Відео дня
Головний футбольний міф: чи правда, що команди вдома грають краще, ніж на виїзді
Удома команди грають краще, ніж на виїзді. Цьому вислову багато років і через нього намагаються пояснити успіхи малих команд над грандами, а також величні камбеки. Та чи дійсно це твердження працює? І як із цим справи в Україні? Розбирається OBOZ.UA.
На своєму стадіоні все знайоме
Домашній стадіон завжди надає відчуття впевненості. Це своя територія, де команда почувається господарем. За межами поля гравці мають доступ до тренажерних залів, закутків і навіть таких знайомих коридорів. Гостьові роздягальні зазвичай виконані банально; там є все необхідне, але це просто кімната з шафками. А от роздягальня господарів поля - це справжній ансамбль мотивації та зручності. На великих аренах власники клубів завжди вкладаються у такі приміщення, згадайте, яка вона в того ж "Сіті".
Підтрибунні приміщення теж створюють свій тиск на суперника. Господарі знають, що перед виходом на поле вони пройдуть повз нагадування про виграні кубки, світлини ключових моменті історії чи просто мотиваційні написи на стінах. А для гостей це ще одна деталь стадіону, яка нагадує, що гостинного прийому не буде. Кожна велична арена Європи має шарм, помітний переважно гравцям, але як же якісно він виконаний - згадайте підтрибунки в Мадриді, Лондоні, Римі, Мюнхені… Чого варта тільки легендарна табличка "This is Anfield" на ліверпульському Енфілді. Потрохи за ними підтягують рівень і американські стадіони, особливо, коли там почав грати Мессі і зріс вплив телекартинки МЛС.
Коли команді випадає можливість зіграти кілька матчів поспіль вдома, це кардинально змінює підхід до тренувань. Навіть в умовах щільного графіка тренери мають більше часу відпрацювати якусь цікаву схему чи награти окрему пару футболістів. А ще це означає більше часу з родиною - тут навіть пояснювати не треба, як родина допомагає налаштуватися на важливий матч.
Наш газон - наша перевага
Неочевидний, але теж відчутний пункт, як сприяти потрібному результату. Навіть проблеми поля можна використати на свою користь: наприклад, затиснути сильного гравця суперника туди, де газон гірше або є певний дефект. Такий елемент у грі можливий на друголігових стадіонах, але бувають моменти коли через дощі навіть елітні арени не можуть впоратися зі значними опадами. І чому б агрономам не допомогти команді, якщо є така можливість?
Колись "Дніпро" в домашніх матчах УПЛ проти "Шахтаря" навмисне не вмикав полив газону на Дніпро-Арені перед грою. Навіщо? А тому, що цей процес допомагає зробити траву слизькою, відтак - бразильцям гірників легше набрати швидкість і втекти від захисників. А на звичайному газоні всі будуть рівні. Такими хитрощами іноді користуються все в тих же клубах поза межами топ ліг.
Своє слово може сказати навіть вітер: у 17-му турі АПЛ на стадіоні "Евертона" гравці "Челсі" кілька разів не могли виконати штрафний, бо м’яч банально зносило з місця. А все тому, що "Гудісон Парк" - не замкнута чаша, там є кілька отворів для повітря. Новий стадіон ірисок вже буде не таким, але будують його в доках, біля відкритої води. Чи не стане це новим викликом портовим вітрам?
Ну і звісно - фанати!
Мабуть, найголовніший фактор впливу на настрій та мотивацію команди. За що ми любимо живий перегляд футболу? Шум трибун, пісні, скандування, єднання, хвилі… Це те, що заряджає і людей, і гравців. І чим більше глядачів збереться на стадіоні, тим потужніше буде тиск відповідальності. Повні трибуни фанів, які вимагають гол і перемогу, - для кого ж іще грають футболісти?
Своя арена для гравців - це ще й можливість побачити передматчеві шоу, до яких уболівальники підходять зі значною креативністю. Це може бути навіть певний ритуал, що допомагає налаштуватися на матч. А головні зірки команди мають особливий зв'язок із фанатами та вигадують під них спеціальне святкування. Чого варте "SIU" від Роналду в унісон із десятками тисяч людей або Мессі, який мовчки показував свою футболку трибунам? На чужому стадіоні це не завжди виглядає доречно, більше як зухвалість. А от на своєму це дійсно ритуал, який виглядає фантастично.
