У Зеленського немає брудного досвіду, як у багатьох колишніх політиків – український суперваж

21,3 т.
У Зеленського немає брудного досвіду, як у багатьох колишніх політиків – український суперваж

Україна все більше повертає лідерство у світовому боксі завдяки талантам Усика, Ломаченка і Гвоздика. Але в майбутньому до авангарду українців може підтягнутися і суперваж Владислав Сіренко.

24-річний важковаговик поки шукає себе у профі-кар'єрі, нещодавно підписавши контракт із новою німецькою промоутерською компанією і починаючи шлях до нових вершин. Хоча і зараз у Сіренка вже 13 боїв за плечима, з яких усі – переможні. У другій частині інтерв'ю OBOZREVATEL Владислав докладно розповів про свою роботу з відомим американським тренером Алі Баширом, повідав про поїздку до Повєткіна в Росію та оцінив своїм поглядом прихід до влади Володимира Зеленського.

Відео дня

У першій частині інтерв'ю Сіренко розповів, чому незадоволений своїми перемогами в першому раунді, як бачить суперництво Василя Ломаченка і Сауля Альвареса, а також коли боксуватиме в Україні.

"Башир, можливо, і сказав якісь погані слова, але це як бурчання старого дідуся. Ми ж не будемо бити старого дідуся... А це хворі люди, які зробили подібне"

Твій тренер – відомий американський фахівець Джеймс Алі Башир. Як тобі з ним працюється, і що він дав тобі вже на цьому етапі в кар'єрі?

– Ми з ним познайомилися в США, у таборі Олександра Усика, який тоді готувався до бою проти Табісо Мчуну. Я на той час вже був трохи розчарований своїми намаганнями знайти промоутера або менеджера для початку профі-кар'єри.

Башир мене підтримав у цьому плані, сказав: "Ти класний спортсмен, я з тобою працюватиму". Це мені додало мотивації, що такий фахівець каже про мене в подібному світлі. Перший час, коли ми тренувалися, у мене дуже очі горіли, хотілося себе проявити з кращого боку.

Владислав Сіренко (праворуч) зараз тренується у відомого американського тренера Джеймса Алі Башира

Згодом ми вже притерлися одне до одного. Я захоплююся його знаннями і величезним досвідом. Він мені додав багато чого нового. Раніше я ввібрав чимало цікавого від наших тренерів, а Башир мені дав американську школу. Деякі речі, які він пояснював, були дуже цікавими і новими для мене. Я дуже задоволений співпрацею з ним.

Олександр Усик нещодавно говорив, що він розійшовся з Баширом через відмінності в менталітеті між українцями та американцями. У вас такої проблеми немає?

– У нас таких проблем немає, я володію англійською, тому зі спілкуванням все нормально. Так, американці – своєрідні, у них специфічне бачення певних моментів. Я до цього дуже спокійно ставлюся. Я взагалі по життю спокійна людина, тому аби мене щось вивело чи не сподобалося в нашій роботі, то такого немає.

Мене у спілкуванні та роботі з Баширом нічого не турбує. А навіть якби і турбувало, я можу собі дозволити сказати це йому безпосередньо, і ми завжди знайдемо вирішення проблеми.

Що скажеш про ситуацію з нападом на Башира напередодні бою Шилдс – Хабазін у США? Як ти про це дізнався? Яка взагалі думка про це?

– Для мене це дуже неприємна тема. Це трапилося якраз напередодні мого бою 11 жовтня у Німеччині. У нас були куплені квитки для Башира, щоб він відразу після того поєдинку летів до Німеччини.

Дізнався я про це ще у Києві, мені зателефонував знайомий журналіст, який спілкується і з ним, і зі мною. Він мені сказав, що Башир потрапив до лікарні, але я відразу не зрозумів, чому. Подумав, що у нього проблеми зі здоров'ям, але я не знав, що на нього напали.

Коли ж усе почало спливати, я був дуже злий і навіть не міг собі уявити, що щось подібне може трапитися в США. Щоб якийсь вандал так напав і побив його. Башир, можливо, і говорив якісь погані слова, але це як бурчання старого дідуся, адже йому 67 років. Ми ж не будемо бити старого дідуся. А це хворі люди, які зробили подібне. Я сподіваюся, що в США розберуться в усьому та покарають цю людину. Зі свого боку, я радий, що Башир живий-здоровий, правда, не можна сказати, що з ним усе нормально на 100% – його це дуже сильно вразило. Але, головне, що він бадьорий духом.

- А ти з ним спілкувався після цієї ситуації?

- Так, звісно. Був ще такий момент, що його забрали в лікарню відразу після інциденту, в Детройті. Потім його звідти виписали, він уже прилетів додому, і тільки вдома у нього відбувся (або вже проявився) крововилив у мозок. Мені це було дуже важко сприймати, адже на той час ніхто не знав, як він почуватиметься і що з ним відбувається насправді.

Владислав Сіренко з чемпіонським поясом WBF International

Я тоді знав лише, що його повторно забрали в лікарню і начебто діагностують крововилив у мозок. І це було ще страшніше. Слава Богу, з ним зараз все добре, він удома, лікується. Звісно, його це дуже сильно вибило з колії.

Я вже другий бій проведу без Башира, це трохи морально неприємно. У мене є тренер, але я не можу з ним тренуватися. Думаю, в наступному році ми разом підготуємося до майбутнього бою.

Вже другий бій проводиш без Башира, а як функціонує табір без нього? Хто головний у тренувальному процесі?

- У нас вже є напрацьовані шаблони, і ми за ними тренуємося, знаємо, що я буду в хорошій формі, якщо тренуватися так і так. Ці шаблони коригуються, але не радикально. За ними я і з Баширом тренуюся, і з іншими тренерами.

