В окупації ходять із синьо-жовтими стрічками - кримчанин

В окупації ходять із синьо-жовтими стрічками - кримчанин

За чотири роки анексії Криму Російською Федерацією півострів зазнав не найкращих змін: падіння економіки, зменшення потоку відпочиваючих, погіршення екології, небезпека глобальної посухи і ризик опинитися без питної води. Усе це з собою принесла російська влада.

Жителі Криму бояться виходити на мітинги і захищати свої права, півостровом гуляють військові і роз'їжджає техніка, безконтрольна забудова стала причиною вирубки парків, і це далеко не всі проблеми, які прийшли разом зі зміною прапорів.

Як змінилося життя кримчан - OBOZREVATEL дізнався у місцевого блогера Леоніда Кузьміна.

- Які глобальні зміни відбулися в Криму за 4 роки анексії?

Перш за все, змінилося ставлення до людей. Нас стали годувати низькоякісними продуктами. Продукти за часів Росії в Криму значно поступаються за смаком їжі, яка тут була за України.

Відео дня

Якщо ж говорити про роботу, в освіті, медицині - з'явилося навіть те, чого не допускали раніше - писанини. При чому, особливо сильно вона проявилася в освіті, де кожен предмет тепер став підзвітним.

Але що найголовніше - з'явилася величезна кількість людей у військовій формі. Велика кількість військових - це сьогоднішня відмінна риса Криму

- Продуктові санкції РФ вплинули на кількість імпортних продуктів у Криму?

- Напевно, 80% продуктів у Криму - російського виробництва. Але в магазинах можна знайти й українські продукти. Що ж стосується якихось європейських товарів, може, вони і є, але я їх не бачив.

- Кримчани часто виїжджають на материкову частину України за продуктами?

- До 2015-2016 років, коли проблем з автомобільними номерами не було - тоді Росія не змушувала переходити в обов'язковому порядку на російські держномери, - досить часто. Потім, звичайно, це стало не таким масовим явищем, але все одно на кордонах можна зустріти людей, що везуть м'ясо, картоплю, молочну продукцію, солодощі - їх везуть чи не всі.

Більш того, на пропускних пунктах навіть є список, чого до Криму не можна ввозити. Скажімо, якщо м'ясо або молочна продукція не у вакуумній упаковці, вона викидається.

Але взагалі, провезти продукти реально - ніхто їх особливо не шукає.

- Це пов'язано з якістю продуктів, або з їх ціною?

- Напевно, і з тим, і з тим. У більшості є ностальгія за смачними українськими продуктами - люди пам'ятають. І, порівнюючи, скажімо, російський шоколад і український, обирають останній. Тому, що це просто незрівняна за смаком продукція.

- Наскільки зросли ціни на продукти в Криму?

- В цілому десь в 2,5 рази, а то і більше.

Якщо порівнювати з нинішніми українськими цінами, то незважаючи на те, що десь ціни і збігаються, в основному в Криму все дорожче. Скажімо, якщо в Україні персики зараз по 30 грн за кілограм, то в Криму - 120-150 рублів (50-60 грн).

Ціни в Криму 2018 рік
Ціни в Криму 2018 рік

- Чи співмірні ціни на продукти з ростом зарплат?

- Якщо говорити про 2016-2017 роки, він нічого, по суті, не компенсував.

Скажімо, середня зарплата в сфері освіти - від 15 до 18 тис. рублів, (6-7 тис. грн), а в медицині - десь 20 тисяч (7,7 тис. грн). І це у лікаря, який має категорію і досвід роботи.

Але звичайно, у тих, хто працює в ФСБ, МВС і Збройних силах РФ, зарплати вище - від 25 тис. рублів (9,7 тис. грн).

Однак це зовсім не ті зарплати, які дали б можливість людині нормально жити.

Обіцянки 2014 року стосовно великих зарплат так обіцянками і залишилися - вони не виконані.

- Люди їдуть з півострова в пошуках роботи в Україні або Росії?

- Так, відтік є, але, на жаль, не на користь України: більшість людей прагнуть виїхати в Москву або Пітер - шукати велику зарплату там.

Але є і люди, які виїжджають на материкову частину України - вчитися, шукати роботу.

- У Криму роботи стало більше або навпаки?

- Дивлячись, які сфери брати.

Якщо сферу будівництва, то більше - скажімо, в Сімферополі будівництво йде активніше, ніж було за часів українського Криму.

