Від Кличків до Білодід: найуспішніші спортсмени незалежної України

Сльози, медалі, гімни... За 30 років Україна і святкувала зі своїми атлетами, і сумувала, і як могла відстоювала їхні права, щоб знову радіти перемогам. OBOZREVATEL згадав зірок українського спорту, які загоралися в різні десятиліття незалежності і зробили дуже багато для створення позитивного іміджу своєї країни.

Зірки 1990-х

Крім смішних светрів, тетрисів і Макдоналдзу "лихі" 90-ті відкрили для України і цілу плеяду зірок спорту. Подкопаєва, Клички, Серебрянська, Зубрилова, Шевченко, Медведєв... Не дивуйтеся, що тут немає легендарного українського стрибуна з жердиною Сергія Бубки. Ніхто не забув про його рекорди. Але все ж таки про нього заговорили ще за часів СРСР, а олімпійським чемпіоном Бубка став на Іграх-1988 у складі збірної Союзу.

1. Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика)

Кар'єра дворазової олімпійської чемпіонки 1996 року в спортивній гімнастиці Лілії Подкопаєвої вийшла яскравою, але дуже стрімкою. У 17 років після перемоги в багатоборстві на Іграх в Атланті їй стоячи аплодував президент США Білл Клінтон і 45 тисяч глядачів у залі. А у 18 чемпіонка світу та Європи зав'язала зі спортом через травми. Проте в 90-х її прізвище в Україні не знав тільки ледачий. А на майстер-класи за кордоном шикувалися черги.

Один із фірмових елементів Лілії – подвійне сальто вперед з поворотом на 180° – більше не вдалося повторити жодному спортсмену у світі.

2. Катерина Серебрянська (художня гімнастика)

До 2021 року Катерина Серебрянська залишалася єдиною, хто перемагав на Олімпіаді, крім росіянок. Цю медаль кримська красуня вважає найбільш очікуваною і важкою. А на килимі абсолютна чемпіонка світу підкорювала не тільки технікою, але й неймовірною грацією та жіночністю.

Катерина виявилася дуже затребувана і після спортивної кар'єр захистила кандидатську, працювала на телебаченні, заснувала своє модельне агентство, потім – студію для дітей. І стала справжньою експерткою щодо здорового способу життя.

3. Володимир і Віталій Клички (бокс)

У світі спорту українські брати-боксери гриміли не одне десятиліття. Але вперше по-справжньому заявили про себе, коли у 1996 році Володимир Кличко став олімпійським чемпіоном Атланти. А в 1999 році вже Віталій став чемпіоном світу WBO в професіоналах, нокаутувавши в другому раунді британця Гербі Гайда.

У липні 2011 року Віталію та Володимиру вдалося здійснити на перший погляд неймовірну мрію – зібрати в одній сім'ї всі найпрестижніші чемпіонські пояси у суперважкій вазі. І якщо за кордоном ви скажете, що з України, то співрозмовник з імовірністю 99% згадає саме Кличків чи Шевченка.

4. Інеса Кравець (потрійний стрибок і стрибок у довжину)

Протягом 26 років ім'я українки Інесси Кравець значилося в усіх списках рекордів легкої атлетики. Її потрійний стрибок на 15,50 метри на чемпіонаті світу-1995 у Гетеборзі здавався фантастичним. А світовий рекорд тримався до цього літа і був побитий уже на Олімпіаді в Токіо.

Водночас Кравець добре стрибала і в довжину. На Іграх в Атланті-1996 вона цілком могла стати власницею двох медалей. Але після "золота" в потрійному їй просто не вистачило часу, щоб відновитися і для кваліфікації стрибка в довжину.

5. Андрій Шевченко (футбол)

Так, у 90-х у Андрія Шевченка ще не було перемоги в Лізі чемпіонів та "Золотого м'яча". Це все прийшло пізніше – з італійським "Міланом". Але на зорі своєї кар'єри український нападник у парі з Сергієм Ребровим знову змусив Європу говорити про київське "Динамо", влаштувавши погром "Барселоні"! А потім довів українську команду до півфіналу Ліги чемпіонів.

