Спортсмени, які втекли з СРСР: засуджений до розстрілу та викрадений співробітниками КДБ

Які б легенди не складали про щасливе життя спортсменів у СРСР, далеко не всім подобалося жити за залізною завісою під наглядом влади. І в 70-х навіть найуспішніші та титулованіші почали тікати на Захід.

OBOZREVATEL зібрав ТОП-7 відомих спортсменів, які самовільно залишили Союз та попросили допомоги в інших країнах.

1. Олександр АЛЕХІН (шахи)

Першими із Союза почали тікати шахісти. Олександр Альохін протоптав цей шлях ще 1921 року після того, як його дивом не стратили за дворянське походження. У 1919 році радянській владі було байдуже, що перед ними один із найсильніших шахістів в історії. Альохіна заарештували та засудили до розстрілу. І лише втручання когось із друзів в уряді врятувало спортсмену життя.

Але Олександр не став ризикувати, і у 1921 році зумів залишити СРСР: під приводом поїздки до Латвії він транзитом через Ригу зумів перебратися до Франції, де через чотири роки отримав громадянство. У 1927 році Альохін виграв матч за звання чемпіона світу у легендарного Хосе Рауля Капабланки. Пішов з життя у 1946 році, коли йому було 53, і залишається єдиним шахістом, який помер, будучи чинним чемпіоном світу.

2. Віктор КОРЧНИЙ (шахи)

Але якщо від'їзд Альохіна не дуже сильно зачепив радянське керівництво, то втеча багаторазового чемпіона СРСР Віктора Корчного у 1976-му мала ефект бомби, що розірвалася. Після турніру в Амстердамі 47-річний шахіст відмовився повертатися до СРСР, звинувачуючи Союз у політичному тиску. Скандал спалахнув величезний. Корчного позбавили звання заслуженого майстер спорту СРСР і заборонили згадувати у радянських ЗМІ.

Радянські шахісти відмовлялися брати участь у турнірах, де грав Віктор Львович. А у рідних Корчного, які залишилися у Союзі, виникли великі проблеми. Особливо у сина, який після розвалу СРСР перебрався до батька до Швейцарії. Шахіст помер на 86-му році життя, будучи найстарішим граючим гросмейстером у світі.

3. Людмила БІЛОУСОВА та Олег ПРОТОПОПОВ (фігурне катання)

Через три роки після Корчного статус ворогів народу здобули дворазові олімпійські чемпіони та чотириразові чемпіони світу з фігурного катання Людмила Білоусова та Олег Протопопов. Зірки радянського спорту 1960-х та 70-х років 1979-го під час гастролей залишилися у Швейцарії та попросили там притулок. На той момент Протопопову було вже 47, Білоусовій – 44, і вони були солістами Ленінградського балету на льоду.

Як зізнавалися спортсмени, їм просто потрібен був лід і можливість кататися, але влада СРСР спочатку відмовилася везти їх на третю Олімпіаду, побоюючись втечі. Потім фігуристів відрахували зі збірної, а у балеті на льоду утискували через вік. "Ностальгією не страждали ніколи. Ми не живемо як собачка, яка звикла до своєї будки", – зізнавалися фігуристи, які виступали на льоду навіть після 70-ти.

4. Владас ЧЕСЮНАС (веслування)

Героєм справжньої шпигунської історії став олімпійський чемпіон 1972 року у веслуванні на каное Владас Чесюнас. Вже після завершення спортивної, як тренер, він вирішив тікати з Литви. 1979 року він поїхав до німецького Дуйсбурга і попросив політичного притулку у ФРН. А далі почалося найцікавіше: як стверджує низка джерел, внаслідок спецоперації КДБ Чесюнаса викрали і переправили на батьківщину. На цій версії наполягали у ФРН.

А ось радянські ЗМІ щосили трубили, що нібито весляр зовсім не збирався тікати з СРСР, а "потрапив у сумнівну компанію", але потім зрозумів свою помилку і повернувся добровільно. Пізніше у своєму інтерв'ю Чесюнас розповідав, що повернувся із Західної Німеччини після того, як там його знайшла радянська влада і йому погрожувала в'язницею за його дезертирство: "Якби я знав, як мені потім буде важко в СРСР, то залишився б у Західній Німеччині.

5. Олександр МОГИЛЬНИЙ (хокей)

Наприкінці 80-х із Союзу побігли й відомі хокеїсти. Так, після завершення чемпіонату світу 1989 року у Стокгольмі зі свого готельного номеру зник олімпійський чемпіон Олександр Могильний. Виявилося, що хокеїст відлетів до США та попросив там політичного притулку. А його втечу готували скаути клубу НХЛ "Баффало Сейбрз", із яким він підписав контракт.

У СРСР на Могильного порушили кримінальну справу за звинуваченням у дезертирстві, оскільки він носив звання молодшого лейтенанта і виступав за військовий клуб ЦСКА. Але хокеїста це мало хвилювало. В Америці він зробив успішну кар'єру, вигравши Кубок Стенлі. А через 20 років після втечі зізнався, що поїхав через злидні:

6. Марина АБРОСЬКІНА ДЕ ГАРСІЯ

Але не всі тікали з СРСР через політику та утиски. Чемпіонка Європи з баскетболу Марина Аброськіна просто закохалася. У липні 1990 року московське "Динамо" вирушило до Мехіко на спаринги зі збірною Мексики. І в ніч перед вильотом до СРСР тренер не знайшов Марину у номері. Ніхто не розумів, що відбувається, поки Аброськіна не зателефонувала мамі і не сказала, що закохалася у тренера збірної Мексики. І незабаром вийшла за нього заміж, ставши де Гарсія.

У складі збірної Мексики Марина виграла чемпіонат Центральної Америки. Але через рік у неї виникли розбіжності з федерацією, і дівчина пішла з команди. Після розвалу Союзу навіть встигла пограти в Росії, але згодом повернулася до Мексики, де померла у віці 43 років. Виявилося, що Марина мала пухлину головного мозку, через яку вона іноді втрачала свідомість. Востаннє вона при непритомності впала зі стільця і сильно вдарилася головою, впала в кому, в якій перебувала п'ять днів, а померла вже від інфаркту.

7. Гата КАМСЬКИЙ (шахи)

У втечі радянського вундеркіда, шахіста Гати Камського у 1989 році взяло участь навіть ФБР. За 14-річного хлопчика все вирішив батько, який після турніру у Нью-Йорку вирішив залишитись разом із сином в Америці. Він і зв'язався з ФБР і, як пізніше згадував Камський, в останній день турніру представники бюро увійшли до зали і після закінчення партії забрали шахіста та його батька, відвели до їхнього номера у готелі та оточили його.

Невдовзі Камських відвезли до штаб-квартири ФБР у Нью-Йорку. І за підсумками тривалого допиту Гаті та його батькові в США надали політичний притулок. І хлопець продовжував прогресувати. У 1991 році Камський став чемпіоном США і домігся права грати за шахову корону з Анатолієм Карповим. Після програшу зробив паузу, здобув освіту юриста і відкрив свою фірму, а потім повернувся і став чемпіоном світу зі швидких шахів.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про найкрасивіших гімнасток СРСР.