"Арени в Києві будуть забиті до 2-ї ночі": що потрібно Україні для Олімпіади і чому не треба рівнятися на Росію

7 хвилин
8,2 т.
Палац спорту, арена

Україна дуже хоче провести Олімпіаду і, найімовірніше, зимову. Але інфраструктури для цього в країні практично немає. Зокрема великих мультиспортивних арен, які могли б стати домівкою як для хокею, так і для баскетболу. І паралельно приймати зірок світового рівня, які частенько об'їжджають Україну боком.

Про те, які об'єкти необхідні українському хокею для проведення Олімпіади та інших великих змагань, OBOZREVATEL поговорив зі спортивним директором ФХУ Юрієм Кириченком.

Спортивний директор ФХУ Юрій Кириченко.

– На чемпіонатах світу питання часто закривається двома ігровими аренами, які вимагає регламент. Плюс розглядається наявність тренувальних. Щодо місткості ігрових комплексів є неписане правило, без якого заявка навіть не розглядається. Одна арена повинна бути від 10 000 глядачів, друга – десь 7000-8000. Але зараз модно дві арени понад 10 000. Це плюс до заявки. Адже це ще й заробіток на квитках.

Відео дня
Хокейний центр Каннин, на якому проходила Олімпіада в Пхьончхані.

На Олімпіаді обов'язково повинні бути тренувальні арени, бо не завжди можна використовувати основні для підготовки. До тренувальних арен вимог особливих немає, аби це був стандартний майданчик, роздягальні, душові. У тому ж Києві знайдеться кілька таких майданчиків.

Але якщо ми говоримо про великі арени, то на нинішній день в Україні жодна льодова арена не відповідає рівню проведення чемпіонату світу. Насамперед за місткістю. Найбільша арена, яка у нас є, – київський Палац спорту. Його максимальне завантаження в розкладці хокею – трохи більше ніж 5000 глядачів. Це зовсім нікуди не годиться, потрібна арена на 10 000 глядачів і більше.

Хокейний матч у Палаці спорту в Києві.

Але олімпійський турнір більш швидкоплинний, ніж чемпіонат світу. Там трохи менше команд і матчів. І організатори самі ухвалюють рішення, скільки використовують арен – одну або дві, як це було, наприклад, у 2014 році в Сочі. Там одна була тимчасова, її потім розібрали, і великий Палац спорту. І до тимчасових арен щодо місткості вимог менше, ніж на чемпіонатах світу. Там може бути і 5000-6000 глядачів.

Теоретично для Олімпіади, як друга допоміжна арена, Палац спорту після приведення його до належного стану десь міг би підійти. Але з основною – без варіантів.

– Уже придивлялися, скільки вона може коштувати?

– У різних країнах арени будуть коштувати різні гроші. У США апріорі дорожче у кілька разів, тому що там дуже великі витрати йдуть на оплату робочої сили – людей. Оскільки технології за великим рахунком однакові. Якщо ми чуємо, що в НХЛ зводять комплекс за 200-300 млн доларів, то ми повинні розуміти, що сама арена – це маленький шматочок, навколо якого розташовуються магазини, ресторани, виставкові зали і все що завгодно. На одному спорті такий комплекс не заробляє, а заробляє на всьому антуражі, яким начинений.

"Белл-центр" у Монреалі.

На наших північних сусідів я б зараз не дивився, бо в Росії зараз гігантоманія. У Санкт-Петербурзі за гроші однієї відомої газової компанії під чемпіонат світу-2023 будують арену, яка вміщуватиме понад 20 000 глядачів. І там усе гігантських розмірів і з гігантськими бюджетами (близько 545 млн доларів. – Ред.).

Гігантська "СКА Арена" в Санкт-Петербурзі.

Але класна арена-трансформер, яка потрібна країні та на якій можна проводити концерти, спортивні змагання і, на відміну від того ж київського Палацу спорту, можна було б сьогодні грати в хокей, а завтра – в баскетбол, коштує грошей. Тут потрібно говорити про цифру з 8 нулями в іноземній валюті.

– Коли ми готувалися прийняти Євробаскет 2015 року, то будівництво такої мультиспортивної арени в Києві оцінювалося десь у районі 120 млн доларів.

