту уранової геології помітили частинку монокристалу, діаметр якого менший за ширину людської волосини.

Повідомляється, що кристал складається з нового мінералу Чансіт-(Y), названого на честь китайської богині Місяця Чан'є, яка також є "натхненницею" місячних місій Китаю.

Чансіт-(Y) – це прозорий кристал, що утворився в районі північної частини навколомісячної поверхні, який був вулканічно активний близько 1,2 мільярда років тому.

Це вже шостий новий мінерал, виявлений у зразках породи з Місяця, і перший, відкритий Китаєм. Попередні відкриття були зроблені США та СРСР.

Державні ЗМІ Китаю також повідомляють, що отримані зразки місячної породи містять гелій-3, різновид елементу гелію, який давно захоплює вчених та фантастів через його потенціал як джерела палива для ядерного синтезу. Втім, на ядерний синтез потрібно ще почекати, оскільки розробка термоядерних реакторів займе десятиліття, якщо створити їх узагалі буде реально. Однак, якщо реактори таки будуть створені, гелій-3 стане ідеальним паливом для них, оскільки він виробляє менше радіоактивних побічних продуктів та ядерних відходів порівняно з іншими атомами.

Зазначимо, що на Землі також є гелій-3, але трапляється він вкрай рідко, у той час як на Місяці, як припускають вчені, його дуже багато.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше вчені з Китаю заявляли про те, що знайшли воду у зразках місячного ґрунту. Йшлося про 120 частинок на один мільйон.