У 1999 році Шевченка за рекордні для українського футболу 25 мільйонів доларів продали до Мілану, де за сім років він виграв все, що міг. А потім виявився і хорошим тренером, вигравши зі збірною України свій дивізіон Ліги націй і дійшовши до чвертьфіналу Євро-2020.

6. Олена Зубрилова (біатлон)

Українська, а потім і білоруська біатлоністка Олена Зубрилова – одна з тих спортсменок, хто потрапив під так зване прокляття зимових Олімпіад. Зібравши цілу колекцію медалей на чемпіонатах світу, а це 14 нагород у складі збірної України, Олені не вдалося піднятися на п'єдестал ні на одних із трьох Ігор. Навіть після зміни громадянства у 2002 році.

Проте відсутність олімпійської медалі не робить трикратую чемпіонку світу Зубрилову менш видатною спортсменкою. Завдяки її перемогам на трасі тисячі українців закохалися в біатлон. А її суперництво зі шведкою Магдаленою Форсберг і німкенею Уши Дізль вже вважається класикою.

7. Євген Браславець та Ігор Матвієнко (вітрильний спорт)

Зараз не всі про це і згадають, але в Україні жили справжні зірки вітрильного спорту, олімпійські чемпіони та чемпіони світу Євген Браславець та Ігор Матвієнко. Браславець навіть був прапороносцем на відкритті Олімпади-2000 в Сіднеї.

Однак у 2014 році після приєднання Криму до Росії Євген, який живе в Сімферополі, отримав паспорт громадянина РФ і вигравав регати вже під іншим прапором.

8. Оксана Баюл (фігурне катання)

Баюл стала першою олімпійською чемпіонкою України, яка приїхала на Ігри вже своєю командою. У 1994 році в Ліллехаммер 16-річна Оксана прилетіла в статусі чемпіонки світу і підтвердила свій рівень. Спочатку вона відкатала одну з найкращих коротких програм в історії. А потім, попри те, що на тренуванні перед довільною їй лезом пошкодили гомілку і наклали шви, Баюл на знеболювальних вирвала своє "золото".

Гімн України для нагородження шукали понад годину, настільки не вірили в перемогу дніпрянки. Але її образ лебедя назавжди залишився в пам'яті любителів спорту.

Зараз Баюл живе в США: забула скандал із п'яною аварією, щаслива в шлюбі і тренує дочку, можливо, майбутню чемпіонку.

9. Марина Ткаченко (баскетбол)

У 1995 році на чемпіонаті Європи з баскетболу жіноча збірна України вперше виграла великий турнір у командному виді спорту. І повторити той успіх на дорослому рівні ніхто в нашій країні не може досі. Безумовним лідером України на тому золотому Євробаскеті була Марина Ткаченко, яка набирала більше ніж 17 очок за гру. Раніше в 1992 році Ткаченко стала олімпійською чемпіонкою у складі команди СНД.

Ткаченко встигла пограти за кордоном – в Угорщині її обожнювали і пропонували громадянство. Але Марина повернулася до Києва, і після четвертого місця на Олімпаді-1996 вирішила разом із чоловіком створити свій жіночий клуб ТІМ-СКУФ – один із найтитулованіших в історії незалежної України.

10. Андрій Медведєв (теніс)

У 1992 році стало ясно, що в Україні з'явилася нова тенісна зірка. 18-річний Андрій Медведєв виграв три турніри, піднявшись відразу на 24 місце в світовому рейтингу. У наступному році він виграв ще три великих старти і злетів на четверте місце в рейтингу. І досі залишається єдиним українцем, який пробився на підсумковий чемпіонат ATP.

На жаль, незважаючи на всі його перемоги, Медведєву так і не підкорився жоден із турнірів "Великого шолому". Хоча у 1999 році на "Ролан Гаррос" Андрій розібрався з Пітом Сампрасом і дійшов до фіналу, де поступився ще одній легенді тенісу, американцю Андре Агассі. А зараз є капітаном чоловічої збірної України.

