Нове "Динамо": час великих зарплат минув
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Рік за роком "Динамо" закінчує сезон неоднозначно, але в результаті не зважується на великі зміни. Так і зараз - в минулому сезоні кияни не мали особливих шансів на чемпіонство і не грали в Лізі чемпіонів, але боролися з Шахтарем до кінця та непогано показали себе в Лізі Європи.
Читайте: "Наш Київ": вражаючий рекламний ролик "Динамо" викликав захват фанатів
Тому "Динамо" всіма силами зберігає свої традиції та концепцію, хоча змінюватися волею-неволею, а доводиться.
Нові балканці в "Динамо" також очікувані. Однак Красніков виправить інше - давню відсутність в Києві хороших бразильських гравців атаки
У 2017-му в "Динамо" остаточно зрозуміли, що пора перебудовуватися з клубу, який витрачає, в клуб, який веде себе раціонально і купує-продає гравців. Футбол зразка "до 2014-го" з великою кількістю легіонерів і великих зарплат уже помер, але останнім попрощалося з ним якраз "Динамо".
Великі зусилля киян навесні та влітку були спрямовані саме на те, щоб остаточно почистити склад та зарплатну відомість від старої системи. "Біло-сині" розпрощалися з 7-ма гравцями, 5 з яких ще зовсім недавно були основними в "Динамо" і постійно перебували на слуху у вболівальників. Євген Хачеріді, Дьємерсі Мбокані, Жуніор Мораєс, Олег Гусєв і Руслан Ротань - великі імена в українському футболі, але вже непотрібні гравці нинішнього "Динамо".
Так, Гусєв і Ротань пішли шанобливо з усіма ветеранськими почестями, вже не відповідаючи рівню команди. А ось Хачеріді, Мбокані та Мораєс хотіли б залишитися, але на кращих фінансових умовах, ніж мали раніше. На жаль, не ті часи, та й не ті заслуги у цих футболістів, щоб знову підписувати мільйонні контракти в нинішній час.
Ще двоє відбувших - португалець Віторіну Антунеш і українець Дмитро Хльобас - просто не знайшли себе в київському клубі і не вважали за потрібне залишитися тут. Антунеш зробив це ще в позаминулому сезоні, спочатку виїхавши в оренду, а тепер й зовсім з кінцями в Іспанію. А Хльобас хоч і плекав надії заграти в команді Хацкевича, але не зміг, і відправився шукати кращої долі в "Десну".
З відходом Хачеріді, Гусєва, Мбокані та Мораеса, можна сказати, пішла й ціла частина історії "Динамо". Але це повинно бути тільки на благо клубу, якому треба перебудовуватися на нові реалії.
"Нові реалії" - це ще не зовсім забута і успішна робота Євгена Краснікова в "Металісті". Тією командою Мирона Маркевича початку-середини 2010-х захоплювалися навіть в Європі, і багато в чому її побудував саме Красніков. Так, у нього були непогані гроші Ярославського, але тих же Тайсона, Марлоса і Клейтона Шав'єра Красніков знайшов зовсім "ноунеймами" і привіз в Україну за копійки.
Тепер подібних чудес чекають від Краснікова і в Києві. Не без підстав - селекціонер з великим досвідом і своєю системою в латиноамериканському ринку явно може привезти хороших-перспективних футболістів. Можливо, не таких, щоб вже завтра заграли на повну і почали тягнути команду. Але і не лівих-безнадійних. Той же Шахтар багатьох своїх гравців 1-2 роки адаптував-розгойдував, поки вони заграли в Україні.
Прихід Краснікова не можна голосно називати зміною вектора формування команди та ігрової концепції. У "Динамо" дуже добре налагоджена селекція в балканському регіоні, тому нові "піварічі" і "вербичі" також очікувані. Однак Красніков виправить інше - давню відсутність в Києві хороших бразильських атакувальних гравців (якщо не брати до уваги Мораєса, купленого в свій час в Україні у донецького Металурга).
Поки в Київ з Бразилії приїхали тільки дві людини - хавбек-універсал Че Че і фулбек (захисник, який діє по всій бровці) Сідіклей. Обидва 25-річних гравця вже встигли заявити про себе в Бразилії та перейти в найсильніші тамтешні клуби, привертаючи увагу селекціонерів з Європи. І зараз багато хто вважає, що Че Че та Сідіклей можуть вже в найближчому сезоні почати приносити користь "Динамо".
