Автор історичної перемоги України в біатлоні вчить поліцейських, а її колега стала улюбленицею Лукашенка та не засудила війну

27 років тому, у березні 1996 року, українська спортсменка вперше перемогла на Кубку світу з біатлону. На етапі у словенській Поклюці киянка Тетяна Водоп'янова стала першою в індивідуальній гонці на 15 км. А вже наступного року в Японії Тетяна допомогла виграти дебютне "золото" і в жіночій естафеті.

Після безмедального закінчення для України останнього біатлонного сезону OBOZREVATEL вирішив згадати ті історичні перемоги наших стріляючих лижниць та розповісти, як зараз живе перша чемпіонка країни і чому не хоче говорити про свою титуловану колегу по збірній Олену Зубрилову.

Того історичного дня в Поклюці 7 березня 1996 року Водоп'янова пройшла 15-кілометрову біатлонну класику без жодного промаху. За спиною в українки залишилася чемпіонка світу в командній гонці з Білорусі Наталія Пермякова, яка з одним промахом поступилася Тетяні 14,9 секунди та задовольнялася "сріблом".

Третє місце посіла титулована німкеня Катрін Апель, яка мала шалену популярність ще й завдяки своїй привабливій зовнішності. Олімпійська чемпіонка Апель допустила два промахи і програла Водоп'яновій 33,5 секунди.

Цікаво, що першу перемогу на Кубку світу колишня лижниця Водоп'янова могла здобути трьома місяцями раніше – 7 грудня 1995 року у шведському Естерсунді. Але тоді в індивідуалці Тетяна стала другою після легендарної німкені Уші Дізль. Обидві біатлоністки допустили по три промахи, але медалістка п'яти Олімпіад з Баварії пробігла 15 км на 25 секунд швидше за українку. А "бронзу" у тій гонці вирвала не менш легендарна шведка Магдалена Форсберг.

А в березні 1997 року на етапі в Японії, який став репетицією перед зимовою Олімпіадою-1998 у Нагано, до першого "золота" нарешті добігла і наша жіноча естафета. Стартером України була Ніна Лемеш, далі приймали естафету Олена Петрова та Валентина Цербе-Несіна, а переможний фініш забезпечила Тетяна Водоп'янова, привізши росіянкам 50 секунд.

Щоправда, самій Водоп'яновій більше запам'яталася інша переможна естафета українок – на Кубку світу в Рупольдингу 1999 року, коли Тетяна несподівано для багатьох показала просто крейсерську ходу і на останньому колі випередила олімпійську чемпіонку з Німеччини Мартіну Целлнер. Німкеня не відразу побачила, коли Водоп'янова вилітала з-за повороту на фініш і нічого не змогла зробити.

"Я свої гонки погано пам'ятаю, але цю запам'ятала. Я прийшла на стійку, коли Целлнер уже відстрілялася і побігла. Мені вдалося відстрілятися за 19 секунд. У результаті розрив між нами становив 12 секунд. І я їх відіграла. Як то кажуть, перебувала "на коні". За 2,5 кілометра скоротила відставання. Коли побачила Целлнер на горизонті, додаткові сили звідкись з'явилися. І за 100 метрів до фінішу я її обігнала. Цього справді ніхто не очікував", – розповіла Тетяна в інтерв'ю sport24.ua.

У тій естафетній четвірці компанію Водоп'яновій склали Лемеш, Петрова та Олена Зубрилова. Остання тоді взагалі набрала чудову форму, почала обігравати таких зірок, як німкеня Уші Дизль, норвежка Лів-Грете Шелбрейд, француженка Карін Ніогре та шведка Магдалена Форсберг.

Щоправда, шведці Олена поступилася 11 очками у битві за лідерство у загальному заліку Кубка світу та Великий Кришталевий глобус сезону-1998/99. Натомість виграла залік у переслідуванні та мас-старті та принесла Україні перші малі глобуси.

Після завершення біатлонної кар'єри перша українська чемпіонка Кубка світу Водоп'янова працює викладачем у Національній академії внутрішніх справ. Отримала звання майора поліції. Починала в одному відділі НАВС, а потім перевелася на кафедру вогневої підготовки, де викладає вже 8 років.

Свою команду Тетяна згадує з теплотою, але говорити про Зубрилову, яка 2002 року прийняла громадянство Білорусі і вважається улюбленицею Лукашенка, не хоче.

А колишня українська біатлоністка під час протестів 2021 року відкрито підтримала політику білоруського диктатора, підписала провладний лист, вставши на бік Лукашенка, та увійшла до НОК Білорусі.

Також Зубрилова не засудила вторгнення РФ в Україну за участю її нової "батьківщини", за що колишню колегу по команді присоромила Цербе-Несіна, нагадавши, що дочка Олени мешкає у Києві, а мама – у Шостці Сумської області!

Проте на третій день повномасштабного вторгнення Росії, зокрема й з боку Білорусі, Зубрилова стояла ліворуч від Лукашенка на змаганнях з біатлону в Раубічах.

А у Водоп'янової зараз ще й міні-притулок для собак. Переважно це лабрадори, які їй як діти, але є й інші породи. Заради собак спортсменка свого часу змінила квартиру в місті на будинок у Вишгородському районі.

Щоб прогодувати зграю останні роки і особливо під час війни, колишня спортсменка вирощувала овочі, ягоди, фрукти, консервувала їх. А потім пропонувала плоди своєї праці на продаж.

Також весь останній рік Тетяна займалася волонтерством – рятувала, лікувала та прилаштовувала тварин. Були "мешканці" з Бучі, Ірпеня та навіть Мар'їнки. Деякі собачки вирушили до Австрії, Німеччини, Італії і навіть Іспанії.