Зірки 2000-х

1. Яна Клочкова (плавання)

Ніхто не приніс Україні стільки олімпійського "золота", скільки королева басейну Яна Клочкова. "Золота рибка" з Сімферополя домінувала в плаванні на дистанціях 200 і 400 метрів комплексом з 2000-го по 2004 роки, чотири рази ставши олімпійською чемпіонкою. А було ще й 14 світових подіумів!

Після тріумфу на Іграх у Сіднеї-2000 та Афінах-2004 Яна більш ніж заслуговувала стати прапороносцем збірної. І за рік до офіційного прощання зі спортом Клочкова просто винесла прапор України на відкритті Олімпади-2008 в Пекіні, а в басейні навіть не стартувала. Зараз плавчиня виховує 11-річного сина, зізнається, що нарешті щаслива, але своє особисте життя не афішує.

2. Станіслав Медведенко (баскетбол)

На старті 2000-х Станіславу Медведенку пощастило пограти за "Лос-Анджелес Лейкерс" пліч-о-пліч із такими легендами, як Коббі Браянт і Карл Мелоун. У тій зоряній компанії Медведенко двічі ставав чемпіоном НБА, залишаючись найтитулованішим українським баскетболістом.

Хто знає, скільки всього міг би ще виграти український велетень, якби не важкі травми. Як наслідок, у 2007-му у віці всього 28 років Медведенко змушений був завершити кар'єру. А потім входив до тренерського штабу збірної України на її єдиному в історії чемпіонаті світу-2014.

3. Ольга Харлан (фехтування)

13 років тому в Китаї чотири чарівні фехтувальниці принесли Україні золоту медаль Олімпіади в командній шаблі. І зійшла нова спортивна зірка – Ольга Харлан. Відтоді на Іграх Харлан зібрала повний комплект нагород і навіть стала прототипом для ляльки Барбі. Але першій шаблі світу останніх років бракує особистого "золота" Олімпіади.

За цим "золотом" 6-разова чемпіонка світу відправлялася до Токіо-2020 року, але не впоралася з психологічним тиском. З іншого боку, з'явився шанс побачити Ольгу на Олімпіаді в Парижі. Адже до Токіо ходили чутки, що, здійснивши свою мрію, 30-річна шаблістка зробить паузу в кар'єрі або завершить її, як подруги по золотій четвірці ОІ-2008 Галина Пундик та Олена Хомрова.

4. Василь Ломаченко (бокс)

Аккерманець Василь Ломаченко вважається одним із найбільш технічних боксерів в історії боксу. Не дарма ж його прозвали "Хайтек". Українець спочатку виграв усе можливе і неможливе в аматорському боксі, ставши олімпійським чемпіоном 2008 і 2012 років. А потім кинувся підкорювати професійний ринг і здобув титул лише в третьому бою, повторивши рекорд, який протримався майже 40-років.

Для завоювання чемпіонського поясу в другій ваговій категорії Ломі знадобилося всього сім поєдинків, а №1 у трьох вагах він став уже у 12-му. Що раніше не вдавалося нікому! Причому під натиском Василя навіть мега-досвідчені бійці втрачали впевненість і просто відмовлялися продовжувати поєдинок. Хоча велика тут заслуга його батька і геніального тренера Анатолія Ломаченка.

5. Олена Костевич (кульова стрільба)

На рахунку 36-річної української красуні Олени Костевич уже п'ять Олімпіад і чотири нагороди, зокрема і бронзова медаль Токіо-2020 у міксті. Але починалося все у 2004-му на Іграх в Афінах, де юна спортсменка обставила всіх і взяла золоту медаль у стрільбі з пневматичного пістолета.

Ось уже протягом майже 20 років українка – фаворитка топових турнірів, яка зібрала цілу колекцію нагород на чемпіонатах світу та Європи. Крім усього цього встигає виховувати трирічну дочку і випікати штруделі в Австрії, де живе з чоловіком. Але виступає за Україну.