Але якщо говорити про інші сфери - все залишилося на колишньому рівні.

Втім, намітилася гостра нестача лікарів і взагалі медичного персоналу - їх просто нема звідки взяти. І це по всьому Криму, не рахуючи Севастополя.

Треба розуміти: це все через низькі зарплати в цій сфері - особливо в державних медустановах.

- Чи спостерігається розвиток інфраструктури на півострові, ви говорите, що добре будівництво йде?

- В основному, будують житлові будівлі. "Під них", правда, обіцяють будувати дитячі садки, але поки це просто будівництво багатоквартирних будинків. Чи буде воно реалізоване далі, не знаю.

Якщо ж говорити про Сімферополь, то абсолютно ніяких позитивних змін в інфраструктурі немає - з'явилося багато незручностей, пов'язаних із великою кількістю особистого транспорту. Сімферополь зараз звикає до постійних заторів.

І ця проблема ніяк не вирішується, адже дороги в Сімферополі не пристосовані як до такої кількості транспорту, так і до розширення міста: вони вузькі - максимум дві смуги в одну сторону.

- Чи збільшилася кількість військової техніки на дорогах?

- Пересування військової техніки можна бачити постійно, але сказати, що кожен день, так радше ні. Однак, раз на тиждень побачити колону військової техніки - запросто. Особливо це стосується трас Керч-Севастополь або Сімферополь-Севастополь - там рух військової техніки постійний.

- Відчувається мілітаризація півострова?

- Звичайно. При чому, це стосується не тільки пересування військової техніки, а й великої кількості самих працівників Збройних сил.

Але якщо ж говорити про мілітаризацію в цілому, то, скажімо, раніше не працюючий джанкойський аеродром потроху починає функціонувати.

Військова техніка в Криму

Або такий приклад. Не знаю, чи правда, але на початку Арабатської коси є невелике село Кам'янка, біля якого - стародавня турецько-татарська фортеця Арабат, від якої зараз залишилися одні стіни. Так ось, місцеві розповідають, що РФ її зараз використовує як військову базу - люди хотіли там прогулятися, але їх не пустили, сказавши, що це військовий об'єкт.

- Як до цього люди ставляться, вони вже звикли до військової техніки?

- По-різному. Проросійське населення - позитивно, не проросійське - стримано.

Набагато більше негативу викликають поліція і ФСБ, що постійно вчиняють обшуки, затримання цивільних і політичних активістів.

- Чи часто на півострові проходять мітинги і з яких приводів?

- Останнє, що я спостерігаю, це мітинги проти підвищення пенсійного віку, які проводить "Комуністична партія" спільно з профспілками.

А в Сімферополі це велика рідкість. У порівнянні з українським періодом у Криму, коли кожен міг зібрати людей і вимагати захисту своїх прав, зараз такого немає. Я за останні 3,5 року не пам'ятаю, щоб якийсь мітинг проходив на площі Леніна, наприклад.

Мітинг кримчан проти підвищення пенсійного віку
Мітинг кримчан проти підвищення пенсійного віку

Мітинги проводять ті, хто їх може узгодити, тому що, на відміну від України, в Криму організатори мітингу повинні отримати дозвіл від міської адміністрації.

Але, як показує практика, там постійно роблять відписки, кажучи, що на місці мітингу буде проводиться ремонт, або на там проходитиме інший захід і т.д.

- Чим найчастіше закінчуються ці мітинги?

- Якщо цей мітинг узгоджений і на ньому нічого страшного, з точки зору поліції, не відбувається, в принципі, ніяких проблем не буває.

А от якщо мітинг не узгоджений... Наприклад, у мене знайомі - прихильники Навального, в минулому році вони хотіли підтримати його протести проти корупції, і на десять активістів були залучені величезні сили поліції.

Акції, які не узгоджуються, завжди закінчуються затриманням, штрафами або адміністративними арештами на 10-15 діб.

- На якому рівні залишилася заполітизованість кримчан?

- У порівнянні з 2014-2015 рр значно знизилася, особлива напруженість щодо новин про Україну. Тобто люди поступово бачать, що нічого не відбувається з того, що обіцяли в Росії. Життя триває так само, як і до анексії Криму. Нічого не змінилося, крім прапора і грошей в гаманці.

Особливо стало спостерігатися таке нейтрально-позитивне ставлення до України з 2016-го року, воно триває зараз. Люди починають цікавитися: "А що там?".

