"Куля увійшла рикошетом у руку, зламавши кістку": про бій під Бахмутом розповів тренер-навідник із 3-ї ОШБр

Український спортсмен та тренер Ігор із позивним "Атлет" служить навідником у 3-й окремій штурмовій бригаді ЗСУ, яка знищує окупантів на сході України. До повномасштабної війни "Атлет" займався кросфітом і брав участь у змаганнях, а взявши до рук зброю, ледь не загинув під час першого виїзду в Донецькій області.

Відео дня

Для ресурсу "Епізоди війни" спортсмен розповів про "хрещення вогнем" у Бахмуті, де отримав поранення руки. На той час місто було ще під українським контролем.

"Ми вирушили від наших позицій у бік ворога. Розвідка доповіла, що попереду чисто. Але не минуло й 5 хвилин, як ми зіткнулися з противником. Перебігаючи відкриту ділянку, по нам відкрили вогонь з кулемета та автоматів. У цей момент у тебе немає відчуття страху, немає відчуття ступору. Ти починаєш виконувати свою роботу, як вчили", – згадав тренер.

За мить після початку стрілянини "Атлет" вже був на землі, максимально пригнувся і почав насипати у відповідь.

"Кулі лягали за лічені сантиметри від мене. Прямо перед очима земля здіймається від заходів у неї 7,62 і 5,45. Ти чуєш їхній свист, коли вони пролітають над тобою, і клацання, коли працюють по тобі. У групі я йшов третім. Попереду були два мої побратими, які зайняли укриття за невеличким пагорбом, висотою сантиметрів 50 і шириною до метра", – зазначив боєць.

Ігор ухвалює рішення повзти до побратимів, бо був на відкритій ділянці. Саме в цей момент він отримав прикриття від свого кулеметника. Однак укриття було обмаль для трьох.

"Оцінивши обстановку, я розумію, що до ворога метрів 30-40, і перша думка: "Як вони не розібрали нас з кулемета з такої відстані". Ситуація, звісно, не з найкращих, але ми готувалися до цього, тому всі як на тренуванні, без зайвого кіпішу. Група позаду вже прикривала нас і намагалася придушити ворога вогнем. Подекуди успішно працював наш гранатометник, бо чули свинячі крики ворогів", – згадав "Атлет".

Через деякий час бою повз захисника пролетів снаряд спочатку РПГ, а потім і СПГ: "Він прилетів, як ми потім дізналися, у хлопців позаду. Я отримую потужний удар в голову ззаду. Це був той самий уламок від СПГ. На секунду паморочиться в голові. Починає вимикати, але не тут і не зараз, тому швидко опановую себе. Піднімаю голову і бачу, як цей бугорочок стає все менше і менше, його просто косить кулеметник".

"Фронт розтягується. Буквально в цю мить 7,62 проходить крізь землю в пагорбі і заходить мені в праву руку. "Чудово. Ще й робоча рука", – думаю я. На щастя, земля трохи погасила кінетичну енергію кулі, але цього вистачило, щоб вона увійшла рикошетом мені в руку, зламавши при цьому кістку. Максимально швидко накладаю собі турнікет і перекладаю зброю в ліву руку. В цей момент думки: "А, так ось як воно спіймати кулю, не дуже й боляче", – зауважив захисник.

"Атлет" розуміє, що він із побратимами затиснутий і варіантів для маневру немає: "Викликаємо вогневу підтримку АГСу. До цього вже перекидалися з під*рами гранатами і один з уламків зайшов моєму побратиму в п'яту. БК закінчується. Двоє поранених. Приходить розуміння, що, швидше за все, це все – кінцева. Але ці думки не були чимось панічним, просто спокійна оцінка реальності".

Однак у цей момент почала потроху працювати АГС. Бійці його підкорегували і домовилися, що по першому падінню наступного заряду швидко підриватимуться і перебігатимуть назад до своїх. Попередили хлопців ззаду. І щойно у ворожий окоп впала перша граната, "Атлет" і побратими щосили побігли у бік своїх.

"До тієї балки було метрів 50 і на півдорозі по нам знову відкривається вогонь. Дивом кулі лягають поруч у землю, а не в нас. Просто закотившись у балку, ми швидко почали виходити до своїх. Так вийшло, що в цій ситуації ми зіткнулися з під*рами лоб у лоб, котрі теж йшли на штурм. Зрештою їх розібрала наша арта", – згадав боєць.

Далі Ігоря чекала непроста евакуація, лікарня, ще одна лікарня, лікування, реабілітація та повернення до побратимів. На даний момент він має ще одне поранення і знову в руку, але вже в іншу.

"Побратими жартують, що розкачав великі руки, ось воно все в них і летить. Тоді здавалося, це все сталося за кілька хвилин, але, переглянувши відео, розумію, що бій тривав 40 хвилин. Не дурний перший вихід. Розуміння, що по тобі стріляють і влучають, швидко роздупляє та змушує вмикатися у роботу. І така вона війна, в якій не можна зберегтися, як у комп'ютерній грі", – підсумував спортсмен.