Чи є такі в Україні? Десятки тисяч місць, ідеальне освітлення, екрани: вимоги УЄФА до стадіону найвищої категорії

Питання футбольної інфраструктури завжди пов’язане із комфортом усіх учасників змагань: гравців, тренерів та вболівальників. Для цього існують різні методи організації ігор, які УЄФА зручно розподілило за категоріями. А чи є в Україні стадіони найвищого ґатунку? Сьогодні спробуємо у цьому детально розібратися.

Що вимагає УЄФА від найкращого стадіону?

Найновіший регламент датований 2018-м роком. Під впливом економічних наслідків пандемії не так багато клубів готові будувати нові стадіони чи оновлювати наявні, тому переписувати наявний документ немає потреби.

Що ж за вимоги до стадіону найкращої – четвертої – категорії? Основні параметри помітні глядачам під час гри: місткість стадіону, розміри поля (чітко 105х68 метрів), рівномірне освітлення, належний паркувальний простір (на 8 тисяч місць та 2 автобуси) та багато іншого, на що ми можемо навіть не звертати уваги, але разом ці аспекти дуже впливають на комфорт перегляду. Навіть розмір екрану має відповідати яскравості та коефіцієнту рівномірності зображення.

Гранди Іспанії – власники розкішних арен. "Атлетіко" вже має Estadio Cіvitas Metropolitano, відкритий 2017-го. "Камп Ноу" також скоро стане взірцем ідеального стадіону – перебудова дозволить розмістити 105 тисяч глядачів! Домівка "Барселони" стане найбільшою у Європі та другою у світі.

А ще ідеально за всіма параметрами пасує новий стадіон "Реала". Точніше, пасуватиме. Офіційно чотирирічна реконструкція "Сантьяго Бернабеу" має завершитись цієї весни – і з нового сезону вершкові гратимуть на найбільш технологічному стадіоні Європи. Реновація, яка фінансується трьома кредитами, сягнула цифри майже два мільярди євро. Аналітики кажуть, що окупиться вона аж через 30 років! Хоча, можливо, цей період настане швидше – зі збільшенням кількості місць до 85 тисяч та ще більшою популярністю команди і в самому Мадриді, і у Європі.

Серед неочевидних для глядача параметрів, але не менш важливих для самого матчу і його організації – кімната допінг-контролю, турнікети, системи кольорових камер відеонагляду, достатня кількість камер для зйомки та їх розташування. Колись ви точно помічали лави запасних у кадрі трансляції. Так-от, це також наслідок вимог регламенту: 3 основні камери мають стояти так, аби їх не засліплювало сонце. Тому зрідка, але буває таке, коли видно, як кращі тренери світу з бровки навпроти керують своїми футболістами.

Що ще за стадіони належать до 4-ї категорії УЄФА? Таких чимало і вони найбільші арени Європи. Топ за місткістю – "Вемблі" (Лондон), "Кроук Парк" (Дублін), "Стад де Франс" (Париж), "Вестфаленштадіон" (Дортмунд), "Сан-Сіро" (Мілан); усі готові приймати фінали топових континентальних турнірів та навіть бути частиною європейської чи світової першості. А ще у кожного місткість понад 80 тисяч глядачів.

Яка справа із регламентом в Україні?

У нашій державі також існує спеціальний документ від 2020-го року – "Регламент інфраструктури стадіонів та заходів безпеки проведення змагань з футболу". Він спирається на такий же список від УЄФА та укладений із урахуванням поточних реалій українського футболу. Нещодавно були додані безпекові параметри через повномасштабне вторгнення.

Загалом параметри схожі: вимоги до газону, трибун, трансляцій, громадського порядку, стюардів, медичної допомоги чи навіть флагштоків спільні для багатьох арен. 150 сторінок Регламенту визначають кожен крок – від зон для фотографів до кількості туалетів для кожного сектору. Ось якими, наприклад, мають бути відстані від поля до інших об’єктів інфраструктури. Саме поле може відрізнятися для 1-ї та 2-ї категорії, а от у стадіонів передвищої та вищої категорії стандарт один: 105 на 68 метрів.

Не слід забувати і про VAR: для кожного матчу в турі Української Прем'єр-ліги це поки недоступна опція, хоча останнім часом організатори намагаються забезпечити всі ігри цією системою. І якщо в Англії, Іспанії чи Німеччині VAR має окрему кімнату на території стадіону, облаштовану зручними місцями, моніторами та апаратурою для перегляду відповідних ракурсів, то в УПЛ в окремих випадках клуби самі купують спеціальні фургони для відеоасистентів.

Є і параметр, до якого окремим нашим стадіонам ще ду-уже далеко: рівний та зелений газон. Якщо із кольором питань менше, то стан покриття – національна проблема (згадайте свого часу Дніпро та Одесу). Картопляна грядка, корівник – як тільки ми не називали ті поля, але плям земельного кольору тоді було дуже багато. Та що там – арена "Чорноморець" навіть сьогодні має витоптані зони:

Які стадіони України визнані найкращими?

Найбільший стадіон України – "Олімпійський" у Києві – належить до 4-ї категорії, там можна проводити матчі всіх рівнів усіх турнірів Європи та світу. Цей стадіон, оновлений у 2011-му, за лише 13 років свого нового життя встиг прийняти фінал ЛЧ та Євро, побачити драматичні лігочемпіонівські матчі "Шахтаря" і "Динамо", а також ту саму неймовірну сагу "Дніпра" в Лізі Європи (зокрема, проти "Брюгге" та "Наполі"). Чекаємо, що вже дуже скоро футбол найвищої якості повернеться до його чаші із заповненими на 120% трибунами.

Категорія напряму впливає на рівень матчів, які можна на цих аренах проводити:

Категорія 4 – будь-які матчі під егідою УАФ. Від УЄФА потрібне погодження на проведення офіційних міжнародних зустрічей;

Категорія 3 – всі ігри Української Прем’єр-ліги, фінальні матчі внутрішніх Кубків. Можливі також матчі єврокубків чи національної збірної;

Категорія 2 – без УПЛ, матчі лише Першої ліги. Кубок України на таких стадіонах можна грати лише до чвертьфіналів;

Категорія 1 – можна грати матчі Другої ліги, молодіжних та юнацьких команд. Дозволено проводити й окремі двобої Кубка України (до стадії 1/8 фіналу).

Під критерії найкращих арен, за даними УАФ, підпадають лише 7 стадіонів в Україні. На час постійної загрози через війну наші футбольні споруди не можуть похвалитися забитими трибунами, але вся інфраструктура в них лишилася, тому свою категорію вони зберігають:

До третьої категорії належать левова частка стадіонів команд УПЛ: столичні "Динамо" та "Оболонь", "Колос" у Ковалівці, "Ніка" в Олександрії, "Центральний" у Черкасах, луцький та ужгородський "Авангарди". Цікаво, що УПЛ приймають і ті стадіони, які за категорією не можуть цього робити: це житомирський "Полісся", столична арена "Лівий Берег", криворізький "Гірник", а ще "Минай-Арена". Усі вони – 2-га категорія.

В Україні є величезна потреба в нових стадіонах. Сподіваємося, що після нашої Перемоги футбол піде шляхом стрімкого розвитку й кожен клуб УПЛ отримає стадіон, принаймні, третьої категорії. А кожен глядач зможе насолодитися грою високої якості і вдома, і на стадіоні із повним сервісом та зручною інфраструктурою.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!