Чи готова Україна до проведення зимової Олімпіади: санна траса своїми руками та стадіон за 400 мільйонів

До зимової Олімпіади-2022 лишається 100 днів. І Китай уже практично готовий до змагань. Нещодавно вдруге про бажання прийняти Ігри заявила Україна. Але їй доведеться зробити більш масштабну роботу, щоб стати господаркою зимових змагань. Та й задоволення це буде не з дешевих, адже більшість об'єктів доведеться зводити з нуля.

Росії зимова Олімпіада-2014 за оцінкою Bloomberg коштувала неймовірні 48 млрд доларів, хоча вона обмежилася 11 об'єктами. Пхьончхан-2018 вийшов економнішим – 13 млрд доларів, але з 13 стадіонів нових лише сім, решта були переобладнані. OBOZREVATEL вирішив дізнатися, які арени є в Україні, а які треба зводити. І скільки це буде коштувати.

Біатлон

Ще до рішення боротися за зимову Олімпіаду біатлоністи розпочали будівництво сучасного біатлонного комплексу в Буковелі.

"Майже половина вже готова – сучасні траса, стрільбище. Якраз якщо добудуємо, то добре вписуватиметься у програму підготовки до Ігор. Ми вже проводимо там чемпіонат України. Ще один буде в грудні", – розповів OBOZREVATEL президент Федерації біатлону України Володимир Бризак.

За словами голови ФБУ, у нас також є вже готовий Західний реабілітаційний центр, який міг би приймати міжнародні змагання.

"Там хороша траса, стрільбище, є готель. І все це відповідає вимогам для проведення змагань світового рівня. Просто ми ще не отримали ліцензію. Але перевага Буковеля у розвиненій інфраструктурі та номерному фонді, який може приймати понад 10 тисяч осіб одночасно.

У середньому хороший біатлонний стадіон коштує близько 400 млн гривень.

Санний спорт, бобслей та скелетон

Єдина санна траса, що діє в Україні, є в Кременці. Однак зводилася вона з дерева ще на початку 70-х і стан її плачевний. Тож про зимові міжнародні старти там не може бути й мови. До того ж за кордоном усі траси штучного намороження, а тут треба чекати на морози та сніг та ліпити її вручну. Причому це робили і спортсмени збірної, учасники ОІ-2018.

Але траса у Кременці лише санна. Ні скелетоністам, ні особливо бобслеїстам там робити нічого. Якщо боб-четвірка, що важить 630 кг з екіпажем, проїде нею один раз, то це буде останній заїзд для траси.

"Ні для бобслею, ні для скелетону жодних умов у нас немає, – підтверджує головний тренер збірної України з цих видів Михайло Гераскевич. – Навіть немає стартової літньої естакади, яку ми просимо вже багато років. Нам обіцяли її і чиновники, і бізнесмени, і політики. Вже хоч із гумовим покриттям. Що стосується треку, то тільки в Кременці є дерев'яна траса для саней. Її використовують абияк – для дітей і початківців, але це зовсім не серйозно.

Вартість хорошого треку – не менше ніж 60 млн євро. А його будівництво, за словами Гераскевича, займе більше часу, ніж триватиме президентський термін. Є лише одна німецька фірма, яка проєктує ці треки по світу. Спочатку треба подати туди заявку, після чого вони дають рекомендації щодо вимог до схилів, на яких будується траса.

"Ми маємо знайти у себе ці схили, зробити геологію, німці її розглянуть і дадуть наступні рекомендації. І лише потім починається проєктування треку. Коли він уже робиться, треба буде підвести туди інфраструктуру та комунікації. Потім проводитися апробація спортсменами, і лише потім можна проводити тренування та згодом лобіювати, щоб його внесли до програми змагань міжнародної федерації. А це справа не одного року і навіть не трьох-чотирьох", – зазначив фахівець.

За вартості будівництва треку у 60-80 млн євро обслуговування коштує не менше ніж 1,5 млн євро на рік. І якщо ми хочемо, щоб на ньому проводилися змагання, трек має бути не далі, ніж за 100 км від аеропорту.

Хокей

Як нам пояснили у Федерації хокею України, на чемпіонатах світу найчастіше питання закривається двома ігровими аренами. Одна арена повинна бути від 10 000 глядачів, друга менша. На Олімпіаді обов'язково мають бути тренувальні арени, тому що не завжди можна використовувати основні для підготовки. До тренувальних арен вимог особливих немає, аби це був стандартний майданчик, роздягальні, душові. І такі арени в Україні є.

"Але олімпійський турнір більш швидкоплинний, ніж чемпіонат світу. Там трохи менше команд та матчів. І організатори самі ухвалюють рішення, скільки використовують арен – одну чи дві, як це було, наприклад, у 2014 році в Сочі. Там одна була тимчасова, яку потім розібрали, і великий Палац спорту, – розповів спортивний директор ФХУ Юрій Кириченко. – І до тимчасових арен щодо місткості вимог менше. Може бути і 5000-6000 глядачів.

