Чим зараз займається чемпіонка ОІ-2012 Шемякіна і чи повернеться мама двійні до зброї. Ексклюзив
Олімпійська чемпіонка-2012 із фехтування Яна Шемякіна поки не збирається закінчувати кар'єру, а боротьба за місце в збірній з молодшими конкурентками 35-річну львівську шпажистку тільки підстьобує.
OBOZREVATEL поспілкувався з Яною на церемонії святкування 30-річчя НОК, коли спортсменка, немов Попелюшка, чекала на нову туфельку замість старої, яка порвалася в найбільш невдалий момент. Але, на щастя, в машині була запасна пара.
– Я зараз живу в Києві. Поки в мене відпочинок після того, як не змогла потрапити на Олімпіаду-2020 в Токіо. Намагаюся набрати форму до початку нового сезону, але це дуже складно, тому що невідомо, чи відбудуться змагання, чи ні, і як це все буде проходити. Тому поки готуємося незрозуміло до чого. Турніри обіцяють, а там уже подивимося. Невідомо, яка далі буде ситуація в Україні й світі.
– Тобто, на доріжці ми вас ще побачимо?
– Ну, так, я ще фехтували цього року, намагалася потрапити на Олімпійські ігри.
– Чого не вистачило для потрапляння в Токіо?
– У моєму випадку, напевно, мотивації. Поки дітей не було, була мета і якісь незначні проблеми. А зараз дві моїх доньки забирають багато часу, тому складно все поєднати. Я намагаюся, але не завжди це виходить, тому що на першому місці діти, сім'я. А на другому вже спорт.
– У серпні 2017 роки ви стали мамою. І наскільки швидко після пологів повернулися до спорту?
– Не знаю, напевно, через дев'ять місяців після появи на світ моїх доньок я почала тренуватися. Це пізно. Але ми ще ніяк не могли знайти їм няню. А без няні було складно.
– Двійнята – це важко. Напевно, вони тримали вас у тонусі без будь-яких дієт?
– Так. Це точно.
– А коли в календарі стоять перші змагання?
– Уже в листопаді. Здавалося, що ще так довго, а час пролетів дуже швидко.
– Ви вже залишали дівчаток на тривалий час заради турнірів?
– Так, звичайно. У мене ще й собака нещодавно з'явився, тому я тепер і через нього хвилююся. Як там він переживає мою відсутність і сумує.
– А крім спорту з хатніх справ щось встигаєте зробити? Щось приготувати для всієї родини?
– Ви знаєте, не дуже. Готування, мені здається, не моє. Хоча я дуже люблю і намагаюся. Але не завжди виходить. У принципі, я все вмію готувати, тільки ось ліпити з тіста важко. А щось нескладне можу спекти.
– А за Олімпіадою стежили? Хтось зумів вас здивувати, як, наприклад, французький шпажист Ромен Канноне, який приїхав до Токіо запасним, у півфіналі пройшов нашого Ігоря Рейзліна і зрештою став чемпіоном?
– Завжди Олімпіада – це сюрпризи. А француз – молодець, дуже добре підготувався, він швидкий, спритненький, нікого не боявся. А у фехтуванні на Олімпіаді – головне не боятися. Взагалі, в нього така цікава історія, адже міг взагалі не брати участь.
– Так легше виступати?
– Напевно, так. Тому що тебе ніхто не знає, не вірить. Особливо, коли ти не готуєшся, а потім раз – і поїхали.
– Українські фехтувальники могли виступити краще в Токіо?
– Я взагалі вірила в чоловічу команду шпажистів і дуже хотіла, щоб вони були з медаллю, оскільки давно до неї йдуть. І, природно, хотіла, щоб Олена Кривицька виступила краще. Але це доля, це життя, це спорт і Олімпіада. Може статися все, що завгодно.
– Як олімпійській чемпіонці і мамі двох дітей шукати мотивацію для нового циклу?
– Нормально. Просто треба зараз налаштуватися правильно. Особливо, якщо ти любиш свою роботу й вона тобі просто в кайф.
– Команда на вас чекає, як на свого лідера?
– Зараз з'явилися молоді, які намагаються виграти й довести, що вони кращі. Це дуже стимулює. Головне, щоб були чесні правила гри й у всіх був шанс потрапити до збірної.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що кар'єра українського призера ОІ-2020 пішла в гору після удару блискавки.