Між Альваресом і Ломаченком виберу мексиканця – український суперваж

За спинами Олександра Усика та інших монстрів хевівейту Владислав Сіренко тільки шукає свої промені слави у важкій вазі. Але вже заклав чудовий фундамент для цього.

Відео дня

Він тренується з відомим американським тренером Алі Баширом і в 13-ти боях суперважкої категорії не знає поразок, але поки не дуже визнає свої успіхи. Як колись брати Клички, Сіренко пробивається до вершин боксу через Німеччину, і нещодавно почав новий етап своєї кар'єри, підписавши новий промоутерський контракт.

Чому Владислав незадоволений своїми перемогами у першому раунді, навіщо його умовили поїхати в Росію до Олександра Повєткіна, як він зустрів Володимира Зеленського на посаді президента України – про це та багато іншого український суперваж розповів OBOZREVATEL.

Читайте: Сигнал Усику: український суперваж зробив заяву

– Попередній бій ти провів у Німеччині 11 жовтня, перемігши італійця Айвана ді Берардіно. Які від нього залишилися враження?

– Якщо чесно, двоякі. Звісно, я задоволений перемогою і додаванням у свою колекцію нового титулу. Підготовка до поєдинку також була дуже хорошою, я набув новий досвід під час проходження табору.

Якщо говорити про негативну сторону бою, то він не сподобався через те, що суперник був брудний. Ми планували побоксувати, провести побільше раундів, але через його стиль боксу це зробити не вийшло. Оскільки це титульний бій, ми очікували, що опозиція буде серйозніша. Але вийшло так, як вийшло.

– Чимало говориш про бажання провести побільше раундів, але бій завершився вже у першому... Який досвід можна винести з такого поєдинку?

– Напевно, в моїй кар'єрі це перший такий "брудний" суперник. Ді Берардіно відкрито буцався, тримався. Можливо, з цього можна якісь для себе висновки зробити та набратися досвіду саме через такий його стиль.

Також багато чого можна винести з тренувального табору напередодні поєдинку. Ми набули нового досвіду з організації тренувального процесу. Також напередодні самого бою я вкотре відчув, як потрібно підходити до нього, як впоратися зі своїми емоціями.

– Після поєдинку були розмови з німецькими промоутерами або з менеджером про цього суперника і майбутню опозицію?

– Ми з моїм менеджером Максимом Михальовим постійно обговорюємо суперників, він чудово знає, що мені потрібно набиратися раундів і досвіду. Ми будемо шукати опонентів, які допоможуть мені цього досягти.

Взагалі пошук суперників – це не дуже просто. Я трохи занурився в цю тему і зрозумів це. Хороші суперники – дорогі, плюс це несе певні ризики. Тому потрібно вміти вибирати супротивника, зважувати "за" і "проти". В майбутньому, я впевнений, будуть такі суперники, про яких ми говоримо, просто треба дочекатися.

– З 13-ти боїв 10 поєдинків ти завершив у першому раунді. Це ознака слабкості опозиції чи сили твого удару?

– Я не можу сказати, наскільки у мене потужний удар, це питання не до мене. З приводу моєї африканської опозиції – всі розуміють, що це було дуже-дуже слабко, я сам це теж розумію. Водночас я не був на контрактах ні в яких компаніях, ніхто мені цих суперників не привозив, нічого не оплачував. Які вони були, такі вже були.

Зараз вже, коли я працюю з Fächer Sportmanagement, вже потрібно замислюватися про опонентів, які мені будуть корисні та додадуть досвіду, а я цей досвід використовую у майбутньому. Це дуже важливо.

– Уже відомо, коли проведеш наступний бій?

– Поки ще точно не знаю. Ми намагаємося зробити так, щоб я відбоксував найближчим часом і у мене не було довгих пауз між боями. Повторюся, це не все так просто, як може здатися.

100 відсотків я відбоксую навесні наступного року у Німеччині. Якщо вдасться, то проведу до цього часу проміжний бій. Поки, щоправда, не можу сказати ніяких подробиць, сам нічого не знаю.

– Є побажання щодо місця проведення бою? У тебе варіантів, насправді, багато – Україна, Німеччина, ПАР?

– Звичайно, хотілося б і вдома побитися. Я зараз здебільшого вдома базуюся, тому хотілося б в Україні побоксувати. У Німеччині ми ще проведемо більш ніж достатньо боїв, я впевнений. Якщо не в цьому році, то в наступному хотілося б в Україні провести поєдинок.

– Кого ти вважаєш топовими боксерами у своїй вазі, і чому?

– Напевно, топові боксери надважкої ваги – це чемпіони, що логічно. Чому – це теж легко пояснити, адже у них є титули. Якби чемпіони не були достатньо сильні, розумні і талановиті, вони б не дійшли до переможних вершин. Всі чемпіони – це топи, і всі, хто поруч з цими позиціями, теж.

У топ-20 рейтингу – всі топові боксери. Щоправда, є там і люди, які не дуже заслуговують потрапляння у рейтинг. Але це бізнес, їх туди завели, тому вони і там.

– Можливо, є такий боксер із першої 20-ки, в якому ти бачиш вади та думаєш побоксувати з ним?

– У кожного боксера є свої вади. Коли дивишся бій, бачиш ті чи інші проблеми в роботі бійця. І природньо, що в топ-20 є ті, з якими я б хотів вийти у ринг. Але також є і ті, з ким би я не хотів зараз битися. Всьому свій час, я сподіваюся, дійду до того рівня, наберуся достатньо вміння і знань, щоб гідно з ними боксувати.

– Хто, на твою думку, найкращий боксер Р4Р і чому?

– Мені особисто дуже сильно симпатизують як Василь Ломаченко, так і Канело Альварес. Напевно, зараз мексиканця я поставлю на перше місце, оскільки він – чемпіон у чотирьох вагових категоріях і провів прекрасний бій із Сергієм Ковальовим, нокаутувавши росіянина. Дуже близько до Альвареса з Ломаченком і Олександр Усик, а також американські боксери легких вагових категорій. Насправді, дуже важко судити, хто з них кращий – кожен з них красень сам по собі.

- Рейтинг Р4Р – умовний, не офіційний. Ти як боксер, як сприймаєш такі оцінкові судження?

- У кожного завжди буде своя думка з приводу рейтингу. Однак, я думаю, що чесно судити за перемогами і успіхами. І ось Канело став чемпіоном у чотирьох категоріях – як мені здається, він стрибнув вище голови і піднявся туди, де не дотягує по вазі, але виступив там. Тому наразі справедливо вважати його номером один.

Упевнений, що в найближчому майбутньому Василь Ломаченко теж зробить щось неймовірне. Він і так вже зробив багато подібного, але ще зробить те, що не зможе повторити ніхто. А рейтинг Р4Р – це все відносно.

– Канело тебе здивував, нокаутувавши Ковальова?

– Якщо чесно, так. Я думав, що Сергій вартий 12-ти раундів. Не думав, що Канело виграє достроково. Як на мене, Сергій відмінно боксував, можливо, не у своїй манері, атакував не як зазвичай. Він користувався своїми плюсами, тримав Канело на дистанції. Я думав, що буде перемога за очками, але, як то кажуть, "маємо, що маємо". Сергій пропустив такий серйозний удар, Канело цим скористався і добив його, завершивши бій нокаутом.

– На твій погляд, якби Василь Ломаченко був американцем, він став би вже зіркою та крутішим за Канело?

– Думаю так. І це легко пояснити. Коли я був у таборах в США, то зрозумів, що ми там чужі люди. Ти приїздиш, і там не свій взагалі. А якби Україна була номер один у професійному боксі, і всі б приїздили до нас, то Василь Ломаченко був би номером один у світі. А так ми їдемо в США, боксуємо у їхньому шоу. Щоб бути якимись відомими боксерами, нам потрібно бути суперкрутими.

– Назви трьох найкращих, на твій погляд, українських боксерів на сьогодні.

– Їх так багато, що важко вибрати трьох. Назву чотирьох – Василь Ломаченко, Олександр Усик, Олександр Гвоздик і Сергій Дерев'янченко.

– Що скажеш про поразку Гвоздика від Бетербієва? Ти чекав, що поєдинок буде саме таким?

- Я спочатку знав, що бій буде у стилі "50 на 50". Адже в ринзі зустрічалися два крутих атлети. Не можу сказати, що я здивований результатом. Але я засмучений, адже хотів, щоб Олександр переміг. Одначе це бокс, і тут так буває. В Олександра Гвоздика величезний потенціал, він ще повернеться і буде великим чемпіоном.

- У тебе є країна, місто або арена, де ти мрієш провести поєдинок?

- Багато хто мріє вийти у ринг великих арен у США як MGM Grand у Лас-Вегасі, Madison Square Garden у Нью-Йорку. Напевно, і я б хотів там побоксувати. В майбутньому також хотілося б провести бій в Україні на стадіоні.

- Давай трохи пофантазуємо. Якби можна було вийти в ринг проти когось із легендарних важковаговиків минулого, кого б ти вибрав? З ким би було цікаво побоксувати?

- Ці всі чемпіони минулого виглядають так загрозливо, що навіть не знаю, як відповісти... Можливо, якби я жив у той час, однозначно хотілося б спробувати свої сили з якоюсь легендою. А так... навіть не знаю (усміхається).

Продовження розмови з Владиславом Сіренко очікуйте у другій частині інтерв'ю на OBOZREVATEL в найближчі дні