Від провалів до 100 млн за перехід: найдорожчі трансфери українців з УПЛ та кого продадуть наступним

Понад 30 років Україна та її футболісти представлені на трансферному ринку та лише останніми роками ми досягли справжнього визнання. Не тільки середняки, а й топові клуби із постійними трофеями цікавляться нашими гравцями. І туди щороку постачають кращих. Хто ж із них був найдорожчим? Шевченко? Ребров? Чи все ж таки Мудрик? Ось цікавезний фактаж.

Перші кроки українців у Європі - суцільні провали

Та спочатку трохи історії. Тransfermarkt зазначає, що першим трансфером був перехід українця Андрія Сідельнікова із "Дніпра" до німецького "Ваттеншайда". Людина із вже українським, а не радянським громадянством, привезла із собою не тільки назву нової держави, а і… травму. Незагоєну гомілку лікували 7 місяців - і Сідельніков знову потрапив до лазарету, щойно з нього вийшов. За "Ваттеншайд" він мав лише один матч, більше бігав у другій команді - а потім взагалі залишив табір німецького клубу. Це був єдиний перехід українця до Європи в сезоні 91/92. Наступним буде Сергій Попов - але аж у 1996-му. Він пішов із "Шахтаря" до російського "Зеніта", але за рік повернувся до стану гірників.

Першим урожайним став сезон 96/97. Четверо українців поповнили склади європейських клубів. Євтушок і Скрипник перейшли із "Дніпра" до "Ковентрі" (АПЛ) та "Вердера" (Бундесліга); Суслов із "Чорноморця" став представником австрійського "Казино", а тернопільський Ящук заграв за "Андерлехт". Неймовірно, але тоді "Дніпру" занесли за двох футболістів сумарно понад 2 млн євро - це майже 3,5 млн євро на сьогодні з урахуванням інфляції. Україна заявила про себе гравцями зовсім різних клубів ("Нива Тернопіль" у цьому переліку взагалі виглядає фантастикою), той же Скрипник затримався у німців аж на 8 років. Потім будуть переходи Шевченка, Реброва та Лужного - і розпочнеться зовсім нова історія.

Найбільші цінники зараз пропонує Англія

Як змінилися ціни на сьогодні? Адже із часом головні трансфери перебрали собі гранди. "Шахтар" від середини нульових і до сьогодні тримає звання посередника між латиноамериканським ринком і євролігами. "Динамо" у європейців поки асоціюється із розгромом "Барселони" та переходом Шевченка. Але саме вони із початком ХХІ сторіччя постачають гучні імена до топових клубів. Від Реброва та Лужного до Яремчука й Малиновського - ці гравці виховані найтитулованішими українськими клубами.

Із плином часу ситуація майже та сама. П’ять найдорожчих на сьогодні трансферів - всі за участі гірників чи киян. Щоб справедливо порівняти ціни, тогочасні цифри переведемо в сучасні. Шевченко, який початково за сумою є 4-м, стане другим найдорожчим українським футболістом, який вирушив грати закордон:

Що цікаво: далі список буде продовжений ще на 5 гравців донецького чи київського клубів. Інша проблема - довіра з боку покупців. Наприклад, Ярмоленко був дуже активним за дортмундську "Боруссію" в єврокубках, але у Бундеслізі на нього розраховували мало. Чигринський більше грів лавку, аніж виступав за "Барселону", хоча із каталонцями він взяв Ла Лігу та Клубний Чемпіонат світу.

Тренд на не топові клуби

Але сказати, що базу українських футболістів створюють виключно "Динамо" та "Шахтар" буде неправильно. "Дніпро", "Зоря", "Металіст", навіть "Карпати" - вони також раз на кілька років відправляли своїх представників до Європи. Ще в переліку й новостворені клуби України - "Десна" і "Дніпро-1". Чи згадаєте ви за прізвищами, куди переходили наші гравці?

Бойко до "Бешикташа", Ярмолюк у "Брентфорд", Русин у "Сандерленд", Лунін у "Реал" і Довбик до "Жирони". Якщо Бойко провалився за турецького гранда, а два інших поки намагаються закріпитися в основі, то Лунін і Довбик - справжні зірки європейських футбольних газет.

Що далі?

Інтерес до українських футболістів є і він значний. Той же "Шахтар" пророчить Судакову долю Мудрика, хоч і ставить за нього великі відступні. Є інтерес до наших воротарів Бущана та Різника. З урахуванням цих літа і зими, тільки на українських футболістах наші клуби заробили десятки мільйонів євро, продавши їх до Європи чи передавши в оренду. Це і другі за силою ліги Португалії, Бельгії, Польщі та Латвії, і топові чемпіонати Іспанії чи Англії.

Запит на український продукт лишається з огляду на якість гравців, які зростають не тільки в топових клубах. Хоча, як і завжди, на перехід впливають не тільки виступи за клуб, а й збірна. І тут слід згадати про відбір на Євро та потенційно сам великий турнір. Ті ж Сваток, Конопля, Бондар і Сікан зможуть спробувати продати себе до топових чемпіонатів, якщо весна для України буде успішною.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!