А також є значний вплив на суперника! Жовта стіна Дортмунда, каталонські розмальовки на трибунах, навіть українські клуби свого часу створювали за допомогою фанатів неймовірні картини, і не тільки на фан-секторах. Ще ми бачили неймовірні фаєр-перфоманси в тому ж Мілані, а до грецьких чи турецьких стадіонів не можна їхати без протигазу, настільки масштабні перфоманси там роблять із залученням піротехніки.
А що каже статистика? Чи працює перевага домашніх матчів?
Довести це може лише один показник: кількість очок вдома і на виїзді. У топ-5 лігах Європи цей фактор дійсно існує, хоч і трапляється не так масово. Найбільш наочно його демонструє "Брентфорд": команда на своїй арені на голову краща за лідера "Ліверпуль", багато забиває, мало пропускає та виграє. А от на виїзді бджоли є ідеальним донором очок і найгіршою командою АПЛ. Так само краще в Англії на домашньому полі грають "Астон Вілла" й "Арсенал", на виїзді від них годі чекати очок, незалежно навіть від боксіндейс. А от на матчі "Челсі" краще їхати за місто: ймовірність перемоги більша, ніж на "Стемфорд Брідж".
В Іспанії гранди полярні. "Реал" майже кожен другий матч на виїзді втрачає очки, вдома ситуація краща. "Барселона" по-різному використовує цей аспект гри: спочатку був розгром "Реала" 0:4 на Бернабеу, а потім на власному полі каталонці поступилися 2:1 "Атлетіко". Матрацникам переважно байдуже де грати; зараз у них кураж після того самого матчу з лідером. "Жирона" Циганкова має свої проблеми зі складом і мотивацією, але програла дві третини виїзних матчів, тоді як вдома все гарно.
Німеччина - батьківщина домашніх перемог. Лише "Баварія" і "Баєр" можуть однаково гарантувати очки і вдома, і на чужому стадіоні. А от "Борусію" мотивує її Жовта стіна, бо 2.5 очки на "Сігнал Ідуна" та всього 0.7 на всіх інших; відчутна різниця як для гранду Бундесліги та схожа для більшості команд ліги. Цікаво в цьому контексті виглядає "Майнц" - команда із зони єврокубків забезпечує своє зростання не перед домашньою публікою.
Італія більш прагматична: там майже всі команди мають відносно рівні показники. "Наполі", "Аталанта", "Інтер", "Фіорентина" саме так і грають, чекаючи помилки суперника та здобуваючи максимум своїх очок. Тільки не "Рома" Довбика: за половину матчів Серії А вовки програли майже всі виїзні, але більш перспективні вдома в Римі.
А от Франція невблаганна: там аж 6 команд грають якісно тільки вдома! На матчі "Ренна", "Сент-Етьєна", "Бреста", "Ніци", "Осера" й "Монпельє" варто приходити тільки на їх арени, якщо не хочете розчаровуватися поразками. Тільки "ПСЖ" виграє однаково на всіх стадіонах, а "Марсель" полюбляє потішити фанатів, що рушають за ними.
Україна в гонитві за цим трендом
В Україні теж є своя тенденція. Хоч наш чемпіонат не виділяється великою кількістю яскравих матчів, ми маємо певні закономірності. Наприклад, у "Динамо" продовжується домашня серія без поразок, що триває вже 20 матчів! Їм байдуже де в УПЛ брати очки. А от "Шахтар" впевненіше виступає вдома: 2.44 бали проти 1.57 на виїзді. "Кривбас" - єдина команда ліги, яка в гостях бере більше очок, ніж у Кривому Розі. Ще один лідер - "Олександрія" - однаково сильно виступає, незалежно від поля.
Складно із параметром фанатів у єврокубках, бо не те що повні трибуни, там навіть на чверть стадіон буває важко заповнити. І якщо це не гранд, а умовні "Кривбас" і "Полісся", то ситуація ще важча. Так, це питання комунікації клубів із аудиторією за межами країни та в містах проведення ігор, але уявіть, який був би результат кваліфікації ЛК, якщо на трибунах було б хоча б 10 тисяч українських уболівальників?..