Україна у лідерах з вилучень в Європі: хто найбільше фолить у футбольних чемпіонатах і чи можна це змінити

За 5 турів до кінця Української Прем’єр-ліги вже час підбивати певні підсумки. І ми вкотре впевнилися, що в УПЛ не люблять забивати чи грати на красивий результат. А от фолити та заробляти картки чи вилучення - на здоров’я, хоч кожного матчу. OBOZ.UA перевірив, хто із футболістів нашої ліги фолить найбільше й у кого проблеми із дисципліною. Чи можна все це якось вирішити? Читайте у матеріалі.

Хто найбільший фанат "червоних"?

Неймовірно, але за 25-ть турів був тільки один тур без видалень! Традиційно мінімум один гравець ішов із поля достроково. Із дисципліною не товаришували футболісти у 1-му, 3-му, 4-му, 10-му та 22-му турах - більше 5 видалень. Рекордним цього сезону поки є четвертий тур: тоді видалили аж сімох футболістів! Левову частку в уік-енді взяв на себе матч "Кривбас" - "Шахтар": окрім бойової нічиї 3:3, там ще й три червоні! Чемпіонат ще не завершений - можливо, навіть рекорд семи карток в одному турі буде перевершений.

Після 25-го туру, вісім гравців УПЛ мають по 2 видалення! Прізвища вам відомі: Хрипчук, Бондаренко, Салюк, Вовкун, Кушніренко, Курило та Мороз. Луганський захисник Джордан у нещодавньому матчі проти "Шахтаря" вирвався вперед, заробивши третє дострокове турне у підтрибунки - це поки "‎кращий"‎ результат ліги. Також на полі краще не перетинатися із півзахисником "Оболоні" Морозом: до двох червоних він додав і 7 жовтих.

Маємо новий рекорд за часом видалення

Гравець "Полісся" Чоботенко відзначився у нещодавній зустрічі проти "Оболоні", але згадувати таке досягнення навряд захочеться. Захисник вирішив, що досить його команді грати в повному складі та заробив найшвидшу пряму червону в історії елітного професійного футболу України. Гравцю знадобилося лише 83 секунди, аби знести Прокопенка у відчайдушному підкаті. Суддя без вагань видалив житомирянина, завдяки цьому Чоботенко очолив історичний рейтинг Вищої ліги й УПЛ за найкоротшим перебуванням на полі:

Загалом же, як бачите у таблиці, давненько не було в УПЛ рекордних видалень. Останнє її оновлення датоване сезоном 19/20, коли Юрій Паньків зніс футболіста "Олімпіка" Шахабі за межами карного та змусив "Олександрію" забути про основного голкіпера на полі й рівність у принциповій тоді грі.

А що по жовтих?

Із дисципліною проблеми в усіх клубах, а за крок до видалення зупинилися чимало гравців. Приймак з "Оболоні" та Челядін із "Ворскли" мають по 8 карток, за ними - десяток футболістів із сімома картками. Чим нижче за кількістю, тим більше буде людей. Як не дивно, але вічних грандів УПЛ немає серед абсолютних лідерів за жорсткою грою. По 5 мають Судаков, Волошин і Дубінчак. Але суто математично, в кожного це одна картка на 3,5 гри, що точно краще, ніж в аутсайдерів українського футболу. Дуже грубим був другий тур - 55 жовтих карток за 8 матчів!

Та абсолютний лідер - Скляр із "Ворскли", який за 15 ігор дійшов до найкрутішого досягнення. Майже кожного матчу його прізвище є у статистиці і добре, якщо це позитивна характеристика, як-то асист чи 3 голи. Але переважають картки: 9 жовтих, це майже щоразу, як Олександр виходить на поле! Не минулося і без прямого видалення (наприкінці гри проти "Минаю"). В інших іграх - без гірчичників: усе тому, що 33-річного оборонця останні півтора місяці навіть у склад полтавчан не додають.

Арад Бар - наочний приклад, мабуть, найгіршого дебюту за новий клуб. Він потужно вистрілив за "ЛНЗ" - три перші матчі поспіль заробив по жовтій, потім асистував проти "Дніпра-1" та забив "Минаю". Але коли черкащани вже насолоджувалися нульовою нічиєю проти "Руху", він привіз пенальті на останній секунді. "ЛНЗ" пропустив єдиний гол із позначки за мить до кінця гри, тому всі здобутки новачка наглухо закреслені поганою дисципліною.

Яка ситуація у Європі?

Ситуація така, що Україна - майже лідер за параметром грубої гри. В середньому, наш показник наближається до 0,4 видалення на матч - більше цифри тільки в Португалії! Близькі до нас цифри Ла Ліги (0,33), Серії В (0,31) і швейцарської Суперліги (0,30). Найкращі за рівністю гри - хорвати, словенці та шведи. В них лише 1 видалення на 10 ігор і менше 25 фолів за матч.

Трохи краще ситуація в нас за жовтими картками - 5 на матч. Тут ми на рівні з Ла Лігою, Серією А, австрійською Бундеслігою та польською Екстраклясою. Лідери цього рейтингу грають у Португалії та грецькій Суперлізі - середня цифра гірчичників там майже сягнула шести карток на зустріч. Цифри показують, що УПЛ - дуже жорстока ліга, але це не підкріплено красивою грою чи боротьбою за результат до останнього. Суддівські скандали в нас трапляються частіше, аніж відчайдушні камбеки.

Чи можна вирівняти дисципліну

Звісно можна. Але для цього рівне суддівство, чіткі правила та взаємоповага мають вийти на кардинально новий рівень. Перше, із чого нам слід почати - трактування правил. Адже в Україні дуже часто можна побачити, як один і той же фол розцінюють як пряму червону або суддя взагалі не дає реакції. Гравці та тренери мають безапеляційно розуміти, що кожен їх крок буде рівноцінно сприйнятий рефері.

Дисципліна насправді починається за межами поля - із тренера. Він має бути сильним лідером, який керує командою, а не лише тримає піджак на плечах. Якщо не може самотужки - то треба знайти лідера роздягальні, який буде чітким у вимогах та справедливим у рішеннях стосовно одноклубників. Не завжди це капітан, така собі рівність думок всередині команди.

Повинна докластися й дирекція УПЛ: створити атмосферу в лізі та кожній команді - їх допоміжна роль, де кожен гравець зрозуміє важливість гарного ставлення до суперника й обережної гри, а не грубощів. Позитивну поведінку можна і винагороджувати. Навіть якщо це буде міні-трофей за справедливість, це лише допоможе покращити рівень самодисципліни. А відтак - виросте й повага всередині ліги.