Для "Динамо" зараз одне з головних - мати терпіння та довіру Краснікову
А в "Динамо" на новачків покладають великі надії. Че Че - класичний центральний хавбек, якого називають "конструктором атак". Він не грає опорника, але і не настільки близько до атаки - отримує м'яч в центрі, проводить його ближче до штрафного суперника і віддає передачі. В Динамо вже давненько не було центрального півзахисника, який міг би сам брати і тягнути гру за рахунок дриблінгу та хорошого пасу. Тому Че Че повинен стати відмінним доповненням до бойових Сидорчука та Гармаша.
Сідіклей ж взагалі, можна сказати, покликаний вирішити "сучасне прокляття" киян - тривалу проблему з лівим захисником. Напевно, ще з часів Андрія Несмачного на цій позиції немає стабільності та надійності. Зараз хіба що хорват Піваріч більш-менш навів порядок на лівому фланзі оборони, але йому потрібна як і альтернатива-конкуренція, так і змінник з умінням більше ходити в атаку.
Сідіклей на батьківщині в першу чергу цим і прославився - любов'ю закривати всю бровку і атакувати. 6 голів і 6 передач в Корінтіансі - дуже гідний показник як для захисника. Та й сам Сідіклей зізнається, що не прив'язується саме до захисних функцій (в один час в Атлетіко Паранаенсе вболівальники навіть вимагали у тренера перевести Сідіклея в півзахист заради блага атаки). Правда, у таких гравців завжди вистачає вад при обороні, але мінімум в УПЛ "Динамо" дуже рідко доводиться багато-важко оборонятися. Головним випробуванням для Сідіклея буде гра в єврокубках.
Хто ще з новачків може змінити гру "Динамо", так це Олександр Андрієвський. Центральний півзахисник, власне, і не новачок в київському клубі (є його вихованцем і вже трохи був в першій команді), проте місця Андрієвського в Києві тоді не знайшли. А даремно - Сашко провів відмінний сезон в "Зорі", став одним з її системоутворюючих гравців і заслужив виклик у збірну України. Тому зараз Андрієвський може здорово стати в нагоді й "Динамо" в центрі поля - у хавбека відмінний пас та бачення гри, він непогано грає у відборі і забезпечує міцність всього центрального плацдарму.
Прихід бразильців і Андрієвського може істотно поліпшити гру команди Хацкевича (якщо латиноамериканці заграють вже в цьому сезоні), але для повноцінного посилення потрібно ще попрацювати. Як і раніше "Біло-сині" мають дефіцит на позиції воротаря і центрфорварда.
У першому випадку хоч і є набір гравців з Бущана, Бойко, Коваля і Рудько, але тільки в першому є впевненість і відмінні перспективи (що Бущан довів минулої осені, поки не травмувався). Також керівництво киян задовольняє присутність Бойко, якого вдалося "евакуювати" з "Бешикташа", але це вже далеко не той воротар, що грав з "Дніпром" у фіналі Ліги Європи. Що ж стосується Коваля і Рудько, то з їх майбутнім в "Динамо" поки не все ясно. Тому воротарське питання остаточно закривати ще не можна.
Говорячи ж про центрфорварда, то тут взагалі поки маячить лише самотній Бесєдін на тлі молоді. Влітку "Динамо" покинуло відразу три нападника - Мбокані, Мораес і Хльобас, а куплено натомість поки жодного. Тому на заміну у Бесєдіна лише молоді кадри - Назарій Русин і Роман Вантух (а в офіційну заявку на сезон УПЛ з нападників за списком А потрапив тільки Бесєдін). Тому варто очікувати, що до кінця трансферного вікна "Динамо" неодмінно ще підпише форварда.
Все це добре для команди Хацкевича, але поки недостатньо, щоб кинути повноцінний виклик "Шахтарю" в УПЛ, граючи на два-три фронти. Навіть якщо кияни до кінця літа підпишуть потужного центрфорварда, в багатьох аспектах вони слабше за "Шахтар" (який, втім, також дещо послаб через відхід Фреда і Феррейри).
Для "Динамо" зараз одне з головних - мати терпіння та довіру Краснікова. Адже привезені ним гравці відразу не заграють - їх розвитком треба займатися місяцями, перш вони стануть важливими гравцями команди. У "Металісті" у нього була створена дуже кропітка система адаптації та розвитку легіонерів, аж до наявності на базі нічного кухаря, який о 3 годині ночі міг приготувати бажану Тайсоном яєчню. Спочатку Краснікова критикували за таке, але згодом той же Тайсон та інші легіонери почали буквально творити чудеса в Харкові.
Так само цілком може бути і в Києві. Але для цього треба запастися терпінням і переналаштуватися на тривалу роботу, створивши легіонерам всі умови. І тоді є надія, що "Динамо" таки вийде на більш високий рівень і зможе знову стати чемпіоном.