Здебільшого система цих тренувань заснована на моїх власних відчуттях. Десь я розумію, що треба додати, а десь навпаки – треба зменшити. І ось із часом ми напрацювали певну систему, дотримуючись якої я підходжу до бою в хорошій формі.

Думаєш про те, що для чемпіонських боїв у майбутньому, можливо, доведеться вносити зміни і до тренерського штабу, і до тренувального процесу?

– Звісно. Знаєте, я завжди замислююся про щось велике і уявляю, що було б, якби зараз виходити на бій з тим чи іншим суперником. Чи був би я готовий, чи ні? Що мені потрібно додати, щоб я стати готовим? Тому я це чудово розумію, ми завжди вносимо корективи, також це розуміє і моя команда.

Виходячи з твого досвіду, де краще проводити підготовку – вдома чи в іншій країні?

- Вдома завжди складніше проводити табори. Чому? Бо є деякі сімейні обставини, які тебе постійно смикають, не дають сконцентруватися повністю на підготовці. Також іще нелегко тренуватися там, де дуже холодно, під час глибокої зими. Адже хочеться побігати на вулиці, а ти розумієш, що потрібно вдягати на себе 10 курток, щоб не замерзнути. Плюс є небезпека захворіти. Завжди хотілося готуватися там, де тепло. Це робить розкутим.

"Можливо те, що Зеленський прийшов не з політики, – добре. Отже, у нього немає брудного досвіду, як у багатьох колишніх політиків"

Ти вже двічі їздив на спаринги до Олександра Повєткіна. Які від них лишилися враження?

– Олександр – хороший спортсмен і людина, він завжди до своїх спаринг-партнерів ставився добре. Від перебування в його таборі залишилися тільки позитивні враження.

Як спортсмену, мені було дуже цікаво з ним спарингувати, адже зараз Повєткін – топбоксер. У багатьох організаціях на провідних позиціях. Спробувати свої сили з боксером такого рівня – завжди круто. Під час роботи в таких таборах ти бачиш свій рівень і розумієш, наскільки тебе вистачає.

Коли тобі надходили пропозиції поїхати в Росію в табір до Повєткіна, ти думав про війну між Україною і Росією, і як це взагалі буде сприйнято вболівальниками?

– Звісно думав. Я розумів, що до мене можуть ставитися, як до зрадника. Однак мене вмовили туди поїхати, і я поїхав. І від цих поїздок у мене залишилися дуже позитивні відчуття. Мене дуже потішило, як сам Повєткін і його команда ставляться до ситуації, яка відбувається між Україною і Росією. І тому я продовжую допомагати йому, коли мене запрошують.

Владислав Сіренко (праворуч) разом із відомим російським боксером Олександром Повєткіним

Що ти думаєш про те, що відбувається на Сході України?

– Я знаю про це з новин, з інтернету, як і всі. Наскільки це все достовірно і правдиво – не можу сказати. Будь-яка війна – це жахливо. Тим більше у наш час. Зараз всі конфлікти повинні вирішуватися політичними методами, а не кровопролиттям людей.

Я дуже засмучений, що наші політики не можуть досі вирішити це питання політичним шляхом. Радий, що наш нинішній президент Володимир Зеленський трохи діє в цьому напрямку, намагаючись зупинити бойові дії, де люди одне одного вбивають. Є дуже багато людей, які незадоволені. Однак моя думка – краще зупинити кровопролиття зараз, ніж продовжувати цю війну. Втім, це дуже глибока тема для міркувань і кожен висловлюватиме свою точку зору.

- А як ти ставишся до фрази "спорт поза політикою"?

- Хотів, щоб це було саме так. Однак насправді це не так. Ось простий приклад: люди часто пишаються своїми футбольними командами, своїми боксерами, кажуть, що з їхньої країни найсильніші боксери або футболісти. Це ж і є політика, і спорт завжди буде в неї переходити. Я б дуже хотів, щоб спорт був тільки спортом. Щоб на спортсменів під час змагань не тиснуло все це. Але спорт завжди є і буде політикою.

Яка твоя точка зору щодо того, що в Україні останні президентські вибори виграв не політик, а шоумен і актор Володимир Зеленський?

– У тій ситуації, в якій опинилася наша країна, вже важко сказати, що краще, а що гірше. Однак, як і будь-який громадянин України, я вірю у світле майбутнє України і бажаю їй такого. Сподіваюся, що Зеленський зможе реалізувати те, що він говорив до виборів.

Владислав Сіренко не залишає без уваги футбол і підтримує київське "Динамо"

Мені його передвиборчі слова здалися промінцем світла. Можливо, те, що він прийшов не з політики – добре. Отже, у нього немає цього брудного досвіду, як у багатьох колишніх політиків. Тому в обранні шоумена Зеленського президентом все ж бачу більше позитиву, ніж негативу. Вважаю його новим поколінням, яке зможе переграти все у кращий бік для нашої країни.

Чи є три речі, які ти побачив за кордоном і хотів би, щоб вони були в Україні?

– Таке запитання, що треба обдумати. Напевно, я б хотів зміни ставлення до дітей. Я б найперше розвивав нашу освіту, адже якщо ми не будемо вчити наших дітей, то у нашої країни не буде ніякого майбутнього.

Також я б зробив усе, щоб побороти корупцію. Щоб усі гроші, які йдуть по кишенях, ішли до бюджету. А третє – це медицина. Наша медицина дуже сильно відстає від Європи і навіть ПАР. Їхня медицина дуже розвинена, принаймні те, що я бачив.

Ось, напевно, ці три моменти. Адже люди мають бути освіченими, щоб у країни було майбутнє, мають бути здоровими, щоби працювати і поповнювати бюджет. Ну і якщо не буде корупції, то будуть гроші, щоб будувати країну.