"Частина тіла" продовжує жити після смерті людини: про що мова

Людське тіло містить трильйони мікроорганізмів (мікробних симбіонтів), що беруть участь у багатьох процесах життєдіяльності. Вони допомагають перетравлювати їжу та виробляти вітаміни, можуть підтримувати імунітет, захищаючи від інфекцій та виконувати ряд інших незамінних функцій.

Відео дня

Вчені виявили, що після смерті людини мікроби в її тілі ведуть себе дещо незвичним чином. Некробіом не тільки відіграє роль у "переробці" тіла, а й, за словами дослідників, "робить так, щоб нове життя могло процвітати". Детальніше розповіло видання The Conversation.

Життя після смерті

Після смерті людини серце припиняє циркулювати кров, що розносить кисень по організму. Не маючи доступу до кисню, клітини починають "перетравлювати" себе – цей процес вчені назвали автолізом. При цьому ферменти, що перетравлюють вуглеводи, білки та жири для отримання енергії чи росту, починають впливати на мембрани, білки, ДНК та інші компоненти, з яких складаються клітини.

Саме ці продукти розпаду клітин є ідеальною поживою для симбіотичних бактерій. Деякі кишкові бактерії, а особливо клас мікробів Clostridia, поширюються по всіх органах та "перетравлюють" людину зсередини в процесі гниття.

Вчені кажуть, що мікроби еволюціонували, щоб адаптуватися до тіла, в яке вже не поступає кисень. Їх можна порівняти зі щурами на кораблі, що тоне. Бактерії фактично намагаються "насититися", щоб потім "вижити у світі достатньо довго, щоб знайти нового господаря для колонізації". При цьому бактерії використовують всі поживні речовини у людському тілі.

Мікробна інвазія

Отже, людина померла і її поховали в землі. Починається процес розкладання. Мікроби фактично змиваються в ґрунт разом з іншими рідинами. Таким чином мікроорганізми потрапляють у нове незнайоме середовище та стикаються з новими спільнотами мікробів у ґрунті.

Дослідники наголошують, що у природні часто відбувається процес змішування або злиття двох різних мікробних спільнот. Для прикладу можна привести зростання коренів рослин, впадання стічних вод у річку або навіть процес обміну слиною, коли люди цілуються.

Мікроби, що пристосувалися до теплого та поживного середовища у людському тілі, опиняються у нових суворих умовах. Ґрунт – нестійке середовище з різкими хімічними та фізичними градієнтами та суттєвими коливаннями температури й рівня вологості. Людські мікроби стикаються з іншими живими організмами, часто агресивними.

Вчені довели, що людські мікроби доволі витривалі. Сигнатури ДНК мікробів, асоційованих із хазяїном, були виявлені в могилах протягом місяців або й років після того, як завершився процес розкладання м’яких тканин.

Дослідники зазначили, що ці мікроби фактично перебувають у стані спокою, немов чекаючи наступного "хазяїна". Вони пристосовуються до нових умов та починають брати участь у багатьох процесах (у тому числі й розкладання тіла). Також мікроби посилюють кругообіг азоту та перетворюють великі азотовмісні молекули, такі як білки та нуклеїнові кислоти, на амоній. 

Наступне життя

Переробка поживних речовин із неживої органіки є важливим процесом у всіх екосистемах. 

"Одна мертва тварина може підтримувати цілу харчову мережу мікробів, ґрунтової фауни та членистоногих, які заробляють на життя трупами", – кажуть вчені.

Наприклад, комахи та деякі тварини беруть участь у перерозподілі поживних речовин. Мікроби-розкладачі перетворюють концентровані пули органічних молекул з людського тіла, що багаті поживними речовинами, на менші за розміром, але більш доступні форми. Їх і починають використовувати інші мікроорганізми для підтримки життя нового життя.

Таким чином, людські мікроби відіграють важливу роль у цьому циклі, забезпечуючи життя після смерті.

Раніше OBOZREVATEL розповідав, що одноклітинний організм міг спричинити наймасовіше вимирання на Землі: у вчених є докази.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.