Кримський хуліган, який боровся за життя, виріс в українського чемпіона: історія іменинника Усика

17 січня український мультичемпіон суперважкої ваги Олександр Усик (21-0, 14 КО) святкує своє 37-річчя. За останні два роки кримчанин провів два найважчі бої в кар'єрі проти Ентоні Джошуа і став обличчям України, яка страждає від війни, в світі. А через місяць у поєдинку з британським чемпіоном WBC Тайсоном Ф'юрі (34-0-1, 24 КО) він може увійти в історію як перший володар чотирьох основних поясів у надважкій вазі.

У день народження чемпіона OBOZ.UA згадав головні моменти у житті та кар'єрі Усика, яка могла б лягти в основу голлівудського блокбастера – маленький хуліган із небагатої родини, який сильно хворів у дитинстві, виріс у абсолютного чемпіона світу з мільйонними гонорарами.

МІГ НЕ ВИЖИТИ. Усик не приховує, що в дитинстві з ним важко було впоратися. Маленький хуліган із Сімферополя крав яблука та насіння у бабусь. Кидався банками і мало не щодня бився у школі десь до шостого-сьомого класу. Але батько стежив, щоб він встигав і вчитися.

Через фінансові проблеми Усик із батьками переїхав на батьківщину мами Надії Петрівни до Чернігівської області, де хлопчик допомагав їй по господарству, навіть доїв корів. Родичі майбутнього чемпіона тримали коней, і Олександр допомагав їх доглядати.

Однак у другому класі Усик сильно захворів: "У мене була двостороння пневмонія – страшна хвороба. Лікар сказала моїй мамі, що я можу не вижити. Я хворів близько року і майже весь цей час лежав у лікарні – два місяці там, два тижні вдома. Бабуся водила мене до церкви, мені було цікаво: я дивився, слухав службу, мені подобався запах ладану, роздивлявся ікони".

Так боксер прийшов не лише до Бога, а й до спорту. В одному зі своїх інтерв'ю мама боксера, Надія Петрівна, згадала слова лікаря маленького Сашка: "Він оглянув сина і сказав: "Синку, від смерті тебе врятує тільки спорт!" І Сашко, усвідомлюючи своє гнітюче становище, вже в дитинстві зробив неймовірні зусилля і прищепив собі думку про те, що він присвятить себе спорту".

Вусик почав присідати, віджиматися, бігати, плавати, гартуватися. Зі спортивних секцій у селі був лише футбол, ось Усик і почав грати.

ФУТБОЛІСТ, ЩО НЕ ВІДБУВСЯ. Після повернення до Сімферополя Олександр за порадою лікарів продовжував займатись спортом – футболом в академії "Таврії". Наразі Усик стверджує, що пішов із команди через відсутність грошей, але раніше у ЗМІ гуляла інформація про конфлікт з іншим футболістом, який переріс у бійку.

У підсумку вже майже в 15 років за порадою батька Усик зайнявся боксом. Хоча перший тренер Олександра Сергій Лапін спочатку не хотів його брати через вік та хворобливість.

"Він для боксу вже "старий" був. Особливих фізичних даних я у нього не помітив. Та й хворобливий – астма, грудна клітка не розвинена. Але його привів мій старший син Сергій. Тому не став йому відмовляти. Ось, кажу, йди з ним і працюй.Сергій його бив, бив, бив... Думав, не прийде більше після таких пропущених ударів. А Саша прийшов! Настирний!" – згадував Лапін.

І хоч спочатку на тренуваннях Усик отримував на повній, залишився в залі і швидко досягав прогресу. Виявилося, що хлопець від природи відчуває дистанцію на підсвідомості, на рефлексі. Досвідченіші суперники не могли в нього влучити, в потрібний момент він примудрявся ухилятися, нагинатися, підстрибнути.

