УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Нове "Динамо": час великих зарплат минув

25,8 т.
Нове 'Динамо': час великих зарплат минув

Рік за роком "Динамо" закінчує сезон неоднозначно, але в результаті не зважується на великі зміни. Так і зараз - в минулому сезоні кияни не мали особливих шансів на чемпіонство і не грали в Лізі чемпіонів, але боролися з Шахтарем до кінця та непогано показали себе в Лізі Європи.

Відео дня

Читайте: "Наш Київ": вражаючий рекламний ролик "Динамо" викликав захват фанатів

Тому "Динамо" всіма силами зберігає свої традиції та концепцію, хоча змінюватися волею-неволею, а доводиться.

Нові балканці в "Динамо" також очікувані. Однак Красніков виправить інше - давню відсутність в Києві хороших бразильських гравців атаки

У 2017-му в "Динамо" остаточно зрозуміли, що пора перебудовуватися з клубу, який витрачає, в клуб, який веде себе раціонально і купує-продає гравців. Футбол зразка "до 2014-го" з великою кількістю легіонерів і великих зарплат уже помер, але останнім попрощалося з ним якраз "Динамо".

Дьємерсі Мбокані більше не буде святкувати голи "Динамо"

Великі зусилля киян навесні та влітку були спрямовані саме на те, щоб остаточно почистити склад та зарплатну відомість від старої системи. "Біло-сині" розпрощалися з 7-ма гравцями, 5 з яких ще зовсім недавно були основними в "Динамо" і постійно перебували на слуху у вболівальників. Євген Хачеріді, Дьємерсі Мбокані, Жуніор Мораєс, Олег Гусєв і Руслан Ротань - великі імена в українському футболі, але вже непотрібні гравці нинішнього "Динамо".

Так, Гусєв і Ротань пішли шанобливо з усіма ветеранськими почестями, вже не відповідаючи рівню команди. А ось Хачеріді, Мбокані та Мораєс хотіли б залишитися, але на кращих фінансових умовах, ніж мали раніше. На жаль, не ті часи, та й не ті заслуги у цих футболістів, щоб знову підписувати мільйонні контракти в нинішній час.

Ще двоє відбувших - португалець Віторіну Антунеш і українець Дмитро Хльобас - просто не знайшли себе в київському клубі і не вважали за потрібне залишитися тут. Антунеш зробив це ще в позаминулому сезоні, спочатку виїхавши в оренду, а тепер й зовсім з кінцями в Іспанію. А Хльобас хоч і плекав надії заграти в команді Хацкевича, але не зміг, і відправився шукати кращої долі в "Десну".

З відходом Хачеріді, Гусєва, Мбокані та Мораеса, можна сказати, пішла й ціла частина історії "Динамо". Але це повинно бути тільки на благо клубу, якому треба перебудовуватися на нові реалії.

Жуніор Мораес

"Нові реалії" - це ще не зовсім забута і успішна робота Євгена Краснікова в "Металісті". Тією командою Мирона Маркевича початку-середини 2010-х захоплювалися навіть в Європі, і багато в чому її побудував саме Красніков. Так, у нього були непогані гроші Ярославського, але тих же Тайсона, Марлоса і Клейтона Шав'єра Красніков знайшов зовсім "ноунеймами" і привіз в Україну за копійки.

Тепер подібних чудес чекають від Краснікова і в Києві. Не без підстав - селекціонер з великим досвідом і своєю системою в латиноамериканському ринку явно може привезти хороших-перспективних футболістів. Можливо, не таких, щоб вже завтра заграли на повну і почали тягнути команду. Але і не лівих-безнадійних. Той же Шахтар багатьох своїх гравців 1-2 роки адаптував-розгойдував, поки вони заграли в Україні.

Прихід Краснікова не можна голосно називати зміною вектора формування команди та ігрової концепції. У "Динамо" дуже добре налагоджена селекція в балканському регіоні, тому нові "піварічі" і "вербичі" також очікувані. Однак Красніков виправить інше - давню відсутність в Києві хороших бразильських атакувальних гравців (якщо не брати до уваги Мораєса, купленого в свій час в Україні у донецького Металурга).

Поки в Київ з Бразилії приїхали тільки дві людини - хавбек-універсал Че Че і фулбек (захисник, який діє по всій бровці) Сідіклей. Обидва 25-річних гравця вже встигли заявити про себе в Бразилії та перейти в найсильніші тамтешні клуби, привертаючи увагу селекціонерів з Європи. І зараз багато хто вважає, що Че Че та Сідіклей можуть вже в найближчому сезоні почати приносити користь "Динамо".

