Блог | Зима нашої свободи: українці більше не бояться
Висловлю припущення.
Вже з власного досвіду останнього року.
Перші години, коли це лайно хлинуло через кордони, було страшно. Страшно від розуміння, що так, як раніше не буде.
Старий світ звалився.
Через місяць ми вже жили у цьому новому світі.
Людина - істота, яка виживає там, де навіть таргани нервово курять та мруть.
Не було страху перед невідомістю. Була злість, ненависть і бажання зробити так, щоб винних у смерті старого світу відповіли за все.
Перший блекаут був несподіваним. Ми здогадувалися, що може бути. Ми знали, що пережили люди на лінії фронту та на окупованих територіях. Ми знали про Маріуполь і не лише Маріуполь. Але тут ми опинилися на лінії фронту. Всі разом.
Це було дуже неприємно. Новий негативний досвід
І ми всі знали і знаємо, хто у цьому винен. І навіщо це робиться теж розуміємо.
Але другий блекаут – це не перший блекаут. Ми вже знаємо, що це таке і з чим його їдять. І ми знаємо, що це дуже неприємна штука, але її можна пережити. І ми її переживемо. Фактора несподіванки більше нема. Небо не впало на землю. А ось любові в українців до винуватців цього перформансу додалося. Особливо ті, чиї дружини, діти, батьки пережили цього тижня кілька неприємних днів. І це матиме наслідки. Хаймарс, звичайно, предмет позбавлений емоцій, на відміну від тих, хто спрямовує його в ціль. Коли вони вимикають нам світло і зв'язок, божі млини продовжують молоти... тисячу за тисячею.
Ми всі знали, що ця зима буде важкою. Дуже. Але це зима нашої свободи. Лякає невідомість. А ми вже знаємо. Одного разу вже пережили. І переживемо другий, якщо він станеться.