Але є ще Паралімпіада і такий вид спорту, як следж-хокей – на спеціальних санчатах. "На стандартній ковзанці не вийде зіграти. Під час заміни гравці повинні заїжджати на такий майданчик. Мова про те, що льодове покриття має бути трохи більшого розміру, ніж необхідне для проведення матчу, щоб розмістити бокси для запасних гравців. Тому або потрібно переробляти одну з арен, або зводити спеціальну", – зазначає Кириченко.

Також Юрій підкреслив, що змагання із шорт-треку, фігурного катання та хокею на Олімпійських іграх у 99% випадків проводяться на різних аренах. Навіть на Універсіадах: "Я працював на ній у Казахстані у 2017 році, і під Універсіаду в Алма-Аті було збудовано шість льодових майданчиків на чолі з великою "Алма-Ати Ареною" на 12 000 глядачів".

Вартість мультифункціональної арени – від 120 млн доларів. Хоча корейці у 2018 році витратили на будівництво хокейного центру 73 млн.

Фігурне катання

У федерації розповіли, що арени для Олімпіади в Україні немає. Але такий спорткомплекс потрібний, навіть якщо нам не дадуть прийняти Ігри.

"У нас тільки невеликі ковзанки, які не в кращому стані. Там, звісно, підтримується якийсь рівень, але далеко не олімпійський. Основна арена у нас зараз у Києві на вулиці Шалетт, але спортсмени там один на одному. Минулого року вперше після тривалої перерви ми стали проводити міжнародні змагання в Одесі, яка виділяє для цього Палац спорту. Але він не для чемпіонату світу або Європи", – розповіли у федерації.

А для Олімпіади має бути основна ковзанка, де проводитимуться змагання, також недалеко тренувальна. І готелі у радіусі цих ковзанок. Столичний Палац спорту в Пекіні, який прийме фігуристів на ОІ-2022, вміщує 17 000 глядачів. Льодовий палац Каннин у Пхьончхані у 2018-му вміщував 12 000 та приймав ще й шорт-трек. Він коштував Кореї 85 млн доларів.

Шорт-трек та ковзанярський спорт

Учасниця Олімпіади-2002 у Солт-Лейк-Сіті Олена М'яких розповіла, що стадіону для міжнародних змагань з ковзанярського спорту в Україні немає. Була єдина ковзанка у Києві на Глушкова, побудована в СРСР. Але поступово її пограбували. Хоча вона і зараз залишається навчально-тренувальною базою збірної.

Чемпіонати країни з шорт-треку проходять у Харкові. З ковзанярського спорту проходили в Києві, але з 2018 року лід ніхто не заливає. Тому у 2019-му ЧУ прийняла "Мінськ-Арена" у Білорусі.

Щоб прийняти Олімпіаду, нам потрібна арена з 400-метровими доріжками. Трибуни не мають великого значення. "Наприклад, на Олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті трибуни робили просто зі збірних металевих конструкцій, які ставили по колу. Єдине, на Іграх обов'язково вимагають, щоб ковзанка була крита", – зауважила М'яких.

Шорт-трекісти тренуються у хокейній коробці. Ставляться фішки, робиться розмітка. А замість бортів натягуються два ряди захисних матів. "Всі олімпійські ковзанки, починаючи з Калгарі, працювали за такою схемою. Ковзанярська ковзанка – коло 400 метрів, це як стадіон. А всередині ставлять ще дві ковзанки – по одній для хокеїстів і фігуристів, а інша – для шорт-треку з матами по бортах. Отже, ці три види спорту можуть уживатися на одній арені", – зазначає Олена.

Віцепрезидент федерації ковзанярського спорту Віталій Маковецький розповів, що колись ФКСУ пропонувала Міністерству спорту побудувати хорошу криту ковзанку за 12 млн доларів: "Вони відмовилися, мовляв, надто дешево, а потрібні були круті об'єкти. Ми тримаємо приціл ще не на Європу, а на пострадянський простір. Росія побудувала ковзанку за $120 млн. А в Європі найдорожча – 25 млн. Вартість залежатиме від того, скільки захочуть вкласти.

Керлінг

"Вимоги до ковзанок для керлінгу значно відрізняються від вимог до інших льодових видів спорту. Лід специфічний. У нього своя щільність, спеціальна дистильована вода, трубки, які прокладаються. Не може бути такого: тут ми граємо у керлінг, а після нас вийшли на ковзанах кататися – це вже зіпсований лід", – зазначала відповідальна секретарка федерації керлінгу України Наталія Менжега.

