"Кістяк з небезпечних регіонів": тренер збірної України з біатлону розповів про прорив Дмитренко, роботу з Джимою і повернення віри

Головний тренер жіночої збірної України з біатлону Микола Зоц підбив підсумки минулого сезону Кубка світу, відкриттям якого стала переможниця Юнацьких олімпійських ігор-2016 Христина Дмитренко. Дебютантка дорослої збірної стала бронзовим призером чемпіонату Європи і показала восьмий результат в індивідуальній гонці світової першості.

В коментарі OBOZ.UA наставник зізнався, що, звісно, спортсменам іноді важко психологічно через атаки РФ на їх рідні регіони. Але вони будують боєздатну команду з прицілом на Олімпіаду-2026, где вадливу роль зіграють, як досвідчені Юлія Джима та Ірина Петренко, так і молодь на чолі з Дмитренко.

– Микола Миколайович, що вдалося вам у своєму першому сезоні на чолі збірної, а що не дуже з огляду на війну, яка триває на території нашої країни?

– Те, що біатлон живе і ми маємо змогу готуватись, це вже велика перемога федерації, міністерства спорту і самих спортсменів. Тому що психологічно тяжко переключитися з проблем сімейних до питань спортивних. Тим більше, що кістяк нашої команди все-таки з таких небезпечних регіонів, як Чернігів, Харків, Суми. І у спортсменів там сім'ї живуть.

Але, що стосується жіночої команди, нам багато чого вдалося. І вдалося повернути віру в спортсменок, що вони можуть щось на міжнародному рівні. Так, це ще не виливається на сьогоднішній день у медалі, але в нас не такий вид спорту, щоб раз – і нагороди штампувати. Але позитивна динаміка є.

Виступи дівчат в естафетах, результати Христини Дмитренко та й інших молодих біатлоністок і на юніорських чемпіонатах світу і на Кубках IBU дають нам таке бачення, що команда прогресує, буде прогресувати і надіємося на все позитивне.

Ми тільки на початку шляху формування жіночої збірної, яка буде конкурентоспроможною на світовому рівні. За рік, що я пропрацював, було все – і позитивні результати, і не дуже. Але це як у кожній нормальній родині, нормальному колективі. Головне я побачив, що дівчата мають бажання рости. А вони побачили, що можуть на міжнародному рівні.

Я задоволений тими спортсменками, які мають досвід. І Іра Петренко, і Юля Джима, які, я впевнений, ще допоможуть команді. І задоволений прогресом молодих біатлоністок. Це Олена і Юлія Городна, Саша Меркушина. Я думаю, що нам все вдасться. Головне, що є контакт з дівчатами. І це дасть можливість будувати боєздатний колектив і боєздатну команду.

– На секрет, що Христина Дмитренко стала відкриттям цього сезону. Коли вирішили, що вона буде виступати за основну збірну, адже влітку команди А і Б готувалися разом?

– І зараз вони ще будуть тренуватися разом. На підготовці буде 12 чоловік, і всі можуть показати гідний результат на міжнародному рівні, але ж все буде залежати від готовності спортсмена на даний момент. Тому буде ротація, і це нормальний процес для спорту.

По підготовці на наступний сезон скажу, що це вже буде два роки до Олімпіади. І у нас є ще ряд молодих спортсменів, які можуть влитися в основний кістяк збірної на підготовку до Ігор. І на сьогоднішній день ми ще не можемо сказати, чи буде п'ята-шоста у нас Аня Кривонос чи Люба Кип'яченкова, Олександра Меркушина чи Олена Городна. Хочеться, щоб вони потренувалися ще разом. Так буде краще видно і легше орієнтуватися тренерам у їхніх можливостях і підготовці.

Тому що наступного року цієї можливості вже не буде, треба буде скорочувати склад, щоб була ефективність роботи. І там же буде готуватися команда А – кістяк, який має виступити на Олімпійських іграх-2026.

– Дмитренко дебютувала на Кубку світу одразу з четвертого етапу жіночої естафети – досить непростого у психологічному плані. Як наважилися поставити її і чому так вирішили?

– Чесно кажучи, у нас і варіантів багато не було. Тому що багато дівчат з досвідом зараз відійшли. А ці біатлоністки, які прийшли, ще занадто молоді і без досвіду, в тому числі і Христина. Тому основною у нас була задача прокрутити і подивитися всіх дівчат, хто що може і хто що хоче. В тому числі і Христину.

Десь у неї вийшло добре, як, наприклад, індивідуальна гонка. І четвертий етап естафети, а перший – не зовсім. Так і в інших. Це нормальний робочий процес.

– Так, але її восьме місце в індивідуальній гонці на чемпіонаті світу-2024, можна сказати, врятувало для нас загальне враження від цієї першості. Очікували від неї такого результату? Оскільки сама Христина сказали, що тепер почали краще ставитися до індивідуалок.

– Те, що Христина може на міжнародному рівні, вона ще показала і на Юнацьких олімпійських іграх. Але потім у неї в результатах був трошки якийсь спад. Або, може, не спад, але хотілося б більшого прогресу. Але ми раді, що в цьому році вдалося трошки реалізувати її можливості, показати її, повернути віру в себе і думаємо, що далі піде все добре.

– Лідер нашої збірної Юлія Джима вже не перший рік у міжсезоння готується окремо від збірної зі своїм особистим тренером Урошем Велепцем. Так буде і цього літа?

– Я розмовляв із Юлею кілька днів тому, і скажу, що ми завжди робим так, щоб спортсменам було комфортніше. Коли починали роботу минулої весни, то лунало таке ж саме питання: чому Юлія Джима без команди? Я вважаю, що спортсменів такого рівня ми не можемо поставити і зобов'язати робити саме так і ніяк інакше. Я казав, що ми повинні рік відпрацювати так, щоб спортсмени подивились і десь змінили своє рішення і погляди.

Я надав Юлії план підготовки до нового сезону. І так зрозумів, що вона буде готуватися за планами свого тренера Уроша Велепця, вони вже давно співпрацюють, і це в них добре виходить. Але основну частину зборів буде проходити по графіку нашої жіночої команди. Однак це інформація на сьогоднішній день, а як буде насправді, то я поки що не можу сказати на 100%.