Для "Динамо" зараз одне з головних - мати терпіння та довіру Краснікову

А в "Динамо" на новачків покладають великі надії. Че Че - класичний центральний хавбек, якого називають "конструктором атак". Він не грає опорника, але і не настільки близько до атаки - отримує м'яч в центрі, проводить його ближче до штрафного суперника і віддає передачі. В Динамо вже давненько не було центрального півзахисника, який міг би сам брати і тягнути гру за рахунок дриблінгу та хорошого пасу. Тому Че Че повинен стати відмінним доповненням до бойових Сидорчука та Гармаша.

Сідіклей ж взагалі, можна сказати, покликаний вирішити "сучасне прокляття" киян - тривалу проблему з лівим захисником. Напевно, ще з часів Андрія Несмачного на цій позиції немає стабільності та надійності. Зараз хіба що хорват Піваріч більш-менш навів порядок на лівому фланзі оборони, але йому потрібна як і альтернатива-конкуренція, так і змінник з умінням більше ходити в атаку.

Че Че

Сідіклей на батьківщині в першу чергу цим і прославився - любов'ю закривати всю бровку і атакувати. 6 голів і 6 передач в Корінтіансі - дуже гідний показник як для захисника. Та й сам Сідіклей зізнається, що не прив'язується саме до захисних функцій (в один час в Атлетіко Паранаенсе вболівальники навіть вимагали у тренера перевести Сідіклея в півзахист заради блага атаки). Правда, у таких гравців завжди вистачає вад при обороні, але мінімум в УПЛ "Динамо" дуже рідко доводиться багато-важко оборонятися. Головним випробуванням для Сідіклея буде гра в єврокубках.

Хто ще з новачків може змінити гру "Динамо", так це Олександр Андрієвський. Центральний півзахисник, власне, і не новачок в київському клубі (є його вихованцем і вже трохи був в першій команді), проте місця Андрієвського в Києві тоді не знайшли. А даремно - Сашко провів відмінний сезон в "Зорі", став одним з її системоутворюючих гравців і заслужив виклик у збірну України. Тому зараз Андрієвський може здорово стати в нагоді й "Динамо" в центрі поля - у хавбека відмінний пас та бачення гри, він непогано грає у відборі і забезпечує міцність всього центрального плацдарму.

Прихід бразильців і Андрієвського може істотно поліпшити гру команди Хацкевича (якщо латиноамериканці заграють вже в цьому сезоні), але для повноцінного посилення потрібно ще попрацювати. Як і раніше "Біло-сині" мають дефіцит на позиції воротаря і центрфорварда.

У першому випадку хоч і є набір гравців з Бущана, Бойко, Коваля і Рудько, але тільки в першому є впевненість і відмінні перспективи (що Бущан довів минулої осені, поки не травмувався). Також керівництво киян задовольняє присутність Бойко, якого вдалося "евакуювати" з "Бешикташа", але це вже далеко не той воротар, що грав з "Дніпром" у фіналі Ліги Європи. Що ж стосується Коваля і Рудько, то з їх майбутнім в "Динамо" поки не все ясно. Тому воротарське питання остаточно закривати ще не можна.

Говорячи ж про центрфорварда, то тут взагалі поки маячить лише самотній Бесєдін на тлі молоді. Влітку "Динамо" покинуло відразу три нападника - Мбокані, Мораес і Хльобас, а куплено натомість поки жодного. Тому на заміну у Бесєдіна лише молоді кадри - Назарій Русин і Роман Вантух (а в офіційну заявку на сезон УПЛ з нападників за списком А потрапив тільки Бесєдін). Тому варто очікувати, що до кінця трансферного вікна "Динамо" неодмінно ще підпише форварда.

Артем Бесєдін

Все це добре для команди Хацкевича, але поки недостатньо, щоб кинути повноцінний виклик "Шахтарю" в УПЛ, граючи на два-три фронти. Навіть якщо кияни до кінця літа підпишуть потужного центрфорварда, в багатьох аспектах вони слабше за "Шахтар" (який, втім, також дещо послаб через відхід Фреда і Феррейри).

Для "Динамо" зараз одне з головних - мати терпіння та довіру Краснікова. Адже привезені ним гравці відразу не заграють - їх розвитком треба займатися місяцями, перш вони стануть важливими гравцями команди. У "Металісті" у нього була створена дуже кропітка система адаптації та розвитку легіонерів, аж до наявності на базі нічного кухаря, який о 3 годині ночі міг приготувати бажану Тайсоном яєчню. Спочатку Краснікова критикували за таке, але згодом той же Тайсон та інші легіонери почали буквально творити чудеса в Харкові.

Так само цілком може бути і в Києві. Але для цього треба запастися терпінням і переналаштуватися на тривалу роботу, створивши легіонерам всі умови. І тоді є надія, що "Динамо" таки вийде на більш високий рівень і зможе знову стати чемпіоном.