У 16 років львів'янка боролася в 1/4-й Вімблдона: чиновники СРСР забрали у кращої парниці мільйон, а на ноги ставила знахарка

21 червня 57 років тому у Львові народилася одна з найкращих тенісисток СРСР, колишня перша ракетка світу у жіночому парному розряді Лариса Савченко-Нейланд. Уродженка України двічі вигравала турніри Великого шолома у парі та чотири рази перемагала на "шоломах" у міксті. Також на рахунку Лариси 67 трофеїв WTA, два з яких – персональні.

Відео дня

У день народження радянської зірки тенісу OBOZREVATEL вирішив згадати головні злети в її ігровій та тренерській кар'єрі, а також найцікавіші факти біографії.

ХОР ЗАМІСТЬ РАКЕТКИ. Лариса Савченко народилася у Львові та, за спогадами рідних, побігла одразу ж після того, як навчилася ходити. Їй були нецікаві ляльки та ігри для дівчаток – до школи Лариса уникала спідниці та сукні, дуже коротко стриглася та носилася з хлопчиками у футбол. І не хотіла одягати шкільну форму, побоюючись, що побачивши її у сукні, друзі виженуть з команди. Але все обійшлося.

У другому класі до школи до Савченко прийшла жінка у спортивному костюмі та запросила всіх охочих до тенісної секції. Так дівчинка потрапила до молодого тренера Галини Ляскової, але у небагатій родині військовослужбовця та санітарки однієї з львівських лікарень не завжди вистачало грошей на автобус, щоб їздити на тренування, тож Лариса покинула теніс та перейшла до шкільного хору.

Невідомо, що було б далі, якби наставниця особиста не приїхала до батьків Савченко і не запевнила їх, що дівчинка має великий талант. Тоді вони погодилися повернути її до секції. Після чого життя Лариси пішло за суворим розкладом із двома тренуваннями на день, але про школу та уроки не можна було забувати.

До 10 років львів'янка вже брала участь у чемпіонаті міста, але лише близькі знали, чого їй це коштувало. Якось мама прийшла додому і помітила на долонях доньки криваві мозолі! "Завтра на тренування не йди. Пропустиш кілька занять, нічого страшного!" – заявила мама і навіть сховала ракетки. А Лариса здивувалась: "Мамо, хіба ти можеш не піти на роботу?" І батьки змирилися.

ТІНЕЙДЖЕР НА "ШЛЕМІ". У 14 років Лариса почала готуватися у Ольги Морозової, після чого на неї звернув увагу тренер та капітан збірних команд СРСР Шаміль Тарпіщев. А лише у 16 років Савченко дебютувала у турнірах під егідою WTA та вперше виступила у складі збірної Союзу у Кубку Федерації.

Кар'єра Лариси стрімко розвивалася. У 1983 році дівчині ще не було і 17-ти, коли в парі зі Світланою Черньовою вона дійшла до чвертьфіналу Вімблдону, обігравши посіяних другими представниць ПАР і США – Розалін Фербенк і Кенді Рейнольдс. А потім українка підтвердила свій клас, ставши чемпіонкою Союзу у парному розряді.

"У нас була найжорстокіша конкуренція, щоб відібратися до збірної СРСР до Морозової. Щоб поїхати за кордон, слід було потрапити до трійки! Я грала проти Хани Мандлікової, Мартіни Навратілової… Але мені було якось до лампочки, № 2 або № 3 вони в рейтингу. Зараз у дівчаток все по-іншому", – згадала пізніше Лариса.

Співпраця Савченка та Черньової тривала до 1987 року. Вони встигли виграти сім титулів у турнірах Virginia Slims та дійшли до півфіналу на Вімблдоні 1987 року, обігравши перший номер посіву Мартіну Навратілову та Пем Шрайвер.

ПЕРЕМАГАЛА ГРАФ І САБАТИНІ. Однак після Вімблдону-1987 Лариса сформувавши пару з 16-річною Наталією Звєрєвою. І новий дует виявився дуже сильним. Перший титул Савченко та Звєрєва взяли 1988-го в Бірмінгемі, потім дісталися фіналу на Вімблдоні, а до кінця року вони вивели збірну СРСР у фінал Кубка Федерації і дійшли до фіналу підсумкового турніру WTA.

У наступні три роки у парі зі Звєрєвою Савченко виграла 16 титулів, включаючи два турніри Великого шолома. 1989 року радянські спортсменки підкорили "Ролан Гаррос". У головній битві гна кортах Парижа були переможені неймовірні майстри ракетки Штеффі Граф та Аргентина Габріела Сабатіні – 6:4, 6:4.

А 1991 року, незадовго до розвалу СРСР Лариса та Наталя таки виграли Вімблдонський турнір, на який націлювалися кілька років. Тут уже впали американка Джіджі Фернандес та Яна Новотна з Чехословаччини – 6:4, 3:6, 6:4. Вигравши за 1991 рік 10 турнірів та взявши участь у трьох фіналах на "шоломах", на початку 1992 року Лариса піднялася на перший рядок у парному рейтингу WTA.

ЗАБРАЛИ МІЛЬЙОН. Савченко була не лише талановитою парницею. У успішному для себе 1988-му львів'янка була 13-ою ракеткою світу та в одиночному розряді. Увійшла до вісімки найсильніших на Олімпійських іграх у Сеулі та US Open. Відповідно і заробляти тенісистка мала дуже непогано. Але поки вона віддавала всі сили та здоров'я на корті, майже всі призові йшли чиновникам СРСР.