– Це реальна ціна. Якщо вже робити правильно, то можна зробити трохи дорожче саму арену, але вона або буде дешевшою в експлуатації в подальшому, або зможе більше заробляти. Навіть якщо взяти такий момент, як арена-трансформер. У тому ж Лос-Анджелесі три клуби базуються в "Стейплс-центрі", у кожної команди 41 домашня гра в сезоні. А якщо всі вони виходять до плей-оф, то кожен другий день на арені має бути зайнятий. Окрім того, людям ще потрібно там тренуватися.

Хокей у "Стейплс-центрі".

Тому під одним дахом, окрім основної арени, у них є тренувальний лід і тренувальний зал для ігрових видів спорту. У звичайний день, коли немає турнірів, орендувати велику арену – задоволення не з дешевих. Маленький майданчик і буде коштувати відповідно. А власникам арени буде простіше заробляти якісь невеликі гроші, але не докладаючи жодних додаткових зусиль, тому що все вже побудовано і функціонує. І якийсь концерт сьогодні точно не повинен скасовувати тренування хокейної команди у той самий час. Це може бути цікавим бізнес-проєктом.

"Стейплс-центр" став домівкою для кількох команд Лос-Анджелеса.

Плюс багато що залежить від технологій. Що якісніші матеріали, то простіше експлуатувати і менші енерговитрати. У Франції, Канаді та навіть наші північно-східні сусіди за державною програмою побудували більше ніж 300 хокейних майданчиків із басейнами під одним дахом.

Адже для того, щоб щось охолодити, потрібно щось нагріти. І виходить, що в басейні нагрівається вода і охолоджується майданчик для льоду.

Ми спілкувалися з канадцями, і за ідеальних технологій може бути до 80% економії енергії. У нас такого не буває, але якщо ти будуєш каток і басейн під одним дахом і 50% з його експлуатації не платиш, то це вже добре. Адже знаменитий фонтанчик Палацу спорту – це не фонтан, а технологічна штука. Це місце, куди зливається тепла вода з охолоджувального агрегата.

Київський Палац спорту і його фонтан.

У Північній Америці арени – це величезний інвестиційний проєкт. У багатьох містах таких, як Сіетл, Лас-Вегас, арени в користування команд віддають безкоштовно. Тому що це заробіток на всіх інших речах, які там є. У нормальних країнах є експлуатувальні компанії, які отримують відсоток від доходу і забивають арену, припустимо, на 200 днів на рік заходами, щоб вона окуповувалася.

"Ті-Мобайл Арена" у Лас-Вегасі.

На жаль, у нас Палац спорту сам займається тим, щоб заповнити себе подіями. Але найчастіше це зводиться до того, що хто до них зателефонував, із тими і працюють, але самі нічого не шукають, тому що немає особистої зацікавленості.

Але, думаю, що арена на 12-15 тисяч місць у Києві могла бути суперефективною з економічної точки зору через брак конкурентів.

А взагалі обговорюється питання побудови великої арени, навіть якщо Україна не прийме зимову Олімпіаду?

– Є охочі інвестори. Один якраз збирався будувати арену під Євробаскет. Але проблема в тому, що 100 з гаком мільйонів доларів – це великі гроші. Жодна людина, навіть крутий олігарх, не тримає таку суму вдома, як, найімовірніше, і на рахунку, щоб ось так легко зняти і побудувати арену. Відповідно, так чи інакше це кредити або якісь позики.

Матчі чемпіонату України проходять на невеликих аренах

Але наскільки вигідно брати кредит в Україні? Якщо буде вирішено питання, що великі проєкти з певною вартістю йдуть за зовсім іншою ставкою кредитування, то тоді можна про щось говорити. І плюс потрібні гарантії з боку держави, що воно дійсно так і буде. Тому що нинішня наша ставка дивує весь світ. І людина будує одну арену, а у підсумку заплатить як за півтори або навіть дві.

Але компаніям зараз уже стало цікавіше, тому що є приклади експлуатації навіть маленьких ковзанок, які приносять прибуток. Київ зі своїм завантаженням льоду тільки на рівні дитячих шкіл і аматорських команд може "проковтнути" спокійно ще три-чотири хокейні арени, які будуть забиті з 6 ранку і до 2 години ночі. А велика арена може заробляти десь більше, десь менше, але щодня. Ми ж насправді залишаємося і без великих концертних турів, тому що нам банально нікуди привезти топових артистів.

У Дніпрі побудують видовищно-спортивний палац "Метеор"

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що в Дніпрі з'явиться сучасний спорткомплекс. Покинутий із 2014 року видовищно-спортивний палац "Метеор" збираються привести до ладу.