6. Ірина Мерлені (боротьба)

Мініатюрна Ірина Мерлені вписала своє ім'я в історію Олімпійських ігор, як перша чемпіонка у жіночій боротьбі, яка дебютувала в Афінах-2004. А її емоційна реакція і радісний стрибок на суддю стали хітом у мережі.

Перед Олімпіадою-2008 триразова чемпіонка світу зробила паузу, народивши сина, але потім повернулася на килим, двічі ставши призером ЧС і завоювавши "бронзу" на Іграх у Пекіні.

У 2013 році Мерлені включили до Залу Слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби. А після закінчення кар'єри Ірина захопилася співом і танцями на жердині і вже має золоті нагороди на українському чемпіонату з полденсу. Планувала їхати і на міжнародні змагання, але завадила пандемія.

7. Руслан Пономарьов (шахи)

У 2002 році Руслан Пономарьов став першим в історії незалежної України чемпіоном світу з шахів. І змусив говорити про себе як про нову силу на світовій дошці. А те, що корона нікуди від нього не дінеться, стало ясно на чотири роки раніше, коли 14-річний Руслан виявився наймолодшим гросмейстером світу.

Пономарьов допоміг збірній України двічі перемогти на шаховій Олімпіаді, а також виграти командний чемпіонат світу 2011 року. Останні зо два роки Руслан, який живе в Іспанії, в турнірах практично не бере участі.

8. Ганна Бессонова (художня гімнастика)

У неймовірно обдарованої української гімнастки Ганни Безсонової немає олімпійського "золота", але це не заважає їй бути однією з найталановитіших "художниць" в історії. Тим більше, що "золото" Олімпійських ігор Ганна не отримала далеко не зі своєї вини. Підкилимні ігри та вплив тренера збірної Росії Ірини Вінер не дозволили Безсоновій піднятися вище третього місця в Афінах-2004.

А в Пекіні-2008 судді і зовсім хотіли залишити її без медалі своїми скандальними оцінками. За українку, яку довели до сліз, заступилися навіть китайські глядачі! Друга "бронза" Ганни вже точно була на вагу "золота".

Зараз гімнастка, що завоювала 24 медалі на чемпіонатах світу, щасливо живе в США і виховує маленького сина, якому ще немає і року.

9. Руслан Федотенко (хокей)

Вихованець київського "Сокола" Руслан Федотенко в юному віці покинув Україну і вирушив шукати щастя до Північної Америки. Після яскравої гри в нижчих лігах Федотенко помітили в НХЛ, і в 2000 році він став гравцем "Філадельфії Флаєрс". А через чотири роки вже в складі "Тампа-Бей Лайтнінг" Руслан став першим українським володарем Кубка Стенлі.

І не просто значився у складі "Блискавок", а забив 12 шайб у 22 поєдинках плей-оф і оформив дубль у вирішальній грі фіналу проти "Калгарі Флеймз" (2:1). Після чого Руслан привозив кубок до Києва на лід "Авангарду" і "вигуляв" його на Майдані. А через п'ять років знову став чемпіоном НХЛ, уже з "Піттсбург Пінгвінз".

10. Наталя Добринська (багатоборство)

Життя багатоборки Наталії Добринської десь схоже на казку зі справжньою драмою і щасливим кінцем. Піком у кар'єрі легкоатлетки стала перемога на Олімпіаді-2008 у Пекіні. Навесні 2012 року Добринська виграла чемпіонат світу в приміщенні з новим світовим рекордом, зробивши заявку і на "золото" Олімпіади в Лондоні.

Але за два тижні пішов із життя чоловік і тренер Наталі Дмитро Поляков, у якого стався стрімкий прогрес онкологічного захворювання. Від цього удару спортсменка не оговталася. З Олімпіади-2012 вона знялася в ході турніру і в 2013 році завершила кар'єру. Однак потім знайшла своє щастя з героєм телешоу "Холостяк" Костянтином Євтушенком, від якого народила трьох діточок.

