Найскандальніший гол в історії ЧС: "запасний" нападник Англії встановив унікальний рекорд за допомогою судді з Баку

Британець Джеффрі Херст увійшов до історії світового футболу, як перший і поки що єдиний футболіст, який забив три голи у фіналі чемпіонату світу з футболу. А щодо одного з них суперечки не припиняються досі. 8 грудня колишньому нападнику виповнився 81 рік, але він уважно стежить за виступом своєї рідної збірної Англії на ЧС-2022 та ділиться думками у Twitter.

Відео дня

А поки що збірні готуються до старту у чвертьфіналі мундіалю, OBOZREVATEL вирішив згадати історію сера Джеффа Херста, який, щойно приєднавшись до національної команди, став однією з легенд чемпіонатів світу.

24-річний форвард "Вест Гему" Херст дебютував за збірну Англії менш ніж за півроку до чемпіонату світу-1966, наприкінці лютого 1966-го в матчі проти Німеччини. І зумів справити враження на головного тренера збірної. А поєдинки проти Шотландії та Югославії допомогли йому отримати місце у складі "Трьох левів" на домашньому мундіалі. Але Джефф не вважався основним нападником, а мав посилити гру, виходячи на заміну.

Основою силою в атаці збірної Англії був тандем Джиммі Грівза та Роджера Ханта, які за підтримки Боббі Чарльтона допомогли своїй команді виграти групу з Францією, Мексикою та Уругваєм. Однак у заключному матчі групового етапу з французами Грівз зазнав серйозної травми ноги, йому навіть довелося накласти шви.

Після втрати одного з основних нападаючих наставнику англійців довелося змінювати свою атаку та дати шанс Херсту у чвертьфінальному матчі проти збірної Аргентини. Поєдинок вийшов скандальним через спірне вилучення Антоніо Раттіна, яке аргентинці досі називають "пограбуванням століття", але на 78-й хвилині "запасний" форвард Херст забив єдиний гол, який вивів "левів" у півфінал.

У півфіналі з Португалією на чолі з неймовірним Еусебіу Джеффрі каші не зіпсував, проте перемогу Англії принесли два влучних удари Чарльтона. А доленосним для Херста став фінал чемпіонату світу-1966 на "Уемблі" проти сильної збірної ФРН. Нападник, який ще півроку тому не знаходився у збірній Англії, а до зустрічі з німцями провів лише вісім матчів за "Трьох левів", прославився як єдиний гравець в історії футболу, який зумів забити три голи у "золотому" матчі мундіалю.

При цьому з наближенням фіналу з ФРН у пресі дедалі частіше почали говорити про повернення на поле Грівза, який встиг більш-менш відновитись. Мовляв, саме такий досвідчений гравець, як він, забезпечить Англії перший кубок чемпіонів світу. Але у тренера Рамсея була своя думка. За кілька днів до фіналу він повідомив Грівзу та Херсту, що гратиме Джефф, оскільки заміни в останній момент без гострої необхідності не вважає прийнятними.

І Рамсей зробив ставку на правильну конячку. Так, Англія швидко пропустила від ФРН, на превелике розчарування своїх уболівальників, проте вже на 19-й хвилині Херст після навісу зі штрафного Боббі Мура зрівняв рахунок. У другому таймі суперники знову обмінялися голами, і арбітру довелося призначати додатковий час.

В екстратаймах і настав час Херста. На 11 хвилині додаткового часу Джеффрі прийняв м'яч у штрафному майданчику після пасу Алана Болла і пробив по воротах. М'яч ударився об нижню частину поперечини, відскочив униз, влучив у лінію воріт і був вибитий у полі. Форвард Роджер Хант, впевнений у взятті воріт, навіть не добивав м'яча. Англійці відразу почали святкувати, а німці – протестувати.

Швейцарський арбітр зустрічі Готфрід Дінст не був упевнений, чи перетнув м'яч лінію воріт і звернувся за допомогою до радянського лайнсмена Тофіка Бахрамова. Азербайджанець підтвердив, що гол був. Після чого футбольний світ розділився на два табори – тих, хто вважав рішення бокового судді з Азербайджану правильним, та противників цього голу.

А за хвилину до кінця матчу, коли німці влаштували штурм англійських воріт, Боббі Мур відібрав м'яч і зробив довгий пас на Джеффрі Херста, який, незважаючи на кількох глядачів, що прорвалися на полі, завдав удару по воротах і поставив крапку в цьому фіналі – 4:2 на користь збірної Англії. При цьому пізніше Херст зізнався, що лише намагався вибити м'яч подалі на трибуни і потягнути час і не очікував, що заб'є.

Англійців того дня нагороджувала щаслива Єлизавета II, а суперечки з приводу скандального другого м'яча Херста тривали понад 50 років. У німецький сленг навіть увійшов вислів "Уемблі-гол", який застосовується, коли м'яч після зустрічі з перекладиною падає на лінію воріт. Бахрамова навіть звинувачували у ворожості до німців, що залишилася з часів Другої світової війни.

Пізніше Тофік Бахрамов розповів, що на урочистій вечері до нього підійшов Уве Зеллер, вибачився від імені збірної ФРН та визнав, що гол був. А згодом це підтвердили за допомогою комп'ютерного моделювання тієї ситуації.

2004 року в Баку відкрили пам'ятник Бахрамову. На церемонію приїхав сам сер Джеффрі Херст, який виступав за збірну Англії до 1972 року і забив СРСР у матчі за третє місце на Євро-1968. А потім став тренером.

До чемпіонату світу-2022 про нападаючого зняли документальний фільм. А сам Херст у листопаді 2020 року запропонував пожертвувати свій мозок після смерті для дослідження деменції. До такого рішення його підштовхнула низка хвороб та смертей його колег, які виграли чемпіонат світу 1966 року. А також діагноз "деменція" у Боббі Чарльтона.