Звідки в медицині взялися маска та рукавички: історія та "український слід"

Звідки взялися маска і рукавички

Під час пандемії коронавірусу індивідуальні засоби захисту – маска, рукавички, антисептик – стали звичними речами у повсякденні будь-якої людини. Але були часи, коли їх не використовували навіть під час хірургічних операцій.

Так, 124 роки тому, 1 березня 1897-го, польський хірург Ян Мікуліч-Радецький, який був уродженцем українського міста Чернівці, провів першу операцію в рукавичках і масці. Довести необхідність використання останньої йому допоміг лікар-гігієніст із Наддніпрянщини Павло Лащенков. Детальніше про історію виникнення і застосування цих засобів написала Світлана Шевцова на "Укрінформі".

Хто першим ввів "моду" на рукавички в медицині

Це був американський хірург Вільям Холстед (1852-1922) – видатний реформатор медицини, непересічна особистість і один із "батьків" американської хірургії. Холстед закінчив Єльський університет, стажувався в провідних європейських клініках, а після повернення з Європи успішно працював у багатьох лікарнях Нью-Йорка. Він провів чимало унікальних операцій і врятував життя багатьох людей. Проте сам захопився знеболювальними властивостями кокаїну і, почавши вводити собі ін’єкції задля експерименту, досить скоро став залежним від препарату. Завдяки друзям і морфію (тоді його вважали не настільки вбивчим, як кокаїн) медику вдалося "приборкати" свою залежність, але працювати в Нью-Йорку він більше не міг – професійній репутації хірурга було завдано нищівного удару.

Молодий Вільям Холстед, 1880 рік; Керолайн Гемптон, 1889 рік; рання гумова хірургічна рукавичка, яку носив хірург Джонса Хопкінса Джон М. Т. Фінні

У 1886 році Холстед переїхав у Балтимор штату Меріленд і почав працювати у щойно відкритому госпіталі імені Джонса Гопкінса. Щоправда, там лікарю доводилося приховувати свою залежність від морфію перед адміністрацією та колегами.

Проте у 1889-му йому почала асистувати хірургічна медсестра Керолайн Гемптон, з якою він доволі швидко знайшов спільну мову. Підкреслюється, що вона була тямущою й уміла тримати язик за зубами про залежність хірурга. Завдяки її мовчазності Холстеда незабаром призначили на посаду головного лікаря госпіталю.

"Взимку 1890 року в Керолайн розвинувся важкий контактний дерматит на хлорид ртуті й карболову кислоту (фенол), які використовували тоді для асептики (комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню мікроорганізмів у рану та організм загалом. – Ред.). Вона вже не могла терпіти біль і вирішила звільнятися. Холстеду запропонували іншу медсестру. Він категорично відмовився, натомість попросив компанію Goodyear Rubber Company, яка виробляла велосипедні шини, зробити гумові рукавички для Керолайн", – ідеться у повідомленні.

Вільям Холстед із командою оперує в госпіталі Джонса Гопкінса в рукавичках, але без масок, 1904 рік

Хоча, зауважує авторка, на той момент рукавички вже використовували найпрогресивніші проктологи і гінекологи, але ті були досить грубими – виготовленими з овечих кишок, а застосовувати їх в операційній тоді лікарям і на думку не спадало. Завдяки ініціативі Холстеда "золоті руки" Керолайн було врятовано, як і фактично кар’єру головного хірурга.

"Тож невдовзі всі медики, які працювали в операційній госпіталю імені Гопкінса, убезпечили свої руки від їдких дезінфікуючих засобів. А згодом виявилося, що в такий спосіб вони ще й убезпечили від інфекцій пацієнтів. Окрім того, у рукавичках було зручніше працювати – вони краще утримували хірургічні інструменти, ніж слизькі пальці. "Чому я не додумався до цього раніше?" – запитував себе Холстед", – пише Шевцова.

"Український слід" у застосуванні масок і рукавичок

Зазначається, що про гумові рукавички невдовзі дізнався давній друг і колега Холстеда Ян Мікуліч-Радецький. На ту пору він оперував у клініці Університету Бреслау (нині Вроцлав, Польща) і був світилом хірургії європейського рівня. Батько Мікуліча мав польсько-литовське походження, мати була австрійкою, сам він народився у Чернівцях, а на запитання про національність завжди відповідав: "Хірург".

Уперше Мікуліч надягнув рукавички під час операції на Великдень 1896 року. Також саме він відомий тим, що першим запровадив носіння медичних масок під час проведення хірургічних операцій.

Ян Мікуліч-Радецький (у центрі) та його асистенти, Краків, приблизно 1887 рік

"Ефективність гумових рукавичок не викликала сумніву, але невдовзі один пацієнт помер від післяопераційної інфекції. Почали шукати причину... В тому ж таки університеті Бреслау кафедру гігієни очолював професор Карл Флюгге, який висловлював революційну на той час ідею про те, що інфекції, зокрема туберкульоз, поширюються повітряно-крапельним способом. Він доводив, що навіть під час тихої розмови в повітрі розпорошуються найменші крапельки зі слизових оболонок", – йдеться у матеріалі.

Взимку 1897 року на стажування до Флюгге приїхав харківський лікар-гігієніст із Наддніпрянської України Павло Лащенков (Лащенко; у 1899-1905 роках головний санітарний лікар Харкова).

Карл Флюгге і Павло Лащенков

Разом вони провели експеримент: українець прополоскав рот Bacterium prodigiosum ("чудесна бактерія"), потім зайшов у кімнату, в якій були розставлені чашки Петрі з культурою цієї бактерії. Коли він мовчав, то нічого не відбувалося, але як тільки почав говорити, чхати і кашляти, – бактерія стала "кровоточити" і швидко приростати колоніями.

"Лікарі зрозуміли, що відбувається. Під час кашлю і навіть розмови через слизові у повітря виділялися невидимі оку краплинки, які, підхоплені потоком повітря, розліталися кімнатою й, потрапляючи на чашки Петрі з бактерією, спричиняли її активність. Так Флюгге пояснив Мікулічу, від чого помер той нещасний – патогени передалися від хворого лікаря – пацієнту", – зазначає авторка.

Ян Мікуліч-Радецький (у центрі) на чолі першої у світі операційної бригади, яка працювала в масках і рукавичках, 1899 рік, клініка університету Бреслау

Так медики вирішили обв’язувати ніс і рот марлевою тканиною, проте обов’язковим елементом екіпіровки персоналу лікарень маска стала не скоро. У 1919-му хірургічні маски використовували під час половини всіх операцій. І тільки в 30-х роках ХХ століття їх почали носити всі медики.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

УкраїнаКоронавірусмедицинавірусІсторіямедики