Зірки 2010-х

1. Дар'я Білодід (дзюдо)

Наймолодша дворазова чемпіонка світу з дзюдо Дарина Білодід вважалася і головною фавориткою на олімпійське золото Токіо. У 2019-му у своїй категорії до 48 кг вона виграла всі великі турніри, додавши до "золота" світу чемпіонат Європи і Європейські ігри. Супротивники боялися Білодід. І ходили чутки, що в Японії під українську "Анаконду" спеціально готують нову суперницю.

Проте зрештою суперникам Дар'ї допоміг коронавірус. Вона постраждала від перенесення Ігор на рік – дівчині було важко тримати вагу 48 кг зі своїм зростом, а переходити в категорію до 52 кг напередодні Олімпіади було ризиковано. Але "бронза" Олімпіади у 20 років теж чудовий результат. І в тому, що на Олімпіаді Білодід ще візьме своє "золото", сумніватися не доводиться.

2. Олег Верняєв (спортивна гімнастика)

Якось так склалося, що бруси стали коронним снарядом українських гімнастів. На Олімпійських іграх на них перемагали Рустам Шаріпов, потім Валерій Гончаров. А у 2016-му в Ріо настала черга і Олега Верняєва. Однак у Бразилії Верняєв зробив те, що не вдавалося його колегам. Донеччанин замахнувся на перемогу у багатоборстві і був дуже близький до мети, але отримав "срібло", при цьому ставши чемпіоном Ігор у вправах на брусах.

За два роки до Олімпіади в Ріо Верняєв виграв чемпіонат світу, а у 2015 році першим в історії України виграв Кубок світу зі спортивної гімнастики. Також на його рахунку три "золота" Європейських ігор і шість титулів чемпіона Європи. Поповнити скарбничку Олег розраховував на Олімпіаді-2020, але у його пробі знайшли допінг і відсторонили на чотири роки. У відповідь Верняєв пообіцяв очистити своє ім'я і звернувся до суду.

3. Олена Підгрушна, Юлія Джима, Віта і Валя Семеренко (біатлон)

Олена Підгрушна, Юлія Джима, Віта і Валя Семеренко – кожна з цих біатлоністок – видатна спортсменка, яка має медалі чемпіонатів світу та Європи. Але найбільше вони змушували нервуватися суперниць по лижні саме в естафеті, починаючи з чемпіонату світу 2013 року, де взяли "срібло".

А валідольна, але тому така солодка перемога української четвірки на Олімпійських іграх-2014 у Сочі назавжди залишиться в пам'яті уболівальників. Як і емоційний фініш Підгрушної із синьо-жовтим прапором у Росії.

4. Жан Беленюк (греко-римська боротьба)

Дворазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Жан Беленюк міг бути вже і дворазовим олімпійським чемпіоном. Але Ігри в Ріо-2016 обернулися суддівським скандалом у фіналі та срібною медаллю для українця. Хоча багато хто вважав, що він заслужив на "золото". Але Беленюк не опустив рук.

Статус депутата і робота в Раді не заважали борцю повноцінно готуватися і перемогти спочатку на чемпіонаті світу, а потім і на Олімпіаді-2020. Причому "золото" Беленюка стало єдиним для України в Токіо. І Жан відсвяткував його гопаком.

5. Юрій Чебан (веслування)

Багато великих перемог каноїста Юрія Чебана – це суцільна драма. Але і 200-метрівка – така дистанція, де статися може все, що завгодно, а один гребок вирішить долю олімпійського "золота". І якщо Ігри в Лондоні в 2012 році Юрій виграв досить спокійно, захопивши ініціативу мало не зі старту. То Ріо-2016 виявилося для нього величезним випробуванням.

На Олімпіаді в Бразилії Чебан спочатку з боями і протестами пробився до фіналу. А потім вирвав перемогу на фініші, випавши з човна! І став одним із чотирьох українців, які вигравали дві і більше золотих медалей на Олімпіадах. Не можна не згадати й епічний фінал чемпіонату світу-2014 і гімн України в Москві, коли Юрій уже у фінішному створі вирвав перемогу в росіянина.