"До 1987 року ми взагалі не уявляли собі, скільки заробляли. Ми знали, що нам треба викластися, ми зобов'язані перемогти і не осоромити честь своєї країни. У закордонних турнірах нас супроводжував так званий керівник делегації, який займався грошовими питаннями і забирав наші чеки. Але що це таке – не дуже себе уявляли", – 0згадувала потім Лариса.

Але після однієї нагоди Савченко подумала, що з їхніми заробітками щось не так. Це було на турнірі в Америці. Під час матчу стояла нестерпна спека, грати було нестерпно важко, але Ларисі сказали: "Треба!" І вона з останніх сил билася з німкенею за вихід у "вісімку". А після своєї перемоги в роздягальні до неї підійшла німкеня і запитала: "Ну і навіщо ти мене обіграла? Тобі яка різниця – адже ти ж все одно грошей не отримаєш! А так я б тобі половину свого призу віддала!"

"Звичайно, я замахала на неї руками. Але потім задумалася... Турніри-то всі були грошові. Ми орали як прокляті. Навіть за друге місце належало призових тисяч сорок доларів. А мені добові виплачували по 25 доларів і при цьому говорили, що добре, мовляв, хоч поїздку окупили. Думаю, таким чином десь мільйон у мене забрали", – згадала спортсменка.

ЛАТВІЙСЬКИЙ ПАСПОРТ. 1989 року Савченко одружилася з Олександром Нейландом, який тоді працював у тенісній збірній Союзу і жив у Латвії. Тому, коли стало відомо про розвал СРСР, спортивне керівництво балтійської країни запропонувало Ларису представляти країну на Олімпіаді-1992. А після виступів у Барселоні Савченко-Нейланд отримала громадянство Латвії та стала найпопулярнішою спортсменкою країни.

1991 року у Санкт-Петербурзі до львів'янки прийшла і перша перемога на турнірі WTA в одиночному розряді. У парному розряді на "шоломах" Савченко виступала з чешкою Яною Новотною і п'ять разів поступилася у фіналі своїй колишній партнерці Звєрєвій.

Натомість до Савченка прийшла перемога у міксті. У 1993 році Лариса виграла Вімблдон разом із чеським тенісистом Цирилом Суком. І ще по одному титулу на турнірах Великого шолома вона взяла з росіянином Андрієм Ольховським – у Парижі та Лондоні, а 1996-го, нарешті, підкорила й Australian Open у тандемі з місцевим тенісистом Марком Вудфордом.

Потенційно Савченко могла ще довго тішити своєю грою на корті. Але далися взнаки виступи на знос за часів Союзу у спортсменки почалися проблеми зі спиною. Спочатку вона просто клеїла на перцевий пластир, що турбувало місце, і йшла на корт, нікому не показуючи своїх страждань.

Але проблеми посилювалися. Писали, що у 1998 році після матчів у Франції у своєму номері Савченко не могла нормально стояти. Від болю в спині почали відніматися ноги. Іноді навіть кашляти було боляче, не те, що грати. І, за інформацією у ЗМІ, у далекій Австралії Лариса знайшла знахарку з її рідного Львова, яка допомогла їй стати на ноги.

Однак остаточно проблеми зі здоров'ям нікуди не поділися. Лариса перенесла дуже складну операцію і 1999 року пішла з великого тенісу у 33 роки.

"У парі ж я продовжувала грати до кінця сезону і разом з моєю доброю подругою Арантою Санчес-Вікаріо пробилася до півфіналу US Open. Трохи пізніше виграла останній турнір у кар'єрі в Лейпцигу. По суті останню мою появу на корті була участь у підсумковому чемпіонаті сезону серед пар у Нью-Йорку, коли ми з Арантою програли лише у фіналі", – зазначила Лариса.

Хоча 2003 року на прохання капітана жіночої збірної Латвії Андріса Філімонова таки зіграла два парні матчі в Кубку Федерацій, у яких перемогла.

РОСІЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ. Лише Савченко завершила кар'єру як спортсмен, її одразу ж завалили пропозиціями щодо тренерської роботи. І наполегливішим виявився Тарпіщев, який запросив колишню ученицю до Росії. Будинок Савченко був у Юрмалі, але вона готувала низку тенісисток із РФ, а з Анастасією Мискіною у неї зав'язалися дружні стосунки. У 2006 році Лариса вже у другому шлюбі вперше стала мамою та назвала дочку Настей.

З весни 2009 року Савченко працювала зі Світланою Кузнєцовою, яка виграла під її керівництвом "Роллан Гаррос".

А 2016-го Савченко, нарешті, повернулася до України на запрошення Міжнародної тенісної академії, де й готувала майбутніх зірочок. І її учениця, 17-річна киянка Дарина Снігур прогриміла 2019 року, коли виграла юніорський Вімблдон.

"Після довгої відсутності я знову потрапила до рідної України, отримала запрошення від академії МТА. У цей час там знаходилася Даша. Вона не схожа ні на кого. Її малюнок можна буде побачити тільки тоді, коли підуть класні напружені матчі і як цей чоловічок звідти виходить", – розповідала про свою ученицю Савченко.