Інопланетне життя може мільйони років ховатися на Землі: астробіолог пояснив, де його шукати

Людство помилково займається пошуком інопланетного життя за межами нашої Сонячної системи, оскільки воно уже може перебувати на планеті Земля там, де його ніхто навіть не шукає.

Такою теорію оприлюднив в журналі Cambridge University Press професор астрономії Токійського університету, астробіолог Томонорі Тотані. Він закликає своїх колег почати дослідження космічного пилу та іншого екзопланетного сміття, яке могло потрапити на Землю разом із метеоритами та астероїдами.

Згідно з розрахунками Тотані, щороку на Землю може потрапляти до 100 000 частинок пилу, що несуть у собі життя.

Він пояснює, що коли великий астероїд врізається в планету, удар може мати космічні наслідки. Після таких зіткнень утворюються величезні кратери, матерія з яких розноситься на лише по усій планеті, але й за її межі. Таким чином інопланетне життя може опинитися у відкритому космосу, а потім перенестися на будь-яку іншу планету. Зокрема й нашу Землю.

Теоретично, як вважає Тотані, скам'янілі мікроорганізми або інші ознаки життя можуть зберігатися на таких планетарних уламках і навіть вижити у суворих умовах космічного простору. Деякі з цих уламків можуть потрапити на поверхню інших планет, придатних для життя, таких як Земля, де вони потенційно можуть закріпитися – або, можливо, бути дослідженими.

Ідея астробіолога дещо перегукується із гіпотезою панспермії, яка припускає, що життя є повсюдним і поширюється по всій галактиці від одного планетного тіла до іншого. Тотані також згадує ц гіпотезу, а також той факт, що раніше на Землі уже були виявлені марсіанські метеорити.

"Моя робота досліджує цю ідею, використовуючи наявні дані про різні аспекти цього сценарію", – пояснив Тотані.

Науковець визнає, що його теорія не є безгрішною і передбачає виконання багатьох умов. Перше за все, не всі уламки екзопланети можуть бути викинуті з достатньою швидкістю, щоб не лише уникнути гравітації рідної планети, але й не потрапити під вплив зорі, яка є її хазяїном. Тому такі уламки повинні бути крихітними.

За підрахунками Тотані, фрагменти шириною близько одного мікрона (одна тисячна міліметра) були б достатньо великими, щоб на них могло розміститися щось на кшталт одноклітинного організму. Вони також будуть достатньо малими, щоб досягти міжзоряних швидкостей.

"Відстані і час можуть бути величезними, і обидва ці фактори зменшують ймовірність того, що будь-яка екта, що містить ознаки життя з іншого світу, може навіть досягти нас. Додайте до цього кількість явищ у космосі, які можуть зруйнувати невеликі об'єкти теплом або радіацією, і шанси стають ще меншими", – зазначає астробіолог.

Однак, розрахунки Тотані показують, що до 100 000 таких шматочків космічного пилу можуть приземлятися на Землю щороку. Вони можуть бути присутніми і добре збереженими в антарктичних льодах або ж на морському дні.

Ці зразки, переконаний науковець, може бути відносно легко відновити, порівняно з космічним пилом, що містить докази мікробного життя, які все ще літають у космосі.

Раніше OBOZREVATEL також розповідав про теорію вчених, відповідно до якої, представники позаземного життя можуть виявитися настільки іншими від того, що люди собі уявляють, що коли відбудеться перший контакт, вони навіть не усвідомлять, що людство – високорозвинений організм із власною цивілізацією.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegramі Viber, щоб бути в курсі останніх подій.