Чорний день футболу

Дієго Марадона

25 листопада 2020 року може увійти в історію як чорний день футболу.

І не тільки українського, а футболу взагалі. Про проблеми якого я писав, ще коли говорив про "Лігу крутих".

Ідеться не про наші локальні лиха, хоча коронавірусно-різнокласна розгромна поразка Шахтаря після аналогічної у Динамо дуже неприємна.

І річ навіть не в смерті великого Марадони — одного з кращих футболістів світу всіх часів і народів — поряд з Пеле, Кройфом, Мессі та Роналду. (Як писав зовсім інший геній про зовсім іншого генія, "Говорят, что грешил, что не к сроку свечу затушил… / Как умел, так и жил, а безгрешных не знает природа".)

Але саме в цей день виявилося, що місцевий чиновник не найвищого рівня, причому зовсім не футбольний, має право фактично прийняти рішення, кому залишатися "у вищій лізі" одного з найбільших футбольних турнірів збірних. УЄФА підтвердив, що він міг це зробити.

Якщо ця капосна історія так і закінчиться, прецедент створюється моторошний. Такий, що далеко виходить за межі нашого пандемічного часу. Головний футбольний орган Європи визнав свою забитість і забиту нікчемність. Забиту не коронавірусом. Забиту часом.

Цей гол УЄФА забив у ворота футболу.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

АргентинаДієго Марадона