Астрономам вдалося побачити уламки найперших зірок у Всесвіті

Астрономам вдалося розглянути рештки зірок, який утворилися в перші миті існування Всесвіту після Великого вибуху. Деякі з цих світил були в тисячі разів більшими за наше Сонце.

Відео дня

Про спостереження за цими прадавніми і уже неіснуючими зірками астрономи з Європейської південної обсерваторії (ESO) розповіли у дослідженні, яке було опубліковано в науковому журналі The Astrophysical Journal. Подробиці переповідає Big Think.

Після Великого вибуху всесвіт містив лише два елементи: водень (92%) і гелій (8%). Були ще крихітні сліди інших елементів, але все інше утворилося лише з часом.

Через те, що похідні матеріали були саме такими, перші зорі у всесвіті були надзвичайно масивними. Деякі з них сягали розмірів 10 наших Сонць, а інші – були в сотні й тисячі разів більші. Окрім того, їхнє життя, за мірками всесвіту, було коротким: зоря повністю витрачала своє паливо всього за декілька мільйонів років. Для порівняння, наше Сонце палає вже 4,6 млрд років і палатиме, за оцінками, ще стільки ж.

Коли ж зоря виснажувалася, з нею відбувався катаклізм, який називається наднова. Це потужний вибух, який відбувається внаслідок того, що зоря колапсує в саму себе. Такий вибух призводить до того, що у міжзоряний простір викидається вміст зорі, який змішується з первісним воднем і гелієм.

Але, оскільки вибухи ранніх зірок не були настільки потужними, як ті наднові, що ми бачимо зараз, залізо, що утворилося в ядрі зірки, не було викинуте в космічний простір.

Зважаючи на ці данні, астрономи знали, що їм потрібно шукати хмари газу в ранньому Всесвіті, які складалися б переважно з водню і гелію, але також містили інші легші елементи. Натомість, у таких хмарах має бути дуже мало заліза. Тож, якщо знайти саме такі хмари, можна точно говорити, що це рештки прадавньої зорі.

Для того, щоб сфотографувати ці хмари, астрономи використали VLT (він же – Дуже великий телескоп) ESO. Такий телескоп використовується для спостереження за квазарами, які виникають, коли надмасивна чорна діра поглинає велику кількість газу і зоряного матеріалу. В процесі цього матеріали нагріваються, випромінюючи величезну кількість світла. Тож фактично квазари слугували для дослідників прожекторами, спрямованими на Землю. Квазари, які були обрані для дослідження, існували, коли вік Всесвіту становив від 10% до 15% від сучасного віку.

Коли світло від квазарів рухалося до Землі, воно проходило крізь газові хмари, які й були ціллю астрономів. Вони вивчили, як світло поглиналося цими хмарами, що дозволило встановити їхній склад. Це є можливим завдяки тому, що різні хімічні елементи поглинають різну комбінацію довжин хвиль світла і їх відносно легко ідентифікувати.

Як і сподівалися дослідники, газові хмари містили водень, гелій і кілька легших елементів (вуглець, кисень, магній і кремній). У хмарах також спостерігався помітний дефіцит заліза. Таким чином, вчені переконані, що знайшли уламки найперших зірок, які виникли після Великого вибуху.

Раніше OBOZREVATEL також розповідав про те, що астрономи спостерігали потужний і вражаючий об'єкт, який вони назвали "Страшна Барбі".

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.