"Російська армія була доброзичлива, питала, як проїхати до Києва". Українська арбітриня розповіла про окупацію

Відома українська арбітриня Марина Стрілецька дала велике інтерв'ю BBC Sport, у якому розповіла, як змінилася її доля через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Стрілецька народилася у Луганську, але у 2014 році була змушена рятуватися від нападу Росії у Сумській області.

24 лютого життя 38-річної рефері перевернулося, коли вона прокинулась і побачила, що її собаки гавкають, а чоловік плаче перед телевізором.

"Я ніколи не забуду цей момент. Він дивився новини зі сльозами на очах і сказав, що війна почалася. Першого дня протягом перших 24 годин проїжджали вантажівки та військові автомобілі. Російська армія була доброзичлива, питала нас, як пройти на Київ. Вони думали, що їм тут раді, приносили квіти та хліб, але за тиждень зрозуміли, що їх тут не чекали. Це їх розлютило і почалися обстріли цивільних машин. Тоді я вирішила, що треба бігти", – згадує Марина.

У середині березня Стрілецька нарешті вирішила прислухатися до поради сестри зі Швейцарії і втекти із роздираної війною України. Марина запакувала свої речі в одну сумку і разом з 11-річною донькою Євою вирушила у важку подорож.

Стрілецька посадила свою дитину, дружину друга та двох дітей у машину і вирушила до Польщі, годинами сидячи за кермом, щоб не їхати в нічну комендантську годину.

"Це було важко, тому що всі дорожні знаки були зняті. Дорогою нам довелося ховатися в селі, поки ми чекали, коли проїдуть танки. Якось ми спали на підлозі в церкві. Я їхала 18 годин і просто хотіла спати. О 6-й ранку ми вирушали в дорогу знову. Мені знадобилося чотири дні, щоб дістатися до кордону. Перед КПП ми простояли в черзі 17 годин, але потім було легко – я відчувала, що ми в безпеці", – зазначила Стрілецька.

Марині залишалося тільки сподіватися, що її чоловік та колега з футбольного цеху Сергій буде у безпеці, бо йому довелося залишитись.

"Він захищатиме наш будинок, тому що для нас це вдруге. Раніше ми жили на Донбасі, а у 2014 році втратили все, і я більше ніколи не бачила своїх батьків, аж до їхньої смерті", – зізналася рефері.

З'єднавшись зі своєю сестрою у Швейцарії, Стрілецька спочатку щосили намагалася думати про щось, крім свого чоловіка та війни, але футбол дав їй віддушину.

"Три тижні я плакала щодня. Я забула, що була у світі футболу, бо думала про війну. Ось чому мені довелося почати судити", – зазначила арбітриня.

Нагадаємо, що один із найкращих помічників арбітра України, Стрілецька увійшла в історію чотирма місяцями раніше, коли стала частиною жіночої команди, яка вперше в історії судила чоловічу збірну Англії.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!