Для проведення міжнародних змагань необхідно щонайменше чотири доріжки зі спеціальною розміткою. На двох останніх Олімпіадах керлінгові центри планували на 3000 глядачів. Спеціалізована ковзанка коштує трохи більше ніж 500 тисяч доларів. А ось витрати на зведення арени можуть різнитися. Наприклад, Росія на будівництво центру "Крижаний куб" до ОІ-2014 витратила 1,2 млрд рублів – близько 15 млн доларів за нинішнім курсом. А Китай переобладнав під керлінг колишню арену з водних видів.

Гірськолижний спорт

Як розповіла генеральна секретар Федерації лижного спорту України Юлія Сипаренко, одна з основних серйозних вимог, яка заважає деяким країнам проводити турніри, наявність трас швидкісного спуску з перепадом висот від 800 до 1100 метрів. В Україні є лише одне таке місце – гора Великий Верх. Але її не освоєно. Тобто сьогодні у нас місце є, а траси немає.

"Окремі траси слалому є на тих же Буковелі та Красії. Але крім однієї траси слалому змагальної повинні бути ще траси для тренувань та для слалому-гіганта. До того ж змагання на ЧС та ОІ проводяться на різних трасах у чоловіків та жінок. У чоловіків більш технічно складні, у жінок – трохи менші. Це робиться ще й для того, щоб розвести логістику між чоловічим та жіночим потоком спортсменів та тренерів, адже гірські лижі поряд із лижними перегонами та біатлоном – масові види в олімпійській програмі", – зазначила Юлія.

Але, як зазначає колишня гірськолижниця, в України є гори та потенціал. Тільки треба розробляти, брати проєкти та їх реалізовувати. Зараз повертають до життя те саме Славське. Свого часу це було місцем проведення змагань рівня СРСР.

Але крім того, що є шмат від старту до фінішу, над ним ще потрібно працювати. Звільняти трасу від дерев, робити профіль та водовідведення, системи снігозниження. У Буковелі є такі системи, є багато ратраків, але, на жаль, там немає потрібної кількості трас із необхідними технічними характеристиками. Навіть для гіганта.

Скільки коштуватиме гірськолижний центр, спеціалістка не змогла відповісти: "З горами, залежно від того, що там треба робити, великий розкид грошей".

Лижні гонки

"Арену для лижників можна зробити на базі наявних. Коли розглядалася заявка Львова на ОІ-2022, то лижні змагання планували проводити на базі "Тисовець". І за відповідної модернізації це можливо. Місце є, але потрібно зробити грошові вливання, щоб довести до технічних вимог для проведення змагань такого рівня", – розповіла генсек ФЛСУ Сипаренко.

"Потрібно провести земляні роботи, щоб зробити необхідний рельєф трас. Необхідна велика інфраструктура. Це і допоміжні приміщення, і снігогенерувальні системи для створення штучного снігу. Тому що на нинішній день практично всі зимові види спорту дуже метеозалежні", – підкреслила Юлія.

Сноубординг та фрістайл

Їх трохи легше розмістити з погляду технічних характеристик.

"Той самий Буковель може цілком підійти для цих двох видів за умови необхідної захисної матчастини. У різних видах програми і сноубординг, і фрістайл схожі між собою. Слоупстайл, хафпайп, біг-ейр. Це ті види, які проходять практично на одних спорудах. Паралельний гігант у тому ж сноубордингу можна провести в Буковелі на двійці навіть, у Красії можна, та на багатьох курортах", – вважає Юлія Сипаренко.

Як зазначає Юлія, лижна акробатика – це також будівництво трампліну. Коли Україна проводила етапи Кубка Європи у 2010-му – 2012 роках, а потім у 2013-му і Кубок світу, то під цю справу на Буковелі будували трамплін, а потім його використали для чемпіонату країни. Потім під турнір будували трамплін зі снігу, але хотілося б, щоби це було на постійній основі.

"Минулого року провели Кубок Європи та чемпіонат України у міжнародному спортивному комплексі "Красія". Поки що постійного трампліну у нас немає, але ми дуже сподіваємося, що з цього року вийде. Могул ще легше. Його і зараз проводять на тому ж Буковелі. Спеціально навчені люди та машини наривають горби такого рівня, які потрібні для Олімпіади", – розповіла Сипаренко.

Стрибки з трампліну та двоборство

Трампліни в України є у Ворохті, але вони також у жалюгідному стані та міжнародні змагання приймати не можуть, оскільки необхідно змінювати профіль трампліну. Якщо ще тренуватися на них наші спортсмени можуть, приблизно розуміючи траєкторію стрибка, то змагання приймати – ні.

"Вітер у стрибках із трампліну має досить вагоме значення. І навіть якщо взяти великий польотний трамплін у норвезькому Вікерсунні, який стоїть на відкритій місцевості, то зрозуміло, що будь-який вітер може змінити перебіг змагань. Звичайно, приємніше, коли він розташований на наявному профілі гори, як у Ворохті", – зазначила Сипаренко.