Звичайно ж, є частина проросійського суспільства, яке нізащо не хоче реагувати, для них це "хунта", "фашисти", "бандерівці", і вони чесно вірять у те, що в Україні вбивають російськомовних.

І найцікавіше, що Аксьонов поганий, Константинов поганий, а Путін просто повинен колись на це звернути увагу, і замінити цих двох, тоді все стане добре.

- Навіть у проросійськи налаштованих жителів негативне ставлення до кримської влади?

- Так, вони ж відмінно знають, звідки взявся Аксьонов, хто такий Константинов. Російська влада прийшла 4 роки тому, а ці двоє там були все життя, люди все пам'ятають.

- Серед "кримнашистів" старше покоління переважає, або у молодих теж є подібні настрої?

- Якщо говорити про "кримнашистів", то старше покоління - це люди, які ностальгують за СРСР, за тим, як їм там добре було, трава зеленіша, небо яскравіше, путівки і безкоштовні квартири. Вони ж думали, що це є і в сучасній Росії.

А якщо говорити про більш молоде покоління, то вони сподіваються, що з'являться якісь можливості. Хтось дивиться, яка Росія сильна, он Путін навіть з Трампом спілкується.

В окупації ходять із синьо-жовтими стрічками - кримчанин

А я ось, працюючи ще в школі, дивився на випускників, які так захоплено говорили: "Росія, Росія!", і коли я їх питав, у чому захоплення, вони не знали, що відповісти. Ось як їм казали батьки, десь по телевізору говорили, що в Росії буде краще, так вони і відповідали.

А відповісти, що буде краще, вони не можуть.

- І ніхто з них не помічає, що ніяких безкоштовних путівок і квартир вони не дочекаються?

- Вони живуть в ілюзіях, їм з екранів телевізорів така політика подається, що Росія найсильніша, найпотужніша країна в світі, й вони в це дійсно вірять.

Пропаганда має вплив на мозок, особливо, коли людина позбавлена інших засобів отримання інформації, хоча б інтернету, а телеканали Росії кажуть приблизно одне і те саме, і зрозуміло, що людина починає в це вірити.

- Українське мовлення покращилося в Криму після початку роботи телевежі в Чонгарі?

- Хтось каже, що є, хтось говорив, що немає. Вони ж були націлені на північний Крим? Не знаю, що у них там вийшло. А з супутникового телебачення можна дивитися українські канали, і кримськотатарські телеканали дивляться.

- Але перемагає російська пропаганда?

- Поки що так, в більшості випадків.

- Як ставляться до української мови і української символіки в Криму?

- Зараз вже немає такої позиції по українській символіці, що треба схопити, пошматувати, знищити. Але все одно її поява сприймається негативно з боку правоохоронних органів.

Але люди вже більш нейтрально реагують на таку символіку. Деякі почали ходити з синьо-жовтою стрічкою на портфелях, і навіть прапорці носять.

У Криму до сих пір є вивіски українською мовою
У Криму до сих пір є вивіски українською мовою

- Але в руки поліції потрапити можна?

- Так, можливо. І навіть якщо протоколу не складуть, то якусь бесіду з людиною проведуть.

Про українську мову: я займався цим питанням у Сімферополі. Класи, в яких є можливість навчатися українською мовою, постійно зменшуються. Останній набір відкрили в колишній українській гімназії - один-два класи, і ще в Феодосії був набраний один український клас два роки тому.

Після цього, якщо я не помиляюся, жодного першого українського класу в Криму не відкривалося.

Тобто, ті, які набиралися, поступово підходять до 9-го класу, а за російським законодавством навчання національною мовою в 10-11 класі немає. Останній клас навчання на рідній мові - це 9-ий, а далі все навчання відбувається російською мовою.

Це відштовхує батьків подавати заяву на навчання дітей в українських класах, тому що дитині в підсумку доведеться все переучувати російською.

Плюс адміністрації шкіл неохоче йдуть на відкриття таких класів, вони створюють максимум перешкод для цього.

І є ще один момент, в 2014 році, коли замінювали українські підручники російськими, то їх просто здали в макулатуру. У класах, де вивчають українську мову, вчителі роздруковують якусь інформацію, аби була можливість роздати її учням в якості посібного матеріалу.

Другу частину інтерв'ю з Леонідом Кузьміним читайте незабаром на OBOZREVATEL.