6. Ярослава Магучіх (легка атлетика)

У 19-річній Ярославі Магучіх уже сьогодні бачать майбутню рекордсменку в стрибках у висоту. Свого часу легкоатлетка перемагала на юнацьких Іграх, а цього року виграла бронзову медаль дорослої Олімпіади. Хоча хтось розцінив це, як крок назад, адже у Магучіх уже було "срібло" на Чемпіонаті світу-2019. Але не варто забувати, що Ярославі тільки 19!

А потенціал у дніпрянки проглядається дійсно величезний. У 2021 році Магучіх виграла чемпіонат Європи в приміщенні й низку турнірів, перелітаючи навіть за 2,06 метри. І тепер мета Ярослави, яка очолила світовий рейтинг висотниць, побити світовий рекорд – 2,09 метра.

7. Олександр Зінченко (футбол)

24-річний захисник англійського "Манчестер Сіті" Олександр Зінченко швидко став новим лідером збірної України і її наймолодшим капітаном. На Євро-2020 гол Зінченка в матчі зі Швецією допоміг "синьо-жовтим" вперше в своїй історії пробитися до чвертьфіналу.

У складі "МанСіті" український футболіст уже тричі вигравав чемпіонат Англії, брав Кубок і Суперкубок країни. А в минулому сезоні дійшов і до фіналу Ліги чемпіонів, де був визнаний аналітиками найкращим гравцем своєї команди, хоч вона і поступилася "Челсі" – 0:1.

8. Олександр Усик (бокс)

Усик прийшов у бокс пізно – в 15 років, відмовившись від футболу. Але постійна робота над собою швидко зробила з нього зірку. У 2011 році Олександр став чемпіоном світу серед любителів, у 2012-му виграв олімпійське "золото" Лондона. А всього через чотири роки, у вересні 2016-го, побив рекорд Евандера Холіфілда і за 10 боїв на професійному ринзі здобув титул чемпіона світу за версією WBO у першій важкій вазі.

Перемога над росіянином Гассієвим у фіналі Всесвітньої Суперсерії зробила Усика першим абсолютним чемпіоном з боксу в історії України. Але на цьому кримчанин не зупинився, а пішов на штурм суперважкого дивізіону. І вже 25 вересня може оволодіти трьома престижними поясами, якщо виграє в британця Ентоні Джошуа.

9. Еліна Світоліна (теніс)

У 2021 році перша ракетка України Еліна Світоліна принесла країні першу медаль Олімпіади в тенісі – "бронзу". І засмутилася, що це не "золото", хоча непрості погодні умови в Токіо ламали багатьох. Але Еліна є максималісткою. Колишній перший номер юніорського рейтингу в останні роки рветься і на дорослу вершину.

У вересні 2017 року Світоліна стала третьою ракеткою світу, а за рік першою з українок виграла Підсумковий турнір WTA. Для повного щастя Еліні не вистачає тільки перемоги на "Великому шоломі". І, можливо, додатковий імпульс їй дасть заміжжя – в липні українка стала дружиною французького тенісиста Гаеля Монфіса.

10. Олександр Абраменко (фристайл)

Українські фристайлісти регулярно претендували на олімпійський п'єдестал у лижній акробатиці, але піднятися на нього зміг тільки Олександр Абраменко, створивши сенсацію на Іграх 2018 року в Пхенчхані. У Кореї миколаївський спортсмен зробив історичний прорив і приніс Україні єдину медаль Ігор.

А всього за рік Абраменко підтвердив невипадковість свого успіху і виграв уже срібну нагороду чемпіонату світу. Після цього Олександр брав невелику паузу, одружився, став батьком. Але вже повернувся і щосили готується до Олімпіади-2022 в Пекіні, де вперше розіграють медалі в командних змаганнях лижних акробатів.