ОЛІМПІЙСЬКИЙ ГОПАК. Кар'єра Олександра у боксі вийшла дуже стрімкою. І 2008 року Усик завоював право виступити на Олімпіаді в Пекіні. На Іграх у Китаї кримчанин залишився без медалі, але про хлопця багато хто заговорив. Тоді ж він потоваришував із Василем Ломаченком, а його батько, Анатолій Миколайович, узяв Усика під своє крило і допоміг вийти на новий рівень у боксі.

У підсумку 2011-го Усик став чемпіоном світу серед любителів, а через рік підтвердив свій клас і виграв Олімпійські ігри в Лондоні у вазі до 91 кг, а потім виконав свій знаменитий гопак, який зробив його улюбленцем публіки не тільки в Україні.

Однак олімпійську перемогу затьмарили смерть батька, який так і не побачив золоту медаль. Але завжди знав, що це під силу його синові.

"Коли я приїхав, то він уже лежав у дерев'яній коробці. Я просто дістав її з сумки і приклав до його руки. Ось так його рукою мертвою потримав і вийшов з кімнати. Коли ми поверталися з Лондона, ну там три дні – і я збирався їхати до нього. І ми були в одному з міст України. Я чекав на машину. Я круту тачку хотів привезти, щоб він побачив, яка у мене машина. І мені мама зателефонувала о 3 ночі і сказала", – розповідав Усик TNT Sports Boxing.

КОХАННЯ, ЯКА ДАЄ ОПОРУ. Старша сестра боксера Вікторія згадувала, що з дитинства Сашко був дуже артистичним, йому всі говорили, мовляв, "театральний плаче по тобі, такий талант пропадає". А висидіти в школі під час уроків для нього було цілою проблемою. Але саме під час навчання у школі Усик і знайшов і свою майбутню дружину Катерину.

"Коли молоді хлопці мого віку гуляли і насолоджувалися теплим літом, я вмирав у залі. Я не тусувався з дівчатами, не кайфував. Я дружив із дівчиною на ім'я Катерина. Я мріяв, що це буде моя дружина, і ми матимемо багато дітей. Так і вийшло. Але був час, коли я її ледь не втратив. Можливо, це було через моє марнославство, але я змінив своє ставлення до життя", – зізнавався Олександр.

"Я сказав, що з цією дівчиною проживу все життя, і ми матимемо багато дітей, а потім багато онуків. Але дівчина, а сьогодні моя дружина Катерина Михайлівна, допомогла мені стати тим, ким я зараз є", – сказав Усик в ефірі ютуб-каналу Frank Warren's Queensberry Promotions.

25 вересня 2009 року пара зіграла весілля у Криму, а коли боксерові було 22 Катерина подарувала йому дочку Єлизавету. Крім того, подружжя виховує 11-річного Кирила та 9-річного Михайла і чекає вже четверту дитину.

Як зізнавався Усик, саме через дружину він свого часу не переїхав до США: "У мене вже практично був контракт з американською компанією. Одна з причин відмови – я знав, що можу втратити сім'ю. Це небажання Катерини їхати до Америки", – розповів боксер.

"Так, я не проти. Але, можливо, подумаємо. Можливо, ти поїдеш на місяць". Я говорю, що на місяць не вийде. Якщо їхати, то це щонайменше на півроку, сім місяців. Я реально зрозумів, що якщо поїду на півроку, то може скластися так, що я приїду зовсім чужою людиною для неї, а вона – для мене", – визнавав боксер.

З "ОТАМАНА" У ПРОФЕСІОНАЛИ. Ось так у чомусь завдяки своїй дружині після тріумфу на Олімпіаді в Лондоні Олександр залишився вдома і спочатку разом із Ломаченком став зіркою команди WSB "Українські отамани", а потім у 2013 році підписав контракт із промоутерською компанією братів Кличків К2 і почав свій стрімкий зліт у професіоналах, радуючи глядачів не лише яскравими перемогами, а й ефектними виходами.

А 17 вересня 2016 року, всього в 10 бою на професійному ринзі, Олександр став чемпіоном світу за версією WBO, здолавши за очками поляка Кшиштофа Гловацького, який не мав на той момент поразок.

Варто зазначити, що подарунком долі для Усика стала всесвітня боксерська Суперсерія, в рамках якої він зміг зібрати всі титули у своїй вазі – спочатку відібрав пояс WBC у латвійця Майріса Брієдіса, а потім у липні 2018-го переміг росіянина Мурата Гасієва та став абсолютним чемпіоном світу.

Цікаво, що на поєдинки того сезону Всесвітньої суперсерії, починаючи з чвертьфіналу, Усик виходив уже не під звичну пісню "Їхали козаки" у виконанні гурту "Тінь сонця". Спеціально для кримського боксера Василь Жадан написав композицію "Брати", яка пролунала і на "Олімпійському" у Москві.

БРИТАНСЬКИЙ КУРС. Після захисту проти британця Тоні Беллью у Британії у 2018 році Усик прийняв рішення перейти у суперважку вагу та почав активно набирати масу. У успіх крузера у королівській категорії вірили далеко не всі. Але в новому дивізіоні Олександр спочатку виграв у Чазза Візерспуна, потім – у досвідченого Дерека Чісори, а потім створив сенсацію в бою з Ентоні Джошуа.

25 вересня 2021 року в Лондоні непереможний український "Джокер" відібрав чемпіонські пояси WBA Super, IBF, WBO та IBO у британської зірки Джошуа, перемігши господаря рингу за очками. Шанувальники Усика дуже переймалися тим, що на туманному Альбіоні судді не віддадуть українцю перемогу, але своїм домінуванням він не залишив їм вибору.

Після фірмового гопака на лондонському рингу новий чемпіон суперважкої ваги повіз до України колишні пояси Володимира Кличка. А потім захистив їх у реванші з Ентоні. І невдовзі кримчанин може переплюнути легенду, адже Володимиру так і не вдалося здобути титул WBC, а його нинішній власник Тайсон Ф'юрі готовий надати Усику шанс побитися за абсолют 17 лютого.

До речі, Усик задумується про те, щоб завершити кар'єру невдовзі після поєдинку з Ф'юрі. Кримський боксер уже й ґрунт для виходу на пенсію собі підготував – вирощує лохину та подумує приручити диких кабанів.

ТЕРОБОРОНА ТА МІЛЬЙОНИ ДОПОМОГИ. На момент вторгнення Росії в Україну Усик перебував за кордоном по роботі, що відразу породило новини про його втечу. Адже через зв'язок з УПЦ Московського патріархату та непросте питання "чий Крим" у боксера з'явилося чимало "доброзичливців". Але так швидко, як це тільки було можливо без авіасполучення з Україною, Олександр повернувся додому і практично одразу вступив до лав тероборони Києва.

До того ж, кримський боксер на відео в соціальних мережах не боявся називати речі своїми іменами. Олександр прямо казав, що в Україні кривава війна, яку розв'язала Росія. Що жінки, старі та діти щодня гинуть від "мирних" бомбардувань наших міст, напівзруйнованих та покритих попелом.

Крім своєї особистої присутності у лавах територіальної оборони Усик не шкодував грошей для захисників Київщини. "Мені зателефонував Усик і сказав: "У мене дві бригади, їх треба одягнути. На тебе покладаюся, з тебе вся логістика, з мене фінанси", – розповідав український футболіст Роман Зозуля. І протягом двох років боксер продовжує їздити на фронт і підтримувати захисників.

Боксер запустив лімітовану лінію одягу з написом "Руки геть від України" англійською мовою, всі кошти від продажу якого пішли на підтримку українців, які перебувають у небезпеці та потребують невідкладної допомоги.

Великі суми Усик жертвує на відновлення України, зокрема 13,8 мільйона гривень він перевів селу Мощун на Київщині, яке намагалися стерти з лиця землі російські окупанти. А рік тому, у свій день народження, боксер пожертвував 8 мільйонів на капітальний ремонт багатоквартирного будинку в Ірпені.