Хворобливий і кволий: як Усик виглядав у дитинстві і що врятувало життя боксеру

Дивлячись на чемпіона світу в надважкій вазі Олександра Усика, важко навіть уявити, що в дитинстві відомий боксер був кволим і часто хворів. Проте характер кримчанина, спорт і віра допомогли йому не лише міцно встати на ноги, а й вирости в одного з найсильніших бійців в історії.

Відео дня

Усик народився у Сімферополі, де мешкав до шести років. Потім разом із сім'єю переїхав до Чернігівської області, звідки була родом його мама. Родичі майбутнього чемпіона тримали коней, і Олександр допомагав їх доглядати.

Однак у другому класі Усик сильно захворів: "У мене була двостороння пневмонія – страшна хвороба. Лікар сказала моїй мамі, що я можу не вижити. Я хворів близько року і майже весь цей час лежав у лікарні – два місяці там, два тижні вдома. Бабуся водила мене до церкви, мені було цікаво: я дивився, слухав службу, мені подобався запах ладану, роздивлявся ікони".

В одному зі своїх інтерв'ю мама боксера, Надія Петрівна, згадала слова лікаря маленького Сашка: "Він оглянув сина і сказав: "Синку, від смерті тебе врятує тільки спорт!" І Сашко, усвідомлюючи своє гнітюче становище, вже в дитинстві зробив неймовірні зусилля і прищепив собі думку про те, що він присвятить себе спорту".

Усик почав присідати, віджиматися, бігати, плавати, гартуватися. Зі спортивних секцій у селі був лише футбол, ось Усик і почав грати. 2002 року сім'я Олександра повернулися до Криму, де він продовжував займатися футболом, поки майже у 15 років не опинився в секції боксу. Хоча перший тренер Усика, Сергій Лапін, спочатку не хотів його брати через вік та хворобливість.

"Він для боксу вже "старий" був. Особливих фізичних даних я у нього не помітив. Та й хворобливий – астма, грудна клітина не розвинена. Але його привів мій старший син Сергій. Тому не став йому відмовляти. Ось, кажу, йди з ним і працюй. Сергій його бив, бив, бив... Думав, не прийде більше після таких пропущених ударів. А Саша прийшов! Настирний!", – згадував Лапін.

Виявилося, що Усик від природи відчуває дистанцію – на підсвідомості, на рефлексі. Досвідченіші суперники не могли в нього потрапити, в потрібний момент він примудрявся ухилятися, нагинатися, підстрибнути.

Розповідаючи про своє дитинство, Олександр не приховував, що хуліганив – кидався банками, тягав яблука із сусідніх ділянок. У школі бувало бився класу до шостого-сьомого. Хоча вчився добре, а вдома допомагав мамі доїти корів.

Старша сестра боксера Вікторія згадувала, що з дитинства Саша був дуже артистичним, йому всі говорили, мовляв, "театральний по тобі плаче, такий талант пропадає". А висидіти у школі на уроках для нього було цілою проблемою.

До речі, саме під час навчання у школі у паралельному класі Усик знайшов і свою